Розширена анотація українською мовою

Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання дослідження стану розвитку інформаційно-комунікаційних та інформаційно-технологічних ініціатив у сфері державного управління в Ефіопії та оцінки їх впливу на ефективність реформування державного сектору. Основною метою проведеного дослідження є порівняння практик застосування інформаційно-комунікаційних та інформаційно-технологічних ініціатив у державному управлінні на прикладі Індії та інших країн. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали дескриптивний та якісний підходи. Аналізу стану інформаційно-комунікаційних та інформаційно-технологічних ініціатив у сфері державного управління в Ефіопії було здійснено за допомогою змішаного підходу, що полягав у використання теоретичних (літературних джерел), якісних та кількісних даних. Дослідження здійснювалося протягом 6 тижнів шляхом проведення 15 приватних інтерв’ю з відкритими питаннями з різними представниками державного управління щодо інформаційно-комунікаційних та інформаційно-технологічних ініціатив та реформ у державному секторі Ефіопії. Кількісне дослідження проводилося за допомогою анкетування (розмір вибірки = 412,Альфа Кронбаха = 0,565). В статті представлено результати емпіричного аналізу, які засвідчили, що деякі інноваційні послуги з електронного урядування на основі інформаційно-комунікаційних та інформаційно-технологічних ініціатив включають: електронні служби зайнятості, надання екстреної допомоги на базі геоінформаційної системи, інтегровану систему соціальної допомоги, відкриті державні дані тощо. На основі експертного підходу (за методом інтерв’ю) було виявлено такі серйозні проблеми, як високий рівень корумпованості, непрозорості, брак кваліфікованої робочої сили в області інформаційно-комунікаційних та інформаційних технологій, низький рівень грамотності, культурні та мовні бар’єри тощо. Отримана за результатами анкетування модель лінійної регресії пояснює вплив інформаційно-комунікаційних та інформаційно-технологічних ініціатив (незалежна змінна) на реформи державного сектора (залежна змінна) майже на 50%. (R=0.701, RSquare = 0.492, F=65.387, Sig =0.000). Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що розвинені країни досягли більш високого рівня в процесі впровадження електронного урядування та реформ у державному секторі, а їх громадяни вже починають відчувати переваги, отримуючи доступ до публічних служб та управління. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для органів державної та місцевої влади з точки зору розуміння особливостей запровадження інформаційно-комунікаційних та інформаційно-технологічних ініціатив в сфері державного управління та їх переваг для успішної реалізації реформ.

Ключові слова: контрольний показник, інформаційно-комунікаційні ініціативи, інформаційно-технологічні ініціативи, реформи державного сектору, державне управління.

Класифікація JEL: H83, D73.

Цитувати як: Balaraman, P. (2018). ICT and IT Initiatives in Public Governance − Benchmarking and Insights from Ethiopia. Business Ethics and Leadership, 2(1), 14-31. Doi: 10.21272/bel.2(1).14-31.2018

