Розширена анотація українською мовою

Дефіцит мінерально-сировинної бази, загострення екологічних проблем в світі, зменшення обсягів невідновлювальних ресурсів та інші фактори зумовлюють підвищення ролі відповідальності підприємств за прямий та опосередкований вплив на економічну, екологічну та соціальні системи їх функціонування. Систематизація наукових праць в сфері корпоративної соціальної відповідальності засвідчила відсутність комплексних досліджень характеру та сили впливу прямих та латентних факторів на дотримання підприємствами принципів соціальної відповідальності. Основною гіпотезою роботи є припущення про те, що вплив загальних факторів на формування корпоративної соціальної відповідальності (зокрема – інституційного тиску, ринкового / суспільного тиску, структурної підтримки бізнесу) опосередковуються впливом стейкхолдерів (зацікавлених осіб) та наглядових (контрольних) процедур. Для перевірки цієї гіпотези проведено опитування 334 керівників підприємств. Тестування гіпотез дослідницької моделі здійснено за допомогою методу моделювання структурних рівнянь з частковими найменшими квадратами (PLS-SEM). За результатам дослідження зроблено висновок, що дана модель є статистично значущою (R^2 = 0,468). Результати досліджень засвідчили відсутність істотного прямого впливу трьох загальних факторів на рівень корпоративної соціальної відповідальності. Усі стандартизовані коефіцієнти (β) свідчать про несуттєвий вплив прямих ефектів від існування інституційного тиску, ринкового / суспільного тиску, структурної підтримки бізнесу та становлять менше 0,1. В той же час, в статті обґрунтованого вагомість латентних факторів впливу на рівень корпоративної соціальної відповідальності. Вплив зацікавлених сторін є більш значущим, ніж вплив наглядових (контрольних) процедур (коефіцієнт, що визначає тривалість шляху від застосування наглядових процедур до їх втілення у зростанні рівня корпоративної соціальної відповідальності складає 0,243, в той час як від впливу зацікавлених сторін – 0,443). Вплив зовнішнього тиску є більш вагомим фактором дотримання корпоративної соціальної відповідальності, ніж структурна підтримка бізнесу (0,413 для ринкового / суспільного тиску та 0,387 – для інституційного тиску порівняно з 0,115 для показника структурної підтримки бізнесу).

Ключові слова: корпоративна соціальна відповідальність, стейкхолдери, посередницький ефект, інституційний тиск, структурна підтримка бізнесу.

Класифікація JEL: M14.

Цитувати як: Wang, F., Lo, J., Lam, M. (2020). Mediating Effects of Stakeholders and Supervision on Corporate Social Responsibility. Business Ethics and Leadership, 4(1), 43-56. http://doi.org/10.21272/bel.4(1).43-56.2020.

