Розширена анотація українською мовою

Основною метою дослідження є аналіз ефективності запровадження практик дружньої сім’ї в контексті зниження плинності кадрів з урахуванням їх медіаторного впливу на задоволеність умовами праці. Систематизація літературних джерел і підходів до вирішення проблеми плинності кадрів свідчить про те, що практика дружньої сім’ї включає три виміри: забезпечення гнучкого режиму роботи, надання відпустки по догляду за дитиною та допомоги по догляду за дитиною. В рамках дослідження було проведено оцінювання впливу даних змінних на плинність кадрів, а також перевірено гіпотезу про наявність значного чи ефективного зв’язку між ними. Дослідження теоретично доводить, що для багатьох приватних вищих навчальних закладів розширення напрямків їх діяльності вимагало величезних зусиль спрямованих на залучення обізнаних академіків і вмілих співробітників спроможних надати свої професійні знання та навички для досягнення цілей освіти. В той же час, результати засвідчили, що утримання співробітника завжди було основною проблемою з Коаліційне управління в Південній Африці розглядається як можливість для розбудови нації та формування громадського договору, метою якого є ліквідація спадщини апартеїду расового та соціального розділення. Коаліційне управління в Південній Африці є квінтесенцією демонстрації проекту з розбудови нації, що розвивається, за допомогою якого політичні партії використовують дух згуртованості для демократичного управління та представництва громадян. Однак відсутність консенсусу щодо позиції розвитку, яка буде стимулювати розбудову нації в Південній Африці, змушує різні політичні партії використовувати антитетичне удаване уявлення, що підриває ефективність коаліційного управління як на національному, так і на місцевому рівні. Епоха домінуючої партійної гегемонії наближається до своєї остаточної загибелі, що змушує політичні партії досягати дієвого та спільного консенсусу з питання виведення Південної Африки з поточної стагнації розвитку. Дослідження розглядає виклики та можливості коаліційного управління в Південній Африці. Мета статті полягає в тому, щоб зрозуміти, яким чином побудова коаліції може бути важелем для розбудови нації в контексті формування структури політичної системи Південної Африки. Якісне дослідження проблем і можливостей для коаліційного управління в Південній Африці проводиться шляхом аналізу стратегічних і програмних документів політичних партій, а також публікацій у періодичних виданнях. Методичним інструментарієм тематичного аналізу контенту даних первинних і вторинних документальних джерел є формалізація нових моделей, які впливають і спрямовують концептуалізацію, виклики та можливості для коаліційного управління в Південній Африці. Результати дослідження показали, що основною проблемою для коаліційного управління в Південній Африці є межа, яку переходять політичні партії, що недобросовісно ведуть переговори, вимагаючи більше поступок, ніж голосів, отриманих за результатами виборів. Це є демонстрацією їх політичної незрілості. Проте позитивним аспектом коаліційного управління може бути офіційне оформлення партіями зобов’язуючих коаліційних угод, які можуть слугувати механізмами врегулювання конфліктів та змусити сторони демонструвати взаємну підзвітність під час управління.

Ключові слова: коаліційна угода, коаліційне управління, механізм управління, ідеологічне та етнокультурне напруження, політична грань, соціальна згуртованість, Південна Африка.

Класифікація JEL: L38, R38.

