Розширена анотація українською мовою

Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання прозорої діяльності центральних банків. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що упродовж останніх трьох десятиліть більшість економічно розвинутих країн та країн, що розвиваються, здійснили перехід до режиму інфляційного таргетування, який пов’язаний з публічним оголошенням цільових орієнтирів з інфляції й зобов’язаннями центрального банку досягти цих цілей. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми забезпечення прозорості центрального банку засвідчила, що одним із основних інструментів комунікаційної політики центрального банку є інфляційні звіти, висока якість яких є необхідною умовою для формування раціональних очікувань учасників ринку. У статті запропоновано три методи оцінки якості інфляційних звітів центральних банків різних країн світу. Сутність першого, експертного, методу полягає в оцінці групою експертів якості інфляційних звітів за такими критеріями: якість інформації, що публікується в звіті; обсяг інформації, що представлена щодо ключових макроекономічних показників; розкриття інформації щодо прогнозного рівня ставки, інфляції та інших ключових макроекономічних показників; загальна оцінка звіту. Другий метод ґрунтується на аналізі контенту інфляційних звітів за допомогою технології «textmining» з використанням програмного забезпечення ABBYY FineReader 9.0, ATLAS.ti 7, QDA Miner Lite. Перевагою даного методу над експертним є відсутність активного втручання дослідника в процес аналізу, а, отже, вища об’єктивність одержаних результатів. За допомогою третього методу в статті пропонується визначати рівень складності сприйняття тексту звіту шляхом розрахунку індексу Флеша, який відображає легкість читання письмового матеріалу та дає можливість визначити рівень освіти, необхідний для розуміння тексту, а, отже, і «цільову аудиторію» комунікацій центрального банку. За результатами дослідження проведено аналіз макроекономічних показників, які впливають на сприйняття учасниками ринку рішень з монетарної політики з використанням економетричного пакету Statistica 10. У статті доведено наявність зв’язку між якістю інфляційних звітів та очікуваннями учасників ринку щодо розміру ключової ставки шляхом включення до рівняння багатофакторної моделі регресії А. Фракасо макроекономічних показників, що впливають на сприйняття учасниками фінансового ринку рішень з монетарної політики.

Ключові слова: прозорість, інфляційний звіт, монетарна політика, планування інфляції.

Класифікація JEL: E52, E58, H50, H60, H70.

Цитувати як: Barhaq, A. R., Zakutniaia, A. (2017). Central bank transparency: cross-country comprehension (example of inflation reports). Business Ethics and Leadership, 1(2), 47-54. Doi: 10.21272/bel.1(2).47-54.2017

Список використаних джерел

1. Cannon, S. (2015). Sentiment of the FOMC: Unscripted. Federal Reserve Bank of Kansas City Economic Review (Fourth Quarter).
2. Chub, O.O. (2008). Pidvyshchennia transparentnosti ukrainskykh bankiv v umovakh hlobalizatsii” [Increasing the transparency of Ukrainian banks in the context of globalization]. Finansy, oblik i audit, 166-174.
3. Dincer, N.N. & Eichengreen, B. (2014). Central Bank Transparency and Independence: Updates and New Measures. International Journal of Central Banking, 10(1), 189-259.
4. Eijffinger, S.C., & Geraats, P.M. (2006). How transparent are central banks? European Journal of Political Economy, 22(1), 1-21.
5. Fligstein, N., Brundage, J.S., & Schultz, M. (2014). Why the Federal Reserve Failed to See the Financial Crisis of 2008: The Role of “Macroeconomics” as a Sense Making and Cultural Frame. IRLE Working Paper, 111-114. Retrieved from http://irle.berkeley.edu/workingpapers/111-14.pdf. Accessed 21 June 2017.
6. Fracasso, А., Genberg H., Wyplosz, C. (2003). How do central banks write? An Evaluation of Inflation Targeting Central Banks. International Center for Monetary and Banking Studies. Retrieved from http://www.norges-bank.no/Upload/import/konferanser/2003-05-05/data/fracasso.pdf. Accessed 30 March 2017.
7. Hansen, S., McMahon, M. & Prat, A. (2014). Transparency and Deliberation within the FOMC: a Computational Linguistics Approach. CEP Discussion Paper, 1276.
8. Khubiiev, R.K. (2009). Transparentnost kak faktor konkurentosposobnosty” [Transparency as factor of competitiveness]. In Rossiiskoie priedprinimatielstvo, pp. 44-48. Retrieved from http://www.creativeconomy.ru/articles/5305. Accessed 30 March 2017.
9. Litovskikh, A.M. (2006). Transparency and its impact on the banking sector. Izvestiya TRTU.
10. Melnyk, K.K. (2010). Transparency as a necessary condition to ensure the effectiveness of central bank communication. Sumy. Problemy i perspektyvy rozvytku bankivskoi systemy Ukrainy, pp. 208-216.
11. Quinonez, S. Juan (2015). Inflation Targeting: A Panel Approach. Utah State University. Retrieved from http://digitalcommons.usu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1693&context=gradreports. Accessed 30 March 2017.
12. Romer, C.D. & Romer, D.H. (2004). A New Measure of Monetary Shocks: Derivation and Implications. The American Economic Review, 94(4),1055-1084.
13. Schonhardt-Bailey, C. (2013). Deliberating American Monetary Policy: A Textual Analysis. Cambridge, MA: The MIT Press.
14. Siklos, P.L. (2002). Assessing the Impact of Changes in Transparency and Accountability at the Bank of Canada. Canadian Public Policy. Analyse de Politiques, 279-299.
15. Stasavage, D. (2003). Transparency, Democratic Accountability and the Economic Consequences of Monetary Institutions. American Journal of Political Science, 47(3), 389-402.