Розширена анотація українською мовою

Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах статистичного аналізу ступеня задоволеності клієнтів послугами каршерінгу в Бангладеш. Метою даного дослідження є вивчення та оцінка факторів, які впливають на рівень задоволеності користувачів каршерінгу в Бангладеш. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми невдоволення клієнтів свідчить про те, що існують реальні проблеми з послугами каршерінгових компаній. Актуальність вирішення даної проблеми полягає в тому, що швидкість, вартість і зручність поїздки впливають на рівень задоволеності клієнтів. Оскільки каршерінгові компанії зберігають особисті дані про клієнта, їх звинувачують у незаконному використанні персональних даних без згоди користувачів, що суперечить принципам бізнес-етики. Дослідження доводить, що, зниження каршерінговими компаніями вартості поїздки, підвищення її швидкості та зручності, дотримання етичних норм при веденні бізнесу сприятиме підвищенню рівня задоволеності користувачів даної послуги. Дослідження питання задоволеності клієнтів послугами каршерінгових компаній виконується у наступній логічній послідовності: на першому етапі відбувається збір та аналіз доступних статистичних даних, які слугують основою для розробки анкети та проведення опитування, на другому етапі відбувається аналіз та ідентифікація ключових факторів, що впливають на рівень задоволеності клієнтів послугами каршерінгу. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи аналізу та синтезу даних, опитування та статистичні методи: перевірка гіпотез здійснювалась шляхом бінарного логістичного регресійного аналізу за допомогою тесту Хосмера-Лемешова, який доводить наявність істотних взаємозв’язків між деякими факторами. Об’єктом дослідження є фактори, які впливають на задоволеність клієнтів каршерінгом у Бангладеш. Дослідження показало, що швидкість поїздки є найбільш значущим фактором (коефіцієнт регресії) [Coef.] = 2,707, коефіцієнт вірогідності [OR] = 14,9899, p<0,01). Крім того, важливими факторами визначено вартість поїздки (Coef. = 2,291, OR = 9,8883, р<0,01) та її зручність (Coef. = 1,969, OR = 7,1641, р<0,01). В той же час, такі фактори як безпека поїздки, час очікування автомобіля і поведінка водіїв були оцінені як несуттєві. Значення показника «відповідності» Хосмера-Лемешова (1,00) вказує на те, що дані відповідають моделі. Дослідження емпірично підтверджує і статистично доводить, що зниження вартості, підвищення швидкості та зручності поїздки мають суттєвий вплив на задоволеність клієнтів, дотримання ділової етики, конфіденційність особистих даних, поліпшення придатності автомобіля, доступність послуг та безпечний рух – статистично значущий рівень впливу. Очікується, що результати дослідження будуть корисні для постачальників послуг каршерінгу, які зможуть краще зрозуміти фактори, що впливають на задоволеність клієнтів у галузі каршерінгу в Бангладеш.

Ключові слова: бізнес-етика, затори, задоволення клієнтів, каршерінг, Бангладеш.

Класифікація JEL: D11, D12, M1.

Цитувати як: Jahan, M. (2019). Factors Affecting Customer Satisfaction of the Ride-sharing Industry in Bangladesh. Business Ethics and Leadership, 3(4), 74-80. http://doi.org/10.21272/bel.3(4).74-80.2019.

