Розширена анотація українською мовою

Актуальність статті визначається науковою проблематикою в сфері податкової конкуренції між країнами світу та особливостями визначення основних податкових конкурентів. Систематизація наукової літератури дозволила встановити, що на сучасному етапі міжнародної інтеграції економічних відносин податкові системи країн розвиваються не тільки під впливом внутрішніх цілей державної політики, а й з урахуванням глобальних тенденцій. Тому, для розробки стратегії реформування національної податкової системи країни в контексті підвищення її податкової конкурентоспроможності необхідно визначати основних податкових конкурентів країни. У статті визначено роль податкової системи, яку вона відіграє для отримання конкурентних переваг країни в соціальній та економічній сферах. Визначено систему відповідних податків, що характеризує рівень конкуренції національної податкової системи. Удосконалено методологічну базу визначення податкових країн, які конкурують із Україною на основі кластерного аналізу. Кластеризація проводилася за допомогою програмного забезпечення Stata 12.0. Оцінку оптимального числа кластерів було проведено на основі індексу Калінського-Харабаш (Kalinsky-Kharabash). Запропоновано виділення трьох кластерів для розподілу європейських країн за структурою податкової системи: кластер 1 «Потенційні конкуренти для праці» – країни з помірним рівнем оподаткування; кластер 2 «Потенційні конкуренти для вибору місця проживання» – країна, в якій існує значний рівень податку; кластер 3 «Потенційні конкуренти для капіталу» – країна, що характеризується низьким рівнем оподаткування. На основі проведеного дослідження в статті були визначені потенційні податкові конкуренти України, а також були встановлені реальні податкові конкуренти України в кластері зі схожою структурою податкової системи з точки зору соціально-економічного розвитку. Встановлено, що податкова система України характеризується наявністю спільних ознак з податковими системами Болгарії, Чехії, Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Молдови, Румунії, Сербії, Словаччини та Швейцарії. В свою чергу, група справжніх податкових конкурентів України серед європейських країн складається з 10 країн: Болгарії, Грузії, Латвії, Литви, Румунії, Чехії, Естонії, Словаччини, Молдови та Сербії. Крім того, встановлено, що не дивлячись на кардинально різний рівень життя та економічного устрою в Швейцарії, дана країна теж виступає податковим конкурентом для України.

Ключові слова: податкова конкуренція, кластерний аналіз, соціально-економічний розвиток, капітал, робоча сила.

Класифікація JEL: C38, H20.

Цитувати як: Boiko, A., Samusevych, I. (2017). The role of tax competition between the countries of the world and the features of determining the main tax competitors of Ukraine among the European countries. Financial Markets, Institutions and Risks, 1(1), 72-79. http://doi.org/10.21272/fmir.1(1).72-79.2017.

Список використаних джерел

1. Blöchliger, H., Pinero-Campos, J. (2011). Tax Competition Between Sub-Central Governments. OECD Network on Fiscal Relations across Levels of Government Working Paper, 13, 45 р.
2. Collecting Taxes [Electronic source]. USAID Database. Retrieved from https://egateg.usaid.gov/collecting-taxes/.
3. Delgado, F.J. (2013). Are Taxes Converging in Europe? Trends and Some Insights into the Effects of Economic Crisis. Journal of Global Economics, 1