Процес рецензування

Процес рецензування наукових статей є важливим етапом процесу публікації, який допомагає головним редакторам приймати рішення щодо публікації статті, а самому автору – вдосконалити рукопис.

Склад членів Колегії рецензентів представлений на сайті журналу за посиланням.

Рецензентами статей виступають як члени редколегії журналу, так і зовнішні рецензенти, які запрошуються членами редколегії для участі у процесі рецензування статей відповідно до їх наукових інтересів.

Члени редакції (помічники головних редакторів, технічні редактори) не приймають рішень щодо статей.

У журналі “Бізнес-етика та лідерство” діє система подвійного таємного рецензування. Рецензування здійснюється у такій послідовності:

  1. Рукопис статті і супровідний лист, підписаний всіма співавторами, передаються відповідальним автором до редакції.
  2. Редактор перевіряє статтю на відповідність тематиці журналу, а також вимогам щодо оформлення і обсягу статті. Якщо рукопис не відповідає вищезазначеному, він має бути відхилений. Редакційна колегія має право відхилити статті на етапі попереднього рецензування; відхилені рукописи не підлягають подальшому розгляду, а автор не має права повторно подавати статтю на розгляд. Час для першого рішення редакційної колегії щодо рукопису – до 1 тижня.
  3. Редакційна колегія призначає рецензентів відповідно до їхніх наукових інтересів. Оскільки журнал “Бізнес-етика та лідерство” має систему подвійного таємного рецензування, то рецензенти та автори залишаються анонімними.
  4. Рецензенти повинні вжити всіх необхідних заходів для запобігання конфлікту інтересів, підтвердити свою предметну компетентність щодо тематики статті та розуміти точні критерії рецензування. Рецензенти мають право відмовитись рецензувати статтю. Якщо рецензенти надають згоду на рецензування статті, то вони повинні вчасно надати рецензію із пропозиціями/рекомендаціями.
  5. Рецензенти надсилають пропозиції/рекомендації та вказують одне з наступних рішень (перегляньте Інструкції для рецензентів):
    • Прийняти: прийняти статтю до друку в оригінальному вигляді;
    • Незначні доопрацювання: стаття потребує незначних виправлень, які зазначаються в рецензії;
    • Суттєвий перегляд: необхідний суттєвий перегляд змісту статті; рекомендації щодо поліпшення матеріалу вказані в рецензії;
    • Відхилити: відхилити статтю на підставі, зазначеній у рецензії.

    Основними критеріями відбору статей для публікації є: автентичність наукових ідей і пропозицій, новаторство наукового підходу, значущість наукових результатів у своїй науковій галузі, теоретична значущість дослідження, якість і повнота огляду наявних досліджень і публікацій, чіткість методології дослідження, грамотність та дотримання редакційних вимог (Мета та сфера діяльності журналу).

    Є цілий ряд причин, за яких стаття може бути відхилена, однак їх загалом можна розділити на змістовні та редакційні причини.

    У більшості випадків змістовні причини не дозволяють опублікувати результати, доки автор не завершить додаткове дослідження, наприклад додаткові експерименти чи аналіз. До змістовних причин відмови у публікації статті зазвичай відносяться такі:

    • неповнота даних через обмежений розмір вибірки, відсутність даних або їх невідповідність;
    • низька якість проведеного аналізу, наприклад, використання неналежних статистичних тестів або повна відсутність статистичного аналізу;
    • використання методології, яка не є адекватною для перевірки висунутої гіпотези, або застарілого підходу, який було замінено новішими, потужнішими підходами, які дають більш надійні результати;
    • слабка дослідницька мотивація, коли гіпотеза дослідження є незрозумілою або не ґрунтується на науковому підґрунті, або коли дані не стосуються теми дослідження;
    • помилкові висновки, зроблені на основі даних, які не підтверджуються припущеннями автора.

    Витративши достатньо часу на дослідження, вибір проблеми, на якій потрібно зосередитися, гіпотезу та організацію ретельного аналізу, цих причин відмови можна уникнути.

    До складу редакційних причин відмови у публікації статті зазвичай відносяться такі:

    • Тема статті не відповідає цілям та тематиці журналу.
    • Наявність в статті плагіату (кожна стаття перед прийняттям її до друку, проходить перевірку на плагіат за допомогою програмних продуктів компаній StrikePlagiarism та Thenticate).
    • Недотримання або ігнорування публікаційної етики журналу.
    • Неналежна структура або недотримання правил оформлення статті.
    • Відсутність інформації, необхідної читачам для розуміння та повторення аналізу та експериментів авторів.
    • Використання літературних джерел, які застарілі, високий відсоток самоцитування авторів у списку використаних джерел.
    • Погана мова статті, яку читачі не розуміють.
    • Складна логіка або неправильно надані дані.
  6. Після рецензування редакційна колегія переглядає звіти рецензентів, та за деяких обставин, може попросити ще одного рецензента надати додаткову рецензію.
  7. Редакційна колегія перевіряє пропозиції/рекомендації рецензентів і надсилає автору(ам). Остаточне рішення приймають головні редактори.
  8. Автор(и) отримують рецензії, не знаючи прізвищ рецензентів. Якщо в процесі рецензування були надані рекомендації або пропозиції щодо внесення певних коригувань у статтю, то відповідальний автор має надіслати доопрацьовану статтю разом із файлом «Відповідь на коментарі рецензентів», у якому слід відповісти на всі зауваження рецензентів. Автори також можуть не погоджуватися з думкою рецензентів, запропонувавши власні аргументи та пояснення. Висловлені у статтях думки та пропозиції не обов’язково збігаються з точкою зору редакційної колегії. Відповідальність за достовірність інформації у статтях, точність назв, статистичних даних, прізвищ та цитат несуть автори.
  9. Доопрацьований та погоджений рецензентами рукопис готується до друку. У разі відхилення рукопису, дане рішення повідомляється автору(ам). За умови, що стаття отримала позитивні рецензії та дозвіл на публікацію, всі співавтори мають підписати «Авторську згоду» на публікацію доопрацьованої версії рукопису.