Список використаних джерел

1. AFLRA (2010). Association of Finnish Local and Regional Authorities. Strengthening e-Governance in the North-South Local Government Co-operation Programme. Helsinki, Finland. Retrieved May 5, 2017 from: http://shop.kunnat.net/uploads/sisalto_meyaki_verkkoon.pdf.
2. Anttiroiko, A. V., Valkama, P., & Bailey, S. J. (2014). Smart cities in the new service economy: Building platforms for smart services. AI and Society, 29(3), 323–334. Retrieved April 22, 2017 from: https://doi.org/10.1007/s00146-013-0464-0.
3. Backus, M. (2001) E-Governance and Developing Countries, Introduction and examples, Research Report, No. 3, April 2001.
4. Beri, G C. (2008). Marketing Research, 4e. New Delhi: Tata McGraw Hill Publishing Company.
5. Bingham, L. B., Nabatchi, T. and O’Leary, R. (2005), The New Governance: Practices and Processes for Stakeholder and Citizen Participation in the Work of Government. Public Administration Review, 65, 547–558. doi:10.1111/j.1540-6210.2005.00482.x.
6. Bryson, J. M., Crosby, B. C., & Bloomberg, L. (2014). Public value governance: Moving beyond traditional public administration and the new public management. Public Administration Review, 74(4), 445–456. Accessed (4th April 2017) from: https://doi.org/10.1111/puar.12238.
7. Clift, S. (2003) E-Governance to E-Democracy: Progess in Australia and New Zealand toward Information-Age Democracy http://www.publicus.net/articles/edempublicnetwork.html.
8. Clohessy, T., Acton, T., & Morgan, L. (2014). Smart city as a service (SCaaS): A future roadmap for e-government smart city cloud computing initiatives. In Proceedings – 2014 IEEE/ACM 7th International Conference on Utility and Cloud Computing, UCC 2014 (pp. 836–841). Retrieved April 22, 2017 from: https://doi.org/10.1109/UCC.2014.136.
9. Digital India (2015). Digital India – Programme Pillars. Retrieved April 21, 2017 from: http://digitalindia.gov.in/content/programme-pillars.
10. Ebrahim Z., & Irani Z. (2005). E-government adoption: architecture and barriers. Business Process Management Journal, 11(5), 589-611. Retrieved April 22, 2017, from Emerald Group Publishing Limited ISSN 1463-7154.
11. European Union (2016). E-Government in Ireland. European Commission. ISA Programme, pp.18-19. Retrieved from: https://joinup.ec.europa.eu/sites/default/files/ckeditor_files/files/eGovernment%20in%20Ireland%20-%20February%202016%20-%2018_00%20-%20v2_00.pdf.
12. El-Haddadeh, R., Weerakkody, V., & Al-Shafi, S. (2013). The complexities of electronic services implementation and institutionalisation in the public sector. Information and Management, 50(4), 135–143. Retrieved April 4, 2017 from: https://doi.org/10.1016/j.im.2013.02.005.
13. European Commission (2010). European Commission, Joint Research Centre, Institute for Prospective Technological Studies, Concept Paper of the Exploratory Research on emerging ICT-enabled governance models in EU cities, EXPGOV Framework. Available at: http://is.jrc.ec.europa.eu/pages/EAP/documents/EXPGOVD4ConceptPaperDraftV1.0-22032010.pdf.
14. Field, A. P. (2009). Discovering statistics using SPSS. London, England : SAGE.
15. Guma, P. K. (2013). Public-Sector Reform, E-Government and the Search for Excellence in Africa: Experiences from Uganda. Electronic Journal of E-Government, 11(2), 240–251.
16. Hair, J., Black, W., Babin, B., Anderson, R., & Tatham, R. (2006). Multivariate data analysis (6th ed.). Uppersaddle River, N.J.: Pearson Prentice Hall.
17. Helen, D. (2016). From New Public Management to New Public Governance: The implications for a ‘new public service’. In John R. Butcher, David J. Gilchrist, The Three Sector Solution: Delivering public policy in collaboration with not-for-profits and business, Canberra: ANU Press, pp. 41-60.
18. Hope, Sr., K. R. (2013). Managing the Public Sector in Kenya: Reform and Transformation for Improved Performance. Journal of Public Administration and Governance, 2(4), 128–143. Retrieved April 4, 2017 from: https://doi.org/10.5296/jpag.v2i4.2751.
19. Kamel Boulos, M. N., & Al-Shorbaji, N. M. (2014). On the Internet of Things, smart cities and the WHO Healthy Cities. International Journal of Health Geographics, 13(1), 10. Retrieved April 22, 2017 from: https://doi.org/10.1186/1476-072X-13-10.
20. Kannabiran, G., Xavier, M. J., & Banumathi, T. (2008). E-Governance and ICT Enabled Rural Development in Developing Countries: Critical Lessons from RASI Project in India. International Journal of Electronic Government Research, 4(3), 1–19.