Список використаних джерел

1. Ajina, A., Lakhal, F., & Ayed, S. (2019). Does corporate social responsibility reduce earnings management? The moderating role of corporate governance and ownership. Management International, 23(2), 45-55, 147, 150, 153-154. https://doi.org/10.7202/1060030ar.
2. Ankur, Roy & Vishal (2013). SMEs Motivation: Corporate social responsibility. SCMS Journal of Indian Management, 01, 11-21. Available at: https://www.scms.edu.in/journal/.
3. Atherton, S. C., Blodgett, M. S., & Atherton, X. A. (2011). Fiduciary Principles: corporate responsibilities to stakeholders. Journal of Religion and Business Ethics, 2(2), 1-15. Available at: https://via.library.depaul.edu/jrbe/.
4. Aya Pastrana, N., & Sriramesh, K. (2014). Corporate social responsibility: perceptions and practices among SMEs in Colombia. Public Relations Review, 40(1), 14-24. https://doi.org/10.1016/j.pubrev.2013.10.002.
5. Bice, S. (2017). Corporate social responsibility as an institution: A social mechanisms framework. Journal of Business Ethics, 143(1), 17-34. https://doi.org/10.1007/s10551-015-2791-1.
6. Brekke, K. A., & Nyborg, K. (2005). Moral hazard and moral motivation: Corporate social responsibility as labour market screening. St. Louis: Federal Reserve Bank of St Louis. Retrieved from http://vortex3.uco.edu/login?url=https://search-proquest-com.vortex3.uco.edu/docview/1698480942?accountid=14516.
7. Burt, E., & Mansell, S. (2019). Moral agency in charities and business corporations: exploring the constraints of law and regulation. Journal of Business Ethics, 159, 59-73.
   https://doi.org/10.1007/s10551-017-3750-9.
8. Camilleri, M. A. (2017). Corporate sustainability and responsibility: creating value for business, society and the environment. Asian Journal of Sustainability and Social Responsibility, 2, 59-74.
   https://doi.org/10.1186/s41180-017-0016-5.
9. Carroll, A. R., & Shabana, K. M. (2010). The business case for corporate social responsibility: a review of concepts, research and practice. International Journal of Management Review, 12(1), 85-105.
   https://doi.org/10.1111/j.1468-2370.2009.00275.x.
10. Chin, W. W. (1998). The partial least squares approach for structural equation modelling. Ed. G. A. Marcoulides. Modern Methods for Business Research, 295-336. Lawrence Erlbaum Associates: Mahwah, NJ. Available at: https://www.questia.com/library/95678668/modern-methods-for-business-research.
11. Chunfang, Y. (2009). Research on the Driving Mechanism of Corporate Social Responsibility. A thesis submitted in fulfilment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy, Huazhong University of Science and Technology. Available at: https://www.proquest.com/products-services/pqdtglobal.html.
12. ECLAC (2008). Promoting Corporate Social Responsibility in Small and Medium Enterprises in the Caribbean: Survey Results. ECLAC Liaison Office in Washington, D.C. Available at: https://www.cepal.org/en/publications/list?search_fulltext=promoting%20corporate%20social%20responsibility.
13. Fanghui, J., & Ziyuan, X. (2005). The implementation of corporate social responsibility based on consumer choice. China Industrial Economics, 210(9), 91-98. Available at: https://www.oriprobe.com/journals/zggyjj.html.
14. Fornell, C., and Larcker, D. F. (1981). Evaluating structural equation models with unobservable variables and measurement error. Journal of Marketing Research, 18(1), 39-50.
    https://doi.org/10.1177/002224378101800104.
15. Freeman, R. E. (1984). Strategic Management: A Stakeholder Approach. Boston: Pitman Publishing. Available at: https://www.amazon.com/Strategic-Management-R-Edward-Freeman/dp/0521151740.
16. Garas, S., & ElMassah, S. (2018). Corporate governance and corporate social responsibility disclosures. Critical Perspectives on International Business, 14(1), 2-26.
    https://doi.org/10.1108/cpoib-10-2016-0042.
17. Hair, J. F., Black, W. C., Babin, B. J., and Anderson, R. E. (2014). Multivariate Data Analysis, 7th ed. Pearson New International Edition. Pearson Education Limited. Available at: https://is.muni.cz/el/1423/podzim2017/PSY028/um/_Hair_-_Multivariate_data_analysis_7th_revised.pdf.
18. Hair, J., Hult, G. T. M., Ringle, C. M., and Sarstedt, M. (2017). A Primer on Partial Least Squares Structural Equation Modeling (PLS-SEM), 2nd ed. SAGE Publications: Los Angeles.
    https://doi.org/10.15358/9783800653614.
19. Henseler, J., Ringle, C. M., and Sinkovics, R. R. (2015). The use of partial least squares path modelling in international marketing. Advances in International Marketing, 20, 277-320.
    https://doi.org/10.1108/S1474-7979(2009)0000020014.
20. Hongling, G. (2006). The Relevance of Corporate Social Responsibility Supply and Financial Performance based on Consumer Demand Supply. A thesis submitted in fulfilment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy, Southwest Jiaotong University. Available at: https://www.proquest.com/products-services/pqdtglobal.html.
21. Jackson, G., Bartosch, J., Avetisyan, E., Kinderman, D., & Jette, S. K. (2019). Mandatory non-financial disclosure and its influence on CSR: An international comparison. Journal of Business Ethics, 159, 1-20. https://doi.org/10.1007/s10551-019-04200-0.
22. José-Luis Godos-Díez, Cabeza-García, L., Alonso-Martínez, D., & Fernández-Gago, R. (2018). Factors influencing board of directors’ decision-making process as determinants of CSR engagement. Review of Managerial Science, 12(1), 229-253. https://doi.org/10.1007/s11846-016-0220-1.
