Розширена анотація українською мовою

Дослідження спрямоване на аналіз причин, що визначають рівень дотримання кодексу недопущення провокацій/домагань на робочому місці. Незважаючи на той факт, що у більшості літературних джерел дане питання розглядається з точка зору жертв домагань на робочому місці, дослідження присвячене вивченню проблеми домагань на робочому місці з точки зору правопорушника. Систематизація літературних джерел дозволила зробити висновок, що більшість досліджень, як правило, схильні до «звинувачення жертви» та обговорення способів приховування державними установами інформації про дані злочини. Жертви сексуальних домагань в більшості випадків не прагнуть до розповсюдження інформації. Як правило, випадки провокацій та переслідувань не розголошуються протягом десятиліть, що може бути пов’язано з побоюванням упередженого ставлення в суспільстві або страхом втратити роботу та зруйнувати кар’єру, оскільки у більшості таких випадків старший співробітник на робочому місці виявляється втягнутим до такої провокації. В ході дослідження розроблено опитувальник та поширено його на робочих місцях в Пакистані (в основному серед чоловіків). Щоб отримати максимально правдиві відповіді, до опитування було включено заяву про неупередженість для формування у респондентів впевненості щодо нерозголошення будь-якій іншій особі або установі інформації про особистість опитуваного та його відповіді. З метою проведення ґрунтовного дослідження та забезпечення достовірності результатів аналізу авторами використовуються три моделі: порядкова логіт-модель, порядкова пробіт-модель та метод стійкої регресії. Результати побудови даних моделей довели: наявність позитивного і значного впливу сусідства на вчинення провокації; позитивний і сильний вплив ревнощів на ймовірність домагань на робочому місці; схильність до провокацій з боку осіб, що піддаються жорстокому поводженню або мають власні сильні переживання. В той же час найбільш цікавим фактом є те, що особи, у яких в дитинстві були серйозні випадки насильства, особливо з боку їх близьких родичів, відчувають понаднормове обурення проти провокацій та строго дотримуються кодексу недопущення сексуальних домагань на робочому місці.

Ключові слова: сексуальні домагання, провокація в дитинстві, порядкова логіт-модель, порядкова пробіт-модель, стійка регресія.

Класифікація JEL: J13, J16, C21.

Цитувати як: Akhter, S. T., Humna, B. (2019). History of Childhood Oppression, Inter-Temporal Resentment and Compliance with Codes of Harassment at the Workplace: An Offender’s Perspective. Business Ethics and Leadership, 3(4), 6-14. http://doi.org/10.21272/bel.3(4).6-14.2019.