Цитувати як: Makole, K.R., Ntshangase, B.A., & Adewumi, S.A. (2022). Coalition Governance: Unchartered Waters in South African Political Landscape. Business Ethics and Leadership, 6(4), 23-37. https://doi.org/10.21272/bel.6(4).23-37.2022

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Adam, H. (1995). The politics of ethnic identity: Comparing South Africa. Ethnic and Racial Studies, 18(3), 457-475. [Google Scholar] [CrossRef]
2. Adamolekun, L. (1986). Politics and administration in Nigeria. Ibadan: Spectrum Books. p. 23. Available at: [Link]
3. Andeweg, R.B., & Timmermans, A. (2008). Conflict management in coalition government. In: Storm, K, Muller, WC and Bergman, T (eds). Cabinets and coalition bargaining: The democratic life cycle in Western Europe. Oxford: Oxford University Press. p. 31. Available at: [Link]
4. African National Congress (2017). 54th National Conference: Report and resolutions. Johannesburg: African National Congress Document. Available at: [Link]
5. Back, H., Debus, M., & Dumont, P. (2011). Who gets what in coalition governments? Predictors of portfolio allocation in parliamentary democracies. European Journal of Political Research, 50, 441-478. [Google Scholar] [CrossRef]
6. Bandyopadhyay, S., & Oak, M. (2004). Party formation and coalition bargaining in a model of proportional representation. Department of Economics, University of Birmingham, United Kingdom and Williams College, Williamson Town. Available at: [Link]
7. Basak, D., & Deb, J. (2020). Gambling over public opinion. American Economic Review, 110(11), 3492-3521. [Google Scholar] [CrossRef]
8. Bennet, G. (1963). Kenya: A political history. London: OUP. Available at: [Link]
9. Booysen, S. (2018). Coalition and alliances demarcate cross-roads in ANC trajectories. The New Agenda, 68, 6-10. Available at: [Link]
10. Booysen, S (ed). (2012). Local elections in South Africa: parties, people, politics. Stellenbosch: Sun Press with Konrad Adenhauer Stiftung. 388 p. [Google Scholar]
11. Bradshaw, G., & Breakfast, N. (2019). Mediating coalition politics at the local government level in South Africa, 2016-2019. Special Issue: 123-139. [Google Scholar] [CrossRef]
12. Creswell, J.W. (2013). Qualitative inquiry and research design: Choosing among five approaches(3^rd ed.). Thousand Oaks: Sage. 488 p. [Google Scholar]
13. Creswell, J.W., & Miller, D. (2000). Determining validity in qualitative inquiry. Theory into Practice, 39(3), 124-130. [Google Scholar] [CrossRef]
14. Davis, R. (2019). Peter Marias and the Freedom Front Plus: A match made in opportunists’ heaven. The Daily Maverick, 22 January. Available at: [Link]
15. Democratic Alliance (2021). The DA’s 2021 local government election manifesto-Documents/Politicsweb. Available at: [Link]
16. Economic Freedom Fighters (2013). Economic Freedom Fighters Founding Manifesto: Radical Movement towards Economic Freedom in our Lifetime. Rustenburg: Economic Freedom Fighters Document. Available at: [Link]
17. Economic Freedom Fighters (2021). 2021 Local government elections manifesto-EFF. Available at: [Link]
18. Electoral Commission of South Africa (2016). Detailed results data: 2016 Municipal elections-Electoral Commission of South Africa. Available at: [Link]
19. Electoral Commission of South Africa (2021). 2021 Municipal Elections-Electoral Commission of South Africa. Available at: [Link]
20. ENCA News (2021). Steinhuisen update on coalition talks. ENCA News, 11 November. Johannesburg: ENCA. Available at: [Link]
21. Falco-Gimeno, A. (2014). The use of control mechanisms in coalition governments: The role of preference tangentiality and repeated interactions. Party Politics, 20(3), 341-356. [Google Scholar] [CrossRef]
22. Fisher, R., & Ury, W. (1981). Getting to yes, negotiating agreements without giving in. Boston: Houghton Mifflin. Available at: [Link]
23. Friendman, B. (2021). Cape Independence Party on why a referendum to exit SA is possible. CapeTalk, 567AM, 1 October. Available at: [Link]
