Розширена анотація українською мовою

В умовах загострення економічної кризи, дефіциту фінансових ресурсів для малого та середнього бізнесу, низького рівня матеріального добробуту населення низки країн світу, одним із ефективних інструментів стимулювання розвитку бізнесу є мікрофінансування. Саме надання невеликих позик слугує надійним механізмом підтримки населення з низьким рівнем доходу, що прагне до відкриття власного бізнесу, та відповідно – зниження рівня бідності в країні. Активне використання даних послуг населенням протягом останніх років призводить до постійного розширення їх переліку, покращення якості та диверсифікації умов їх надання, використання інноваційних форм їх отримання (наприклад групове кредитування). Систематизація та аналіз існуючого наукового доробку з питань мікрофінансування бізнесу засвідчили відсутність комплексних досліджень ролі консультанта (радника) в процесі укладання кредитної угоди. Об’єктом дослідження є послуги з розвитку бізнесу, що надаються консультантами на фінансовому ринку Шрі-Ланки. В процесі дослідження проаналізовано роль експертизи консультанта послуг з розвитку бізнесу, визначено її вплив на якість роботи менеджерів різних сфер бізнесу та досліджено взаємозв’язок між організаційними факторами функціонування ринку мікрофінансування та якістю роботи консультанта. В процесі дослідження проаналізовано конкретні випадки, що мали місце в шести мікрофінансових установах Шрі-Ланки, а також здійснено опитування, об’єктом якого стали керівники послуг з мікрофінансування, радники та три власники-менеджери/клієнти з кожної мікрофінансової установи. Отримані результати засвідчили, що в процесі експертизи якості роботи бізнес-консультантів важливо системно врахувати поєднання їх ділових та емпіричних знань. Ділові знання консультантів допомагають менеджерам в процесі діловодства, підготовці бізнес-планів та підвищенні рівня їх фінансової грамотності, тоді як емпіричні знання допомагають налагодженню бізнес-зв’язків у різних галузях. За результатами дослідження встановлено вагомий вплив типу мікрофінансових установ, способу комунікації та методу вибору консультантів на рівень досвіду експертів. Отримані результати можуть бути корисними як для менеджерів-практиків, що працюють в умовах обмеженості ресурсів, так і для науковців в контексті розширення знань щодо особливостей роботи мікрофінансових установ.

Ключові слова: консультування, експертиза, мікрофінансування, ділові знання, емпіричні знання, послуги з розвитку бізнесу.

Класифікація JEL: M14.

Цитувати як: Abeysekera, R. (2020). Examining Counsellor Expertise: Evidence from the Sri Lankan Microfinance Sector. Business Ethics and Leadership, 4(1), 57-67. http://doi.org/10.21272/bel.4(1).57-67.2020.

