 Зміст |
Автори: , Доктор філософії, доцент, начальник відділу забезпечення якості Міжнародного науково-освітнього центру НАН РВ, Вірменія. Сторінки: 93-97
Розширена анотація українською мовою Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання розробки та реалізації стратегічних програм, спрямованих на підвищення якості освіти, які впроваджують університети. Вдосконалення та розвиток системи вищої освіти є однією з найважливіших компонент системи забезпечення її якості. Теоретико-методологічний аналіз даного поняття дозволяє визначити якість як мету еквівалентності загальноприйнятим стандартам. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми підвищення якості вищої освіти засвідчила наявність значної кількості визначених міжнародними організаціями рекомендацій, які регламентують процедури розробки положень з забезпечення якості. Результати теоретичного та практичного аналізу особливостей впровадження системи оцінювання якості вищої освіти засвідчили, що розробка та вдосконалення політики забезпечення якості є виключно компетенцією керівників вищих начальних закладів, її запровадження поширюється на такі сфери діяльності та функції університету, як: викладання, наукові дослідження, служби підтримки навчання, приміщення, житло, меблі та обладнання, громадські послуги тощо. У цьому контексті стейкхолдери (студенти, випускники, роботодавці та ін.), як невід’ємна частина сучасної системи вищої освіти виступають найважливішою ланкою системи управління якістю. Основною метою проведеного дослідження є розробка алгоритму оцінки якості освіти з точки зору стейкхолдерів. Об’єктом дослідження обрано вищі навчальні заклади Вірменії. За результатами дослідження проаналізовано сім ключових напрямків оцінки якості вищої освіти визначених Національним центром забезпечення якості Вірменії (інституційний потенціал, освітні програми, управління знаннями, студенто-орієнтований підхід, управління інформацією, фінансування, культура якості), для кожного з яких наведено критерії та стандарти, які лежать в основі розробки власної стратегії керівництвом університетів. За результатами дослідження встановлено, що серед стейкхолдерів є непорозуміння щодо поняття «якість освіти»: особи, відповідальні за формування політики навчання, коментують якість освіти як відповідність державним освітнім стандартам, студенти очікують від якості освіти відповідність вимогам ринку праці, для викладачів ефективність освітнього процесу є гарантією якості освіти, тоді як для роботодавців – це швидкість й ефективність виконання завдань або вимог до роботи. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для керівників вищих навчальних закладів України та інших країн світу в процесі розробки системи забезпечення якості вищої освіти в університетах. Ключові слова: якість освіти, оцінка якості, критерії оцінки, ринок праці, стейкхолдери. Класифікація JEL: J20, J21, I21, I23. Цитувати як: Vardanyan, N. (2017). Education Quality Assessment from the Perspective of Stakeholders on the Example of Armenian Higher Education Institutions. Business Ethics and Leadership, 1(3), 93-97. DOI: 10.21272/bel.1(3).93-97.2017 Список використаних джерел
|