24. Gumede, W. (2021). New laws needed to make political coalition work. Sunday Times, 5 December, p.22. [CrossRef]
25. Hanabe, L.D., & Malinzi, U. (2019). Party coalition as a model to govern municipalities in South Africa. Journal Administration, 54(1), 41-51. [Google Scholar]
26. Harper, P. (2020). High court overturns decisions to place Tshwane metro under administration. Mail & Guardian, 29 December. Available at: [Link]
27. Hatch, J.A. (2002). Doing qualitative research in educational settings. Albany: State University of New York Press. Available at: [Link]
28. Indradason, I.H., & Kristinsson, G.A. (2013). Making words count: Coalition agreements and cabinet management. European Journal of Political Research, 52, 822-846. [Google Scholar] [CrossRef]
29. Johnson, R. (1994). South Africa on the eve. London Book Review, 16(8), 3-6. [Google Scholar]
30. Jolobe, Z. (2007). Things fall apart, can the centre hold? The state of coalition politics in the Cape Metropolitan. In S. Buhlungu, J.Daniel, R. Southall and J. Lutchman (eds), State of the Nation: South Africa 2006-07. Cape Town: HSRC Press, 78-92. Available at: [Link]
31. Kadima, D. (2003). Political party coalition building and splitting in post-apartheid South Africa: Effects on representative democracy and party system. Paper presented at Electoral Institute of Southern Africa (EISA) Roundtable on political party coalitions: Strengthening democracy through party coalition building. Claremont, Cape Town. Available at: [Link]
32. Kluver, H., & Back, H. (2019). Coalition agreement, issue attention, and cabinet governance. Comparative Political Studies, 52(13-14), 1995-2031. [Google Scholar] [CrossRef]
33. Kluver, H., & Spoon, J.J. (2016). Who responds? Voters, parties, and issues attention. British Journal of Political Science, 46, 633-654. [Google Scholar] [CrossRef]
34. Karume, S. (2003). Conceptual understanding of political coalitions in South Africa: An integration of concepts and practice. Paper presented at Electoral Institute of Southern Africa (EISA) Roundtable on political party coalitions: Strengthening democracy through party coalition building. Claremont, Cape Town. [Google Scholar]
35. Kyle, K. (1999). The politics of independent Kenya. Hampshire: Macmillan. Available at: [Link]
36. Louw, E.P. (1994). Shifting patterns of political discourse in the new South Africa. Critical Studies in Mass Communication, 11, 22-53. [Google Scholar] [CrossRef]
37. Low, D. (1971). Buganda in modern history. London: Weidenfeld and Nicolson. Available at: [Link]
38. Makole, K.R. (2021). From Cadre deployment to professionalizing public service in South Africa: A reflective approach to service delivery. African Journal of Development Studies, 3(4), 110-129. [Google Scholar]
39. Mandaza, I. (1986). The state politics in the post-white settler colonial situation. Dakar: CODESRIA. Available at: [Link]
40. Mansbridge, J., & Martin, C.J. (2013). Negotiating agreement in politics: Report of the task force on negotiating agreement in politics.Washington, DC: American Political Science Association. Available at: [Link]
41. Marshall, C., & Rossman, G.B. (2011). Designing qualitative research(5^th ed.). Thousand Oaks: Sage. Available at: [Link]
42. Masipa, T.T. (2016). The rise of multi-partyism in South Africa’s political spectrum: The age of coalition and party alliances. Available at: [Link]
43. Martin, L.W., & Van Berg, G. (2005). Parliaments and coalitions: The role of legislative institutions in multiparty governance. New York: Oxford University Press. Available at: [Link]
44. Mavuso, S., & Sadike, M. (2022). ANC factional battles alive as structure hosts suspended Ace Magashule in Polokwane, 06 January. IOL. Available at: [Link]  
45. McClellan, J. (2000). Web versus high street. The Guardian On Line, 27 January: 10. Available at: [Link]
46. Miles, M.B., & Huberman, A.M. (1994). Qualitative data analysis. 2nd ed. Thousand Oaks, CA: Sage Publications. Available at: [Link]