21. Kudo, H. (2010). E-governance as strategy of public sector reform: peculiarity of Japanese IT policy and its institutional origin. Financial Accountability & Management, 26(1), 65–84. Retrieved April 4, 2017 from: https://doi.org/10.1111/j.1468-0408.2009.00491.x.
22. Kulshreshtha, P. (2008). Public sector governance reform: the World Bank’s framework. International Journal of Public Sector Management, 21(5), 556–567. Retrieved April 4, 2017 from: https://doi.org/DOI 10.1108/09513550810885831.
23. Madakam, S., & Ramaswamy, R. (2015). 100 New Smart Cities. Information Technology: Towards New Smart World (NSITNSW), 2015 5th National Symposium on, 1–6. Retrieved April 22, 2017 from: https://doi.org/10.1109/NSITNSW.2015.7176407.
24. MCIT Ethiopia. (2011). ICT Sector Development in Ethiopia. Retrieved April 22, 2017 from: http://www.mcit.gov.et/web/english/ict-sector-development-in-ethiopia.
25. Meijer, A. (2015). E-governance innovation: Barriers and strategies. Government Information Quarterly, 32(2), 198–206. Retrieved April 23, 2017 from: https://doi.org/10.1016/j.giq.2015.01.001.
26. Misuraca, G., Alfano, G., & Viscusi, G. (2011). Interoperability challenges for ICT-enabled governance: Towards a pan-European conceptual framework. Journal of Theoretical and Applied Electronic Commerce Research, 6, 95–111. Retrieved April 23, 2017 from: http://doi.org/10.4067/S0718-18762011000100007.
27. Nargundkar, R. (2003). Marketing Research, New Delhi, Tata McGraw-Hill Publishing Co. Ltd., p.220.
28. Oliveira, Á., & Campolargo, M. (2015). From smart cities to human smart cities. In Proceedings of the Annual Hawaii International Conference on System Sciences (Vol. 2015–March, pp. 2336–2344). Retrieved April 23, 2017 from: https://doi.org/10.1109/HICSS.2015.281.
29. Osborne S. P. (2006). The new public governance? Public Management Review, 8(3), 377–87.
30. Peters, J. (2012). Neoliberal convergence in North America and Western Europe: Fiscal austerity, privatization, and public sector reform. Review of International Political Economy, 19 (June 2015), 208–235. Retrieved April 23, 2017 from: https://doi.org/10.1080/09692290.2011.552783.
31. Pollitt, C., Thiel, S. van, & Homburg, V. (2007). New public management in Europe. Management Online Review, (October), 1–7. Retrieved April 4, 2017 from: https://doi.org/10.1057/9780230625365.
32. Rose, R. (2005). A Global Diffusion Model of E-Governance. Journal of Public Policy, 25(1), 5–27. Retrieved April 23, 2017 from: https://doi.org/10.1017/S0143814X05000279.
33. Saxena, K. B. C. (2005). Towards excellence in e-governance. International Journal of Public Sector Management, 18(6), 498–513. Retrieved April 23, 2017 from: https://doi.org/10.1108/09513550510616733.
34. UNDESA (2012). UN Department of Economic and Social Affairs. Big Data for Development: Challenges and Opportunities. Retrieved April 23, 2017 from: http://www.unglobalpulse.org/sites/default/files/BigDataforDevelopment-GlobalPulseMay2012.pdf.
35. UNDESA. (2014). UN Department of Economic and Social Affairs. United Nations E-Government Survey 2014. E-Government for The Future We Want. Retrieved April 23, 2017 from: https://publicadministration.un.org/egovkb/portals/egovkb/documents/un/2014-survey/e-gov_complete_survey-2014.pdf.
36. UNDESA. (2016). UN Department of Economic and Social Affairs (2016). United Nations E-Government Survey 2016, E-Government in Support of Sustainable Development. Retrieved April 23, 2017 from: http://workspace.unpan.org/sites/Internet/Documents/UNPAN96407.pdf.
37. United Nations (2011). E-Government Initiatives in Ethiopia. The African E-Leadership Meeting, Dar es Salaam, Tanzania. Retrieved April 22, 2017 from: http://www.unpan1.un.org/intradoc/groups/public/documents/un/unpan046467.pdf.
38. Vinod Kumar, T. M. (2015). E-Governance for Smart Cities. In T. M. Vinod Kumar (Ed.), E-Governance for Smart Cities (pp. 1–43). Singapore: Springer Singapore. http://doi.org/10.1007/978-981-287-287-6_1.
39. Vries, M. De, & Nemec, J. (2013). Public sector reform: an overview of recent literature and research on NPM and alternative paths. International Journal of Public Sector Management, 26(1), 4–16. Retrieved April 4, 2017 from: https://doi.org/10.1108/09513551311293408.
40. Xiao-Hua, L. (2009). New perspective for e-governance performance. In 2009 International Conference on Management of e-Commerce and e-Government, ICMeCG 2009 (pp. 128–132). Retrieved April 23, 2017 from: https://doi.org/10.1109/ICMeCG.2009.96.
41. Zwahr, T., Finger, M., & Mueller, P. (2005). More than Digitisation – The Transformative Potential of E-Governance: An Exploratory Case Study. Proceedings of the 38th Hawaii International Conference on System Sciences – 2005, 0-7695-2268-8/05/ IEEE, 1-9.