Розширена анотація українською мовою

Основною метою статті є аналіз сприйняття професійних ризиків рентгенологами, які працюють у багато спеціалізованих лікарнях міста Тірунелвелі (Тамілнаду). Емпіричне дослідження проведено на основі панельних даних, сформованих для детермінованої вибірки з 60 респондентів (рентгенологи, які пройшли одно- чи дворічні курси підготовки та являються дипломованими спеціалістами в області медичних рентгенографічних технологій). Вихідні данні для дослідження сформовано на основі анкетування та аналізу наукових праць з означеної тематики, опублікованих у книгах, журналах та на веб-сайтах. Сформована анкета складалася з двох розділів: розділ «A» – оцінка профілю респонденту; і розділ «B» – аналіз причин професійних небезпек. Частина B анкети складена за шкалою Лікерта за п’ятьма балами: 5 – “Погоджуюся”, 4 – “Не погоджуюся”, 3 – “Ніякої думки”, 2 – “Не погоджуюсь” та 1 ¬ “Сильно не згоден”. При цьому з метою визначення рівня сприйняття професійних ризиків рентгенологами, у даній роботі автором використано стандартне та середнє відхилення. У статті використано тест Крускала Уолліса для визначення зв’язку між демографічними змінними та причинами професійних небезпек. Таким чином, отримані результати дослідження дали підстави стверджувати, що серед дев’яти основних змінних, які впливають на сприйняття професійної небезпеки, найбільш статистично значущими є: організаційна структура та політика, специфіка роботи рентгенолога, страх та безпека. При цьому дещо нижчим є вплив таких змінних як: ресурси, робоче навантаження, робоча зміна, умови роботи та гігієнічні фактори. У свою чергу, збій робочого процесу, робота з пацієнтами, комунікація та тренінги мають найнижчий статистично значущий вплив на виникнення професійних ризиків. Таким чином, автори приходять до висновку, що рівень сприйняття причин появи професійних ризиків рентгенологами знаходиться на середньому рівні.

Ключові слова: радіологи, професійні ризики, багатоспеціалізовані лікарні, робоче навантаження, робоча зміна, місто Тірунелвелі.

Класифікація JEL: J2, J4, I1.

Цитувати як: Rajan, D. (2018). Personal and Social Perception of Occupational Hazards by Health Care Workers: A Study among Radiographers. Business Ethics and Leadership, 2(4), 46-63. http://doi.org/10.21272/bel.2(4).46-63.2018.

