Розширена анотація українською мовою

Швидкий розвиток цифрових технологій значно актуалізує увагу представників різних наукових галузей до вивчення «цифрового суспільства», часто відомого як «DC». Систематизація літературних джерел та підходів з питань цифровізації економіки засвідчила, що незважаючи на широке використання даного поняття уніфіковані підходи до визначення даної дефініції наразі відсутні. Основною метою проведеного дослідження є аналіз та узагальнення наукової літератури присвяченої дослідженню сутності та значення «цифрового суспільства». Об’єктом дослідження обрано 114 публікацій з даної тематики, що опубліковані у періодичних виданнях. За результатами аналізу літературних джерел зроблено висновок про те, що у більш ніж половині аналізованих публікацій питання цифровізації суспільства розглядалися для навчальних цілей, в той час, як комплексні дослідження цифровізації носять поодинокий характер. Виключенням слугують лише спеціальні випуски журналів, які залучають велику кількість статей з конкретної тематики протягом одного року. Незважаючи на те, що при дослідженні цифрового громадянства перевірка висунутих у роботах гіпотез здійснювалася за допомогою різних специфічних кількісних, якісних та змішаних методів (вимірювання, стратегічного управління, сприйняття, факторного аналізу, управління ризиками, методологічного дослідження), усі вони мали одну спільну рису – мінливість. У даних дослідженнях були враховані висловлені учасниками питання і результати попередніх досліджень щодо «цифрового суспільства». Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що наразі існує значний дефіцит дослідницьких публікацій про дітей раннього віку та недостатньо розроблений методологічний інструментарій щодо дослідження окремих аспектів згуртованості населення. Згідно з результатами поточного інтегрованого дослідження, співпраця між різними групами суспільства (корпоративна індустрія, уряд, громадянське суспільство та наукова спільнота) сприяє вирішенню як політичних, так і оперативних завдань дослідницького співтовариства округу Колумбія.

Ключові слова: цифрове громадянство, концептуалізація, вимірювання, цифрові технології, цифрова економіка.

Класифікація JEL: M10, M21.

Цитувати як: Melnyk, M., Kuchkin, M., Blyznyukov, A. (2022). Conceptualization and Measuring the Digital Economy. Business Ethics and Leadership, 6(2), 127-135. https://doi.org/10.21272/bel.6(2).127-135.2022