Список використаних джерел

1. Abeysekera, R. (2016). Enhancing entrepreneurship in Sri Lanka: the provision of business development services (BDS) by microfinance institutions to support the self-sufficiency of microenterprises (Doctoral dissertation, Bournemouth University). Available from: http://eprints.bournemouth.ac.uk/24721/.
2. Abeysekera, R., Patton, D., & Mullineux, A. (2015). Co-production in Business Counselling in Microfinance Setting: A conceptual approach. Journal of Enterprising Culture, 23(03), 299-319. https://doi.org/10.1142/S0218495815500107.
3. Agnew, N.M., Ford, K.M. and Hayes, J.P. (1997). Expertise in context: personally constructed, socially selected, and reality-relevant?, in Feltovich, P.J., Ford, K.M. and Hoffman, R.R. (Eds), Expertise in Context, AAAI Press, Menlo Park, CA, pp. 219-44. Available from: https://www.researchgate.net/profile/Kenneth_Ford/publication/258857150_Expertise_Socially_Situated_Personally_Constructed_and_’Reality’_Relevant/links/
   0c960529e3900745cb000000.pdf.
4. ADB (1997). Microenterprise development: Not by credit alone. Manila: Asian Development Bank. Available from: https://www.findevgateway.org/library/
   microentreprise-development-not-credit-alone.
5. ADEMCOL (2001). Asociacio´n para el Desarrollo Microempresarial Colombiano and Women’s Opportunity Fund: Bundling microfinance and business development services. A case study from ADEMCOL in Colombia, Microenterprise Best Practices. Washington, DC: United States Agency for International Development.
6. Boyd, J. A. (1993). A business advisor’s guide to counselling theories. Small business forum, Spring, 45-56. Available from: https://eric.ed.gov/?id=ED369008.
7. Canadian APEC, IBIZ (2015). Asia Pacific Economic Cooperation, International network of institutes of small business counsellors. Available from:
   http://www.xlin.com/business-counselling.html [Accessed 12 September 2019].
8. CGAP (2011). Advancing financial access to world poor [online]. Washington: Consultative group to assist the poor. Available from: http://www.cgap.org/p/site/c/about/ [Accessed 20 September 2019].
9. Chrisman, J. J. and McMullan, W. E. (2004). Outsider assistance as a knowledge resource for new venture survival. Journal of Small Business Management, 42(3), 229-244. https://doi.org/10.1111/j.1540-627X.2004.00109.x.
10. Chrisman, J. J. (1989). Strategic, administrative, and operating assistance: The value of outside consulting to pre-venture entrepreneurs. Journal of business venturing, 4(6), 401-418. https://doi.org/10.1016/0883-9026(89)90010-4.
11. Chrisman, J. J., and McMullan, W. E. (2000). A Preliminary assessment of outsider assistance as a knowledge resource: the longer-term impact of new venture counselling. Entrepreneurship theory and practice, 24(3), 37-53. Available from: https://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/104225870002400303.
12. Cumming, D. J. and Fischer, E. (2012). Publicly funded business advisory services and entrepreneurial outcomes. Research Policy, 41(2), 467-481. https://doi.org/10.1016/j.respol.2011.09.004.
13. De Wildt, M. (2004). Linking business development services to financial services: The case of Financiera Solucio´n. Geneva: ILO. Available from: http://www.bdsknowledge.org/dyn/bds/docs/422/MdRdW-Peru.pdf [Accessed 10 September 2019].
14. Dunford, C. (2001). Building better lives: Sustainable linkage of microcredit and education in health, family planning and HIV/AIDS prevention for the poorest entrepreneurs. Washington DC: Freedom from Hunger, commissioned by Microcredit Summit Campaign. Available from: https://pdfs.semanticscholar.org/cb44/d870c4f2f4f7026dd3ef7223396e2d36bff8.pdf.
15. Easterly, W. (2006). The white man’s burden: Why the West’s efforts to aid the rest have done so much ill and so little good. New York: Penguin Press.
    https://doi.org/10.1111/j.1746-1049.2008.068_2.x.
16. Eisenhardt, K. M. (1989). Building theories from case-study research. Academy of management review, 14(4), 532-550. https://doi.org/10.5465/amr.1989.4308385.
17. Fisher, T. and Sriram, M. S. (2002). Beyond micro-credit: Putting development back into micro-finance. New Delhi: Vistar Publications. https://policy-practice.oxfam.org.uk/publications/beyond-micro-credit-putting-development-back
    -into-micro-finance-122837.
18. Gill, D. (2007). Catching up with the New Jersey SBA and small business development centres. NJBIZ (New Jersey’s Business Journal), 20(34), 19.