Список використаних джерел

1. Abbey, A., McAuslan, P., & Ross, L.T. (1998). Sexual assault perpetration by college men: The role of alcohol, misperception of sexual intent, and sexual beliefs and experiences. Journal of Social and Clinical Psychology, 17(2), 167-195. E-ISSN: 19432771.
2. Abracen, J., Looman J., & Anderson D. (2000). Alcohol and drug abuse in sexual and nonsexual violent offenders. Sexual Abuse. A Journal of Research and Treatment, 12(4), 263-274. DOI:10.1023/A:1009538526846.
3. Amir-Ud-Din, R., Fatima, S., & Aziz, S. (2018). Is Attitudinal Acceptance of Violence a Risk Factor? An Analysis of Domestic Violence against Women in Pakistan. Journal of interpersonal violence, DOI:10.1177/0886260518787809.
4. Berdahl, J. L., Magley, V. J., & Waldo, C. R. (1996). The sexual harassment of men? Exploring the concept with theory and data. Psychology of Women Quarterly, 20, 527-547. DOI: 10.1111/j.1471-6402.1996.tb00320.x.
5. Boland, F. J., Henderson, K., & Baker, J. (1998). Case needs review: Substance abuse domain. Forum of Correction Research. Addictions Research Centre, Correctional Service of Canada (R-76).
6. Briere, J., & Runtz, Marsha (1987). Post Sexual Abuse Trauma: Data and Implications for Clinical Practice. Journal of Interpersonal Violence, 2(4), 367-379.
7. Channar, Zahid A., Abbassi, Z., & Ujan, Imran A. (2011). Gender discrimination in workforce and its impact on the employees. Pakistan Journal of Commerce and Social Sciences, 5(1), 177-191. ISSN: 1997-855.
8. Clancy, Kathryn B. H., Robin, G. Nelson, Julienne, N. Rutherford, and Katie, Hinde (2014). Survey of Academic Field Experiences (SAFE): Trainees Report Harassment and Assault. PLOS ONE 9 (7). DOI:10.1371/journal.pone.0102172.
9. Critelli, F. M. (2010). Women’s rights and Human rights: Pakistani women against gender violence. Journal of Sociology and Social Welfare, 37, 135-160. ISSN: 0191-5096.
10. Cullingford, C. & Morrison, J. (1997). The Relationship between Criminality and Home Background. Children and Society, 11, 157-172. DOI: 10.1111/j.1099-0860.1997.tb00023.x.
11. Erik, Bihagen & Marita, Ohls (2006). The Glass ceiling-where is it? Women’s and men’s career prospects in the private vs. the public sector in Sweden 1979-2000. The Sociological Review, 54(1), 20-47. DOI:10.1111/j.1467-954X.2006.00600.x.
12. Fian T. C., & Anderton, D. L. (1987). Sexual harassment: Organizational context and diffuse status. Sex Roles, 13, 291-311. DOI: 10.1007/BF00288454.
13. Fitzgerald, Louise F., et al. (1988). The incidence and dimensions of sexual harassment in academia and the workplace. Journal of vocational behaviour, 32(2), 152-175. DOI: 10.1016/0001-8791(88)90012-7.
14. Gagné, Marie-H., Lavoie F., & Hébert M. (2005). Victimization during childhood and revictimization in dating relationships in adolescent girls. Child Abuse & Neglect, 29(10), 1155-1172. DOI:10.1016/j.chiabu.2004.11.009.
15. Gutek, B.A., & Morasch, B. (1982). Sex-ratios, sex-role spill-over, and sexual harassment of women at work. Journal of Social Issues, 38, 55-74.
16. Gutek, B.A., Cohen, A.G., & Konrad A.M. (1990). Predicting social-sexual behaviour at work: a contact hypothesis. Academy of Management Journal, 33, 560-577. ISSN: 0001-4273.
17. Hamlin, L., & Hoffman, A. (2002). Preoperative nurses and sexual harassment. AORN J, 76, 855-60.
18. Hemming, H. (1985). Women in man’s world: sexual harassment. Human Relations, 38, 67-79. DOI:10.1177/001872678503800104.
19. Langevin, R., & Lang, R. A. (1990). Substance abuse among sex offenders. Annals of Sex Research, 3(4), 397-424. DOI: 10.1007/BF00850442.
20. Mahmood, Q. K., & Ahmad, I. (2011). Perception of sexual Harassment at workplace, Knowledge and attitude of working women towards workplace Harassment Act 2010. Social Sciences Review of Pakistan, 22.
21. Marshall, W. L., Bryce Peter S., Hudson, T. M. & Moth, Ward B. (1996). The enhancement of intimacy and the reduction of loneliness among child molesters. Journal of Family Violence, 11(3), 219-235. DOI:10.1007/BF02336942.
22. McGinley, M., Wolff, J. M., Rospenda, K. M., Liu, L., & Richman, J. A. (2016). Risk factors and outcomes of chronic sexual harassment during the transition to college: Examination of a two-part growth mixture model. Social Science Research, 60, 297-310. DOI: 10.1016/j.ssresearch.2016.04.002.
23. McGue, M., Slutske, W., & Iacono, W. G. (1999). Personality and substance use disorders: II. Alcoholism versus drug use disorders. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 67(3), 394-404. DOI: 10.1037/0022-006X.67.3.394.
24. Naveed, A., Tharani, A., & Alwani, N. (2010). Sexual harassment at work place: Are you safe? Journal of Ayub Medical College, 22(3), 222-224. ISSN: 1025-9589.
25. Olson, Craig Α., and Brian E. Becker (1983). Sex discrimination in the promotion process. Industrial and Labour Relations Review, 36(4), 624-41. E-ISSN: 2162271X.
26. Pakistan Bureau of Statistics (2017). Household Integrated Economic Survey (HIES) 2015-16. Pakistan Bureau of Statistics, Statistics Division, Government of Pakistan.
27. Parveen, R. (2010). Violence against Women in Pakistan. Islamabad: Aurat Foundation. The Protection against Harassment of Women at the Workplace Act 2010. [Accessed on 09 July, 2019].
28. Qureshi, M. B., Qureshi, S. B., Taherani, A., & Ansari, S. (2012). Coping with sexual harassment: the experiences of junior female student nurses and senior female nursing managers in Sindh Pakistan. The Women: Annual Research Journal, 4, 65-80.
29. Richman, J. A., Rospenda, K. M., Flaherty, J. A., & Freels, S. (2001). Workplace harassment, active coping, and alcohol-related outcomes. Journal of Substance Abuse, 13(3), 347-66. DOI: 10.1016/S0899-3289(01)00079-7.
30. Richman, J. A., Rospenda, K. M., Nawyn, S. J., Flaherty, J. A., Fendrich, M., Drum, M. L., & Johnson, T.P. (1999). Sexual harassment and generalized workplace abuse among university employees: prevalence and mental health correlates. American Journal of Public Health, 89(3), 358-363. ISSN: 00900036.
31. Ridgeway, C., & England, P. (2007). Sociological Approaches to Sex Discrimination in Employment. In F. J. Crosby, M. S. Stockdale, & S. Ann Ropp (Eds.), Sex Discrimination in the Workplace Oxford: Blackwell.
32. Rosenthal, M. N., Smidt, A. M., & Freyd, J. J. (2016). Still second class: Sexual harassment of graduate students. Psychology of Women Quarterly, 40(3), 364-377. DOI: 10.1177/0361684316644838.
33. Sangwan, D., & Thakre, A. (2018). Sexual harassment at the workplace in public and private sectors in India: A study at National Capital Region of Delhi. International Journal of Criminal Justice Sciences, 13(1), 29-43. DOI: 10.5281/zenodo.1403380.
34. Shaikh, M. A. (2016). Domestic violence in consanguineous marriages − Findings from Pakistan Demographic and Health Survey 2012-13. JPMA: The Journal of the Pakistan Medical Association, 66, 1319-1323. ISSN: 0030-9982.
35. Venter, Maud D., Illegems, J., Royen, Rita V., Moorkens, G., Sabbe, Bernard G.C., & Eede, Filip V. D. (2017). Differential effects of childhood trauma subtypes on fatigue and physical functioning in chronic fatigue syndrome. Comprehensive Psychiatry, 78, 76-82. DOI: 10.1016/j.comppsych.2018.12.011.
36. World Economic forum (2018). Global Gender gap Report, 2018. Published by World Economic forum.
37. Zakar, R., Zakar, M. Z., Kraemer, A. (2013). Men’s Beliefs and Attitudes Toward Intimate Partner Violence Against Women in Pakistan. Violence against Women, 19(2), 246-268. DOI:10.1177/1077801213478028.