23. Katmon, N., Zam, Z. M., Norlia, M. N., & Farooque, O. A. (2019). Comprehensive board diversity and quality of corporate social responsibility disclosure: Evidence from an emerging market. Journal of Business Ethics, 157(2), 447-481. https://doi.org/10.1007/s10551-017-3672-6.
24. Kurbjeweit, B. H. (2011). The relationship between ethics and law in governing the game of business. Journal of Business Ethics Education, 8, 55-62. Available at: https://www.neilsonjournals.com/JBEE/.
25. Lindell, M. K., and Whitney, D. J. (2001). Accounting for common method variance in cross-sectional research designs. Journal of Applied Psychology, 86(1), 114-121.
    https://doi.org/10.1037/0021-9010.86.1.114.
26. Lisi, I. E. (2018). Determinants and performance effects of social performance measurement systems. Journal of Business Ethics, 152(1), 225-251. https://doi.org/10.1007/s10551-016-3287-3.
27. McKinley, Andrew. (2008). The Drivers and Performance of Corporate Environmental and Social Responsibility in the Canadian Mining Industry. A thesis submitted in fulfilment of the requirements for the degree of Master of Geography, University of Toronto. Available at: https://www.proquest.com/products-services/pqdtglobal.html.
28. Mzembe, A., N., & Meaton, J. (2014). Driving corporate social responsibility in the Malawian mining industry: a stakeholder perspective. Corporate Social Responsibility and Environmental Management, 21(4), 189-201. https://doi.org/10.1002/csr.1319.
29. Pavlou, P. A., Liang, H., and Xue, Y. (2007). Understanding and mitigating uncertainty in online exchange relationships: A principal-agent perspective. MIS Quarterly, 31(1), 105-136. https://doi.org/10.2307/25148783.
30. Ringle, C. M., Wende, S., and Becker, J. M. (2014). SmartPLS 3. Hamburg: SmartPLS. Retrieved from http://www.smartpls.com.
31. Roy, A., Vigao, V., & Jain, P. (2013). SME motivation: corporate social responsibility. SCMS Journal of Indian Management, 10(1), 11-21. Available at: https://www.scms.edu.in/journal/.
32. Sanchez, R. G., & Bolivar, M. P. (2017). Perception of stakeholder pressure for supply-chain social responsibility and information disclosure by state-owned enterprises. The International Journal of Logistics Management, 28(4), 1027-1053. https://doi.org/10.1108/IJLM-05-2016-0118.
33. Schwartz, M. S., & Carroll, A. B. (2003). Corporate social responsibility: a three-domain approach. Business Ethics Quarterly, 13(4), 503-530. https://doi.org/10.5840/beq200313435.
34. Sethi, S. P., Martell, T. F., & Demir, M. (2017). Enhancing the role and effectiveness of corporate social responsibility (CSR) reports: The missing element of content verification and integrity assurance. Journal of Business Ethics, 144(1), 59-82. https://doi.org/10.1007/s10551-015-2862-3.
35. Shubham, Charan, P., & Murty, L. S. (2018). Institutional pressure and the implementation of corporate environment practices: Examining the mediating role of absorptive capacity. Journal of Knowledge Management, 22(7), 1591-1613. https://doi.org/10.1108/JKM-12-2016-0531.
36. Smolennikov, D., & Kostyuchenko, N. (2017). The role of stakeholders in implementing corporate social and environmental responsibility. Business Ethics and Leadership, 1(1), 55-62.
    https://doi.org/10.21272/bel.2017.1-07.
37. Susan, L., Y., Mona, V., M. (2014). Firms’ corporate social responsibility behaviour: an integration of institutional and profit maximization approaches. Journal of International Business Studies, 45, 670-698. https://doi.org/10.1057/jibs.2014.29.
38. Taisong, S. Q. (2013). Driving mechanism of institutional environment on corporate social responsibility based on the analysis of cases. Studies in Dialectics of Nature, 28(2), 113-119. Available at: https://www.oriprobe.com/journals/zrbzfyj.html.
39. The International Organization for Standardization. (2010). ISO 26000:2010 Guidance on Social Responsibility. American National Standards Institute. Available at: https://www.iso.org/standard/42546.html.
40. Vashchenko, M. (2017). An external perspective on CSR: what matters and what does not? Business Ethics: A European Review, 26, 396-412. https://doi.org/10.1111/beer.12162.
41. Wang, L. & Liang, X. (2017). Profit or legitimacy? What drives firms to prioritize social stakeholders? Asian Journal of Business Ethics, 6, 57-79. https://doi.org/10.1007/s13520-016-0072-4.
42. Wayne, V., & Chad, K. (2015). Integrated value creation (IVC): beyond corporate social responsibility (CSR) and creating shared value (CSV). Journal of International Business Ethics, 1, 29-43. Available at: http://www.cibe.org.cn/en/page/Default.asp?pageID=81.
43. Yibo, R. (2007). A survey on corporate social responsibility in seven countries − a survey report from the Society for Human Resources Management (SHRM). China WTO Tribune, 5, 66-68. Available at: https://www.shrm.org/hr-today/trends-and-forecasting/research-and-surveys/Documents/2007%20Corporate%20Social%20Responsibility%20Pilot%20Study.pdf.
44. Zhao, X., Chen, S., & Xiong, C. (2016). Organizational attention to corporate social responsibility and corporate social performance: the moderating effects of corporate governance. Business Ethics: A European Review, 25(4), 386-399. https://doi.org/10.1111/beer.12124.
45. Zhilong, T., & Yuanqiong, H. (2005). Research on non-market strategy and action of enterprise in China. China Industrial Economics, 9, 82-90. Available at: https://www.oriprobe.com/journals/zggyjj.html.