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Abowitz, K., & Harnish, J. (2006). Contemporary discourses of citizenship. Review of Educational Research, 76(4), 653-690. [Google Scholar] [CrossRef]
2. Bahl, M. (2016). The Work Ahead: The Future of Businesses and Jobs in Asia Pacific’s Digital Economy, Cognizant, Chennai. Available at: [Link]
3. Beerepoot, N. & Lambregts, B. (2015). Competition in online job marketplaces. Global Networks, 15(2), 236-255. [Google Scholar] [CrossRef]
4. Brynjolfsson, E. & Kahin, B. (eds) (2000a). Understanding the Digital Economy: Data, Tools, and Research, MIT Press, Cambridge, MA. 372 p. [Google Scholar]
5. Cooper, H. (1998). Synthesizing research: A guide for literature reviews. In Applied social research methods series (3rd ed., Vol. 2). Sage Publications. 201 p. [Google Scholar]
6. Dahlman, C., Mealy, S., & Wermelinger, M. (2016). Harnessing the Digital Economy for Developing Countries, OECD, Paris. Available at: [Link]
7. Geissbauer, R., Vedso, J., & Schrauf, S. (2016). Industry 4.0: Building the Digital Enterprise, PwC, London. Available at: [Link] 
8. Handel, M. (2015). The Effects of Information and Communication Technology on Employment, Skills, and Earnings in Developing Countries, background paper for the World Development Report 2016, World Bank, Washington, DC. Available at: [Link]
9. Heeks, R. (2016). Examining “Digital Development”, Development Informatics Working Paper 64, University of Manchester, UK. Available at: [Link]
10. Heeks, R. (2017). Information and Communication Technology for Development, Routledge, Abingdon, UK. 428 p. Available at: [Link]
11. Hobbs, R. & Jensen, A. (2009). The past, present, and future of media literacy education. Journal of Media Literacy Education, 1(1). [Google Scholar] [CrossRef]
12. Institute, D.Q. (2019). DQ global standards report 2019: Common framework for digital literacy, skills and readiness. Available at: [Link]
13. Isin, E. & Ruppert, E. (2015). Being digital citizens. Rowman & Littlefield International.
14. Ivanova, V.V. (2009). Informatsiinyi rynok: zarubizhni i ukrainski realii (Information market: foreign and Ukrainian realities). Actual problems of economics, 2, 39-43. Available at: [Link]
15. Jorgenson, D.W. (2001). Information technology and the U.S. economy. Am. Econ. Rev. 91(1), 1-32. [Google Scholar] [CrossRef]
16. Kurzweil, R. (2001). The law of accelerating returns. Available at: [Link]
17. Lehdonvirta, V. (2016). Global online labour markets, paper presented at 3rd ISA Forum of Sociology. Vienna, 1-14 Jul. Available at: [Link]
18. Laure Lu Chen, Sheena Mirpuri, Nirmala Rao, Nancy Law (2021). Conceptualization and measurement of digital citizenship across disciplines. Educational Research Review, 33, 100379. [CrossRef]
19. Lehr, C., Hansen, A., Sinclair, M., & Christenson, S. (2003). Moving beyond dropout towards school completion: An integrative review of data-based interventions. School Psychology Review, 32(3), 342-364. [Google Scholar] [CrossRef]
20. McCosker, A., Vivienne, S., & Johns, A. (2016). Negotiating digital citizenship: Control, contest and culture. Rowman & Littlefield. 292 p. Available at: [Link]
21. Moher, D., Liberati, A., Tetzlaff, J., Altman, D.G., & Group, P. (2009). Preferred reporting items for systematic reviews and meta-analyses: The PRISMA statement. Annals of Internal Medicine, 151(4), 264-269. [Google Scholar] [CrossRef]
22. Mossberger, K., Tolbert, C., & Mcneal, R. (2007). Digital citizenship: The internet, society, and participation. MIT Press. 240 p. [Google Scholar]
23. OECD (2015). OECD Digital Economy Outlook 2015, OECD, Paris. Available at: [Link]
24. Quinones, G., Nicholson, B. & Heeks, R. (2015). A literature review of e-entrepreneurship in emerging economies. Entrepreneurship in BRICS, R.L. La Rovere, L. de M. Ozório, & L. de J. Melo (eds), Springer, Cham, Switzerland, 179-208. [Google Scholar] [CrossRef]
25. Ribble, M. & Bailey, G. (2007). Digital citizenship in schools (1st ed.). International Society for Technology in Education. 149 p. Available at: [Link]
26. Ribble, M. & Miller, T.N. (2013). Educational leadership in an online world: Connecting students to technology responsibly, safely, and ethically. Journal of Asynchronous Learning Networks, 17(1), 137-145. [Google Scholar] [CrossRef]
27. Ribble, M. (2012). Digital citizenship for educational change. Kappa Delta Pi Record, 48(4), 148-151. [Google Scholar] [CrossRef]
28. Rifkin, J. (2011). The third industrial revolution: how lateral power is transforming energy, the economy, and the world. Palgrave Macmillan, New York. Available at: [Link]
29. Rodrik, D. (2016). Premature deindustrialization. Journal of Economic Growth, 21(1), 1-33. [Google Scholar] [CrossRef]
30. Sulosaari, V., Suhonen, R., & Leino-Kilpi, H. (2011). An integrative review of the literature on registered nurses’ medication competence: Registered nurses’ medication competence. Journal of Clinical Nursing, 20(3-4), 464-478. [Google Scholar] [CrossRef]
31. Torraco, R.J. (2005). Writing integrative literature reviews: Guidelines and examples. Human Resource Development Review, 4(3), 356-367. [Google Scholar] [CrossRef]
32. WEF (2015). Expanding Participation and Boosting Growth: The Infrastructure Needs of the Digital Economy, World Economic Forum, Geneva. Available at: [Link]
33. Whittemore, R. & Knafl, K. (2005). The integrative review: Updated methodology. Journal of Advanced Nursing, 52(5), 546-553. [Google Scholar] [CrossRef]