Список використаних джерел

1. Adebola, F.A., and Owotade, F.J. (2004). Occupational Hazards among Clinical Dental Staff. Journal of Contemporay Dental Practice, 5, 134-52.
2. Ahmed, H.O., and Mark S. Newson Smith, (2010). Knowledge and Practices of Cement Workers Related to Occupational Hazard in United Arab Emirates. J Egypt Public Health Assoc, 85(3), 149-167.
3. Amosu, A.M., Degun, A.M., Atulomah, N.O.S., Olanrewju, M.F., and Adribigbe, K.A. (2011). The Level of Knowledge Regarding Occupational Hazards Among Nurses in Abeokuta, Ogun State, Nigeria. Current Research Journal of Biological Sciences, 3(6), 585-590.
4. Ashok, D. (2012). Occupational Hazards of Supportive Group of Women Employees in Health Care Units in Tamilnadu. International Journal of Business and Management Tomorrow, 2(7), 1-8.
5. Awosile, B., Oseni, O., and Omoshaba, E. (2013). Hazards Exposures of Workers of Animal Related Occupations in Abeokuta South Western, Nigeria. Journal of Veterinary Advances, 3(1), 9-19.
6. Boal, W.L., Leiss, J.K., Sousa, S., Lyden, J.T., Li, J., and Jagger, J. (2008). The National Study to Prevent Blood Exposure in Paramedics: Exposure Reporting. American Journal of Industrial Medicine, 51, 213-222.
7. Fasunloro Adebola and Foluso John Owotade, (2004). Occupational Hazards among Clinical Dental Staff. The Journal of Contemporary Dental Practice, 5(2), 1-10.
8. Gestal, J.J. (1987). Occupational hazards in hospitals: accidents, radiation, exposure to noxious chemicals, drug addiction and psychic problems and assault. British Journal of Industrial Medicine, 44(8), 510-520.
9. Gimeno, D., Felknor, S., Burau, K.D., Delclos, G.L. (2005). Organisational and Occupational Risk Factors Associated with Work Related Injuries among Public Hospital Employees in Costa Rica. Occupational and Environmental Medicine, 62(5), 337-343.
10. Haiduven, D.J., Simpkins, S.M., Phillips, E.S., and Stevens, D.A. (1999). A Survey of Percutaneous /Mucocutaneous Injury Reporting in a Public Teaching Hospital. J Hosp Infect, 41, 151-154.
11. Hamann, C., Werner, R.A., Franzblau, A., Rodgers, P.A., Siew, C., and Gruninger, S. (2001). Prevalence of Carpal Tunnel Syndrome and Median Mononeuropathy among Dentists. J Am Dent Assoc, 132, 163-70.
12. Javed Sadaf and Tehmina Yaqoob (2011). Gender Based Occupational Health Hazards among Paramedical Staff In Public Hospitals of Jhelum. International Journal of Humanities and Social Science, 1(3), 175-180.
13. Kripa, R.H., Sachdev, R., Malllure, M.L., Saiyed, H.N. (2005). Knowledge, Attitude and Practices Related to Occupational Health Problems among Salt Workers Working in the Desert of Rajasthan, India. J Occup Health, 47, 85-88.
14. Landsbergis, P.A. (1988). Occupational Stress among Health Care Workers: A Test of the Job Demands – Control Model. Journal of Organizational Behaviour, 9(3), 217-239.
15. Lehto, T.U., Helenius, H.Y., Alaranta, H.T. (1991). Musculoskeletal Symptoms of Dentists assessed by a Multidisciplinary Approach. Community Dent Oral Epidemiol, 19, 38-44.
16. Maier, K. (2009). What Are the Most Common Occupational Health Hazards, Retrieved on December 22, 2009, from http://www.wisegeek.com/what-are-the-most-common-occupational-health-hazards.htm.
17. Miller, D.J., and Shugars, D.A. (1987). The Health of the Dental Professional. J Am Dent Assoc, 114, 515-518.
18. Mittman, D.E., Cawley, J.F., and Fenn, W.H. (2002). Physician Assistants in the United States. British Medical Journal, 325(7362), 485-487.
19. Rajan, D. (2014a). Occupational Hazards among Medical Laboratory Technicians: A Comparative Study. SIDDHANT, 14(3), 189-208.
20. Rajan, D. (2014b). Occupational Hazards among Medical Laboratory Technicians. SCMS Journal of Indian Management, 11(1), 134-148.
21. Rajan, D. (2014c). Occupational Hazards and Health: A comparative study among medical laboratory technicians. International Journal for Research in Applied Science and Engineering Research, 2(7), 305-315.
22. Rajan, D. (2013). Awareness about Occupational Hazards: An Empirical Study. Training and Development Journal, 4(2), 162-168.
23. Rucker, L.M., and Sunell, S. (2002). Ergonomic Risk Factors Associated with Clinical Dentistry. J Calif Dent Assoc, 30, 139-48.
24. Sadleir, B. (2010, May 11). Environmental and Occupational Health Issues in Hospitals. Retrieved from: www.tropmed.org/rreh/vol1_2.htm.
25. Saldaria, M.A.M., Susana, G.H., Javier, G.R., and Dale, R. (2012). The Impact of Occupational Hazard Information on Employee Health and Safety: An Analysis by Professional Sectors in Spain. International Electronic Journal of Health Education, 15, 83-98.
26. Verbrugge, L.M. (1985).Gender and Health: An Update on Hypotheses and Evidence. Journal of Health and Social Behavior, 26(3), 156-182.
27. World Health Organization (1946). WHO definition of Health. (WHO Publication No.2, p. 100). New York, WHO Press.
28. World Health Organization (2009). Women and Health Taday’s Evidence Tomorrow’s Agenda. Switzerland – WHO Press.
29. World Health Organization (1946). WHO definition of Health. (WHO Publication No.2, p. 100). New York, WHO. Retrieved from: http://www.who.int/about/definition/en/print.html.
30. Yassin, M.M., Abu Mourad, T.A., and Sali, J.M. (2002). Knowledge, Attitude, Practice and Toxicity Symptoms Associated with Pesticide Use among Farm Workers in The Gaza Strip. Occup Environ Med., 59, 387-94.