19. GTZ ProMiS (2010). Micro Finance Industry Report. Sri Lanka: GTZ ProMiS and The Banking With the Poor Network. Available from: https://www.findevgateway.org/sites/default/
    files/mfg-en-paper-microfinance-industry-report-sri-lanka-2010.pdf.
20. Henry, S. (2006). Good practice in business development services: How do we enhance entrepreneurial skills in MFI clients? [Online]. Toronto: Alterna Savings. Available from: http://www.ruralfinanceandinvestment.org/node/59.
21. Huber, B. (1999). Experts in organizations: the power of expertise. Academy of business and administrative science conference. Available from: www.sba.muohio.edu/abas/1999/huberbe.pdf.
22. Jansson, T., Rosales, R. and Westley, G. (2004). Principles and Practices for Regulating and Supervising Microfinance. Washington, DC: Inter-American Development Bank. Available from: https://publications.iadb.org/en/publication/11768/principles-and-practices-regulating-and-supervising-microfinance.
23. Johnson, D. J. (1991). Counselling business startups and owner-managers of small firms: a psychological study, Part 1. Journal of Workplace Learning, 3(5), 10-14. https://doi.org/10.1108/EUM0000000002866.
24. Khavul, S. (2010). Microfinance: Creating Opportunities for the Poor? Academy of management perspectives, 24(3), 58-72. https://doi.org/10.5465/amp.24.3.58.
25. Klinger, B., and Schündeln, M. (2011). Can the entrepreneurial activity be taught? Quasi-experimental evidence from Central America. World Development, 39(9), 1592-1610. https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2011.04.021.
26. Kumari, J. P., Azam, S. F., and Khalidah, S. (2019). The Effect of Microfinance Services on Poverty Reduction: Analysis of Empirical Evidence in Sri Lankan Perspectives. European Journal of Economic and Financial Research of Enterprising Culture, 23(03), 299-319. Available from: https://www.oapub.org/soc/index.php/EJEFR/article/view/654.
27. Mugai, W. J. J., Nyaga, V. K., and Mburugu, B. M. (2019). Counsellor’s Knowledge Power on Counselling Outcomes of Learners with Behavioural problems in Public Primary Schools in Embu County Kenya. Counsellor, 4(6). Available from: https://ijisrt.com/wp-content/uploads/2019/07/IJISRT19JU67.pdf.
28. NEDA (2013). Microenterprise policy paper [Online]. Sri Lanka: National Enterprise Development Authority. Available from: https://www.neda.gov.lk/web/index.php?lang=en.
29. Perera, M. A. M. I., and Wijekoon, W. M. S. M. (2019). Role of Microfinance in Empowering Poor Rural Households: A Case Study in Berendina in Sri Lanka. Sri Lanka Journal of Business Economics, 8(1). Available from: http://journals.sjp.ac.lk/index.php/sljbe/article/view/3937.
30. Rice, M. P. (2002). Co-production of business assistance in business incubators − An exploratory study. Journal of business venturing, 17(2), 163-187. https://doi.org/10.1016/S0883-9026(00)00055-0.
31. Schayek, K. and Dvir, D. (2009). Measuring the effect of public assistance programs on small businesses’ performance. Journal of general management, 35(2), 3-20. https://doi.org/10.1177%2F030630700903500202.
32. Sié, L. and Yakhlef, A. (2009). Passion and expertise knowledge transfer. Journal of Knowledge Management, 13(4), 175-186. https://doi.org/10.1108/13673270910971914.
33. Sievers, M., and Vandenberg, P. (2007). Synergies through linkages: who benefits from linking micro-finance and business development services? World Development, 35(8), 1341-1358. https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2007.04.002.
34. Tilakaratne, G., Wickramsinghe, U. and Thusitha, K. (2005). Microfinance in Sri Lanka: a household level analysis of outreach and impact on poverty. Sri Lanka: Institute of Policy Studies of Sri Lanka. Available from: http://www.pep-net.org/sites/pep-net.org/files/typo3doc/pdf/files_events/4th_colombo/Ganga.pdf.
35. Tynjälä, P. (1999). Towards expert knowledge? A comparison between a constructivist and a traditional learning environment in the university. International journal of educational research, 31(5), 357-442. https://doi.org/10.1016/S0883-0355(99)00012-9.
36. World Bank (2014). Poverty Review [Online]. Washington DC: World Bank. Available from: http://www.worldbank.org/en/topic/poverty/overview [Accessed 18 September 2019].
37. Yin, R. K. (2009). Case-study research: Design and methods 4th edition ed. London: Sage.