Список використаних джерел

1. Asian Development Bank (2011). Preparing the Greater Dhaka Sustainable Urban Transport Corridor Project, Manilla.
2. Bangladesh Road Transport Authority (2015). Number of Registered Motor Vehicles in Dhaka (Year wise), Viewed at 27 March 2018. Available at: http://www.Brta.Gov.Bd/Images/Files/Statistics/Stat_Dhk_10 -15.Pdf>.
3. Chan, D. N. & Shaheen, A. S. (2012). Ridesharing in North America: Past, Present, and Future. Transport Reviews, 32(1), 93-112. Doi: 10.1080/01441647.2011.621557.
4. Cici, B., Markopoulou, A., Frías-Martínez, E. & Laoutaris, N. (2013). Quantifying the potential of ride-sharing using call descriptive records: Proceedings of the 14th Workshop on Mobile Computing Systems and Applications, New York, USA, February 26-27, 2013. New York: Association for Computing Machinery. Doi: 10.1145/2444776.2444799.
5. Cook, R.D. (1998). Binary response variables. Regrets Graph, 5, 78-100.
6. Davis, L.J., Offord, K.P. (1997). Logistic Regression. J Pers Assess, 68, 497-507.
7. Gargiulo, E. et al. (2015). Dynamic ridesharing service: are users ready to adopt it? Procedia Manufacturing, 3, 777-784. Doi: 10.1016/j.promfg.2015.07.329 .
8. Ghoseiri, K., Haghani, A. & Hamedi, M. (2011). Real-Time Rideshare Matching Problem, Washington, DC: The University of Maryland, Department of Civil and Environmental Engineering.
9. Haddad, Y., Cohen, Y., & Goldsmith, R. (2013). A Dynamic Real Time Car Sharing System. Proceedings on International Conference on Soft Computing and Software Engineering, San Francisco, USA.
10. Hair, J., Anderson, R., Tatham, R., Black, W. (1998). Multivariate data analysis, 5th ed. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall.
11. Hamari, J., Sjöklint, M., Ukkonen, A. (2016). Sharing Economy: Why People Participate in Collaborative Consumption. Association for information science and technology, 67(9), 2047-2059. Doi:10.1002/asi.23552.
12. Hasan, R., and Birch, M. (2016). Critical success factors behind the sustainability of the Sharing Economy. 2016 IEEE 14th International Conference on Software Engineering Research, Management and Applications (SERA), Towson, MD, pp. 287-293. Doi: 10.1109/sera.2016.7516158.
13. Hosmer, D.W., Lemeshow ,S. (1980). Goodness of fit tests for the multiple logistic regression model. Common Stat Theory Methods, 9, 1043-1069.
14. IDLC Finance Limited, Monthly Business Review (2018). Ride-Sharing in Bangladesh, Disrupting the Way We Commute.
15. Jacobson, S. H. & King, D. M. (2009). Fuel saving and ridesharing in the US: Motivations, limitations, and opportunities. Transportation Research Part D, 14, 14-21. Doi: 10.1016/j.trd.2008.10.001.
16. Le Vine, S., Zolfaghari, A., & Polak, J. (2014). Car Sharing: Evolution, Challenges, and Opportunities, Center for Transport Studies, Imperial College, London.
17. Malone, R. (2006). World’s Most Congested Cities, Forbes. Available at: https://www.forbes.com/2006/12/20/worlds-most-congested-cities-biz-energy-cx_rm_1221congested.html#7efa61675499. Accessed 2 September 2019.
18. Rokonuzzaman (2018). Ride Sharing Innovation Lacks Sustainability, The Financial Express. Available at: https://www.thefinancialexpress.com.bd/views/ridesharing-innovation-lacks-sustainability-1520439967. Accessed 26 March. 2019.
19. Saadat, S.Y., Ahmed, K.S., Jahan, A., Jahan, N. and Zahid, T.B. (2018). Consumers’ Perceptions on Car Sharing: A Preliminary Study in Dhaka City. World Journal of Social Sciences, 8(2), 43-56.
20. Shmueli, E. et al. (2015). Ride Sharing: A Network Perspective. Springer International Publishing, pp. 434-439. Doi: 10.1007/978-3-319-16268-3_55.
21. Stiglic, M., Agatz, N., Savelsbergh, M. & Gradisar, M. (2016). Making dynamic ride-sharing work: The impact of driver and rider flexibility. Transport Research Part E, 91, 190-207. Doi: 10.1016/j.tre.2016.04.010.
22. Teubner, Timm & Flath, Christoph (2015). The Economics of Multi-Hop Ride Sharing, Business & Information Systems Engineering. The International Journal of WIRTSCHAFTSINFORMATIK, Springer; Gesellschaft für Informatik e.V. (GI), 57(5), 311-324, October.
23. Transport for London (2007). Car Share Guide, Mayor of London, London.