47. Mokgosi, K., Shai, K., & Ogunnubi, O. (2017). Local government coalition in Gauteng province of South Africa: Challenges and opportunities. Journal of Conflict and Social Transformation, 6(1), 37-57. [Google Scholar] [CrossRef]
48. Moore, C. (1986). The mediation process: Practical strategies for resolving conflict. San Francisco: Jossey Bass. [CrossRef]
49. Muller, W.C., & Meyer, T. (2010). Meeting the challenges of representation and accountability in multiparty governments. Western European Politics, 33, 1065-1092. [CrossRef]
50. Newsroom (2019). City restores workers’ dignity by insourcing over 1500 cleaners. Available at: [Link]
51. News24 (2021a). Eight days in July: Inside the unrest and looting that shock South Africa. Available at: [Link]  
52. News24 (2021b). Local government election 2021-News24. Available at: [Link]
53. News24 (2021c). Eff warns fight for land has only begun after National Assembly fails to pass constitutional amendment, 08 December. Available at: [Link]  
54. Ngwane, T. (2019). Insurgent democracy: Post-apartheid South Africa’s freedom fighters. Journal of Southern African Studies, 45(1), 229-245. [Google Scholar] [CrossRef]
55. Nyenhuis, R. (2020). The political struggle for ‘the people’: Populist discourse in the 2019 South African elections. Commonwealth & Comparative Politics, 58(4), 409-432. [Google Scholar] [CrossRef]
56. Oyovbaire, S. (1985). Federalism in Nigeria. Hong Kong: Macmillan. Available at: [Link]
57. Oyugi, W.O. (2006). Coalition politics and coalition governments in Africa. Journal of Contemporary African Studies, 24(1), 53-79. [Google Scholar] [CrossRef]
58. Pieterse, M. (2019). A year of living dangerously? Urban assertiveness, cooperative governance and the first year of three coalition-led, metropolitan municipalities in South Africa. Politikon, 46(1), 51-70. [Google Scholar] [CrossRef]
59. Polity (2018). EFF: EFF reiterates that it will table a motion of no confidence in Trollip. 2^nd March. Available at: [Link]
60. Republic of South Africa (1996). Constitution of the Republic of South Africa, Act No. 108 of 1996. Pretoria: Government Printer. Available at: [Link]
61. Resnick, D. (2014). Varieties of African populism in comparative practice. In C. de la Torre (Ed.), The promise and perils of populism: Global perspectives (pp.317-348). University of Kentucky Press. Available at: [Link]
62. Rosenberg, M. (2012). Living nonviolent communication: Practical tools to connect and communicate skillfully in every situation. Boulder: Sounds True Inc. Available at: [Link]
63. Shava, E.A., & Chamisa, S.F. (2018). Cadre deployment policy and its effects on performance management in South African local government: A critical review. Politeia, 37(8), 1-18. [Google Scholar]
64. Schaefer, M. (2018). How a coalition government could actually be a success in South Africa. Available at: [Link]
65. Sithole, M. (1986). The general elections: 1979-1985. In I. Mandaza (ed). Zimbabwe: The political economy of transition: 1980-1986. Dakar: CODESRIA. [Google Scholar]
66. Storm, K. (2000). Delegation and accountability in parliamentary democracies. European Journal of Political Research, 37, 261-289. [CrossRef]
67. Timmermans, A., & Gerard, B. (2011). The policy agenda in multiparty government: Coalition agreements and legislative activity in the Netherlands. Paper presented at the ECPR Joint Sessions, St. Gallen, 13-17 April 2011. Available at: [Link]
68. Trochim, W.M.K., & Donnelly, J. (2007). The research methods knowledge base. 3rd ed. Mason, OH: Thomson Custom Publishing. Available at: [Link]
69. Van der Wardt, M., de Vries, C.E., & Hobolt, S.B. (2014). Exploiting the cracks: Wedge issues in multiparty competition. Journal of Politics, 76(4), 986-999. [Google Scholar] [CrossRef]
70. Volden, C., & Carruba, J. (2004). The formation of oversized coalitions in parliamentary democracies. American Journal of Political Science, 48, 521-537. [Google Scholar] [CrossRef]
71. Young, C. (1979). The politics of cultural pluralism. Wisconsin: University Wisconsin Press. Available at: [Link]