Розширена анотація українською мовою

Враховуючи, що голосування є основою будь-якої функціональної демократії, виникає гостре питання щодо того, чому багато виборців, які мають право голосу, часто вирішують не голосувати. Теорія раціонального вибору припускає, що виборці можуть не брати участь у голосуванні, особливо якщо вони вважають, що їхні голоси несуттєві для зміни результатів виборів, якщо це стосується багатьох не пов’язаних між собою виборців. Однак інші соціально-економічні фактори можуть змінити це переконання, оскільки виборці можуть реагувати на середовище, в якому вони живуть, і голосувати відповідно лише для того, щоб зробити заяву. Крім того, близькість до інших співгромадян і наявність соціального капіталу можуть спонукати виборців голосувати у більшій кількості, щоб сигналізувати про їх солідарність. Використовуючи дані Бюро перепису населення США про участь у голосуванні та склад громадянства на рівнях штатів за 2020 рік, дана стаття показує, що громадяни позитивно налаштовані брати участь у голосуванні, якщо більший відсоток громадян зареєстровано для голосування. Крім того, з огляду на реєстрацію виборців і регіональні змінні індикаторів, рівень відмови від голосування (з боку зареєстрованих виборців) зменшується (голосування зростає), оскільки відсоток населення без громадянства зростає. Перший результат вказує на нетривіальну роль, яку відіграють соціальний капітал і прихильність виборців у збільшенні явки, тоді як другий і ключовий результат цієї роботи вказує на те, що більша кількість іммігрантів може спонукати громадян голосувати у більшій кількості, тим самим зменшуючи відсоток громадян, які не голосують. Подальші докази щодо регіональних відмінностей свідчать про те, що, якщо контролювати реєстрацію виборців і відсоток населення без громадянства, рівень відмови від голосування може бути нижчим в північно-східних і західних регіонах США порівняно з південними і середньозахідними регіонами. Асиметрії в регіональній імміграції, реєстрації виборців і залученні виборців представляють дуже цікавий динамізм для майбутніх виборів і формування державної політики в США.

Ключові слова: виборча поведінка, імміграція, абсентеїзм виборців, регіоналізм і голосування.

Класифікація JEL: D7, P5.

Цитувати як: Ray, A. (2022). The Impact of Non-Citizen Population in Regional Differences in Non-Voting in the USA. Business Ethics and Leadership, 6(3), 113-119. https://doi.org/10.21272/bel.6(3).113-119.2022

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Abou-Chadi, T. & Helbling, M. (2018). How immigration reforms affect voting behavior. Political Studies, 66(3), 687-717. [Google Scholar] [CrossRef]
2. Alford, J.R., Funk, C.L., & Hibbing, J.R. (2005). Are political orientations genetically transmitted? American Political Science Review, 99(2), 153-167. [Google Scholar] [CrossRef]
3. Evans, J. & Ivaldi, G. (2021). Contextual effects of immigrant presence on populist radical right support: testing the “halo effect” on front national voting in France. Comparative Political Studies, 54(5), 823-854. [Google Scholar] [CrossRef]
4. Fowler, J.H., Baker, L.A., & Dawes, C.T. (2008). Genetic variation in political participation. American Political Science Review, 102(2), 233-248. [Google Scholar] [CrossRef]
5. Geys, B. (2006). Explaining voter turnout: A review of aggregate-level research. Electoral Studies, 25(4), 637-663. [Google Scholar] [CrossRef]
6. Halla, M., Wagner, A.F., & Zweimüller, J. (2017). Immigration and voting for the far right. Journal of the European Economic Association, 15(6), 1341-1385. [Google Scholar] [CrossRef]
7. Helbling, M. & Leblang, D. (2019). Controlling immigration? How regulations affect migration flows. European Journal of Political Research, 58(1), 248-269. [Google Scholar] [CrossRef]
8. Helbling, M. & Kalkum, D. (2018). Migration policy trends in OECD countries. Journal of European Public Policy, 25(12), 1779-1797. [Google Scholar] [CrossRef]
9. Hoekstra, M. & Orozco-Aleman, S. (2021). Illegal Immigration: The Trump Effect (No. w28909). National Bureau of Economic Research. [Google Scholar]
10. Husted, T.A. & Kenny, L.W. (1997). The Effect of the Expansion of the Voting Franchise on the Size of Government. Journal of Political Economy, 105(1), 54-82. [Google Scholar] [CrossRef]
11. Knack, S. (1992). Civic norms, social sanctions, and voter turnout. Rationality and society, 4(2), 133-156. [Google Scholar] [CrossRef]
12. Liasson, Mara (2021). Examining The Fault Lines Of The Republican Party. National Public Radio (NPR). Available at: [Link]
13. Laponce, J.A. (1967). Non-voting and non-voters: a typology. Canadian Journal of Economics and Political Science/Revue canadienne de economiques et science politique, 33(1), 75-87. [Google Scholar] [CrossRef]
14. Matsusaka, J.G. & Palda, F. (1999). Voter turnout: How much can we explain? Public choice, 98(3), 431-446. [Google Scholar] [CrossRef]
15. Montanaro, D. (2020). Despite Record Turnout, 80 Million Americans Didn’t Vote. Here’s Why. National Public Radio. Available at: [Link]
16. Moriconi, S., Peri, G., & Turati, R. (2019). Immigration and voting for redistribution: Evidence from European elections. Labour Economics, 61, 101765. [Google Scholar] [CrossRef]
17. Silver, M. (1973). A demand analysis of voting costs and voting participation. Social Science Research, 2(2), 111-124. [Google Scholar] [CrossRef]
18. Van der Brug, W., Fennema, M., Tillie, J. (2000). Anti-immigrant parties in Europe: Ideological or protest vote? European Journal of Political Research, 37(1), 77-102. [Google Scholar] [CrossRef]
19. Walter, S. (2021). The backlash against globalization. Annual Review of Political Science, 24(1), 421-442. [Google Scholar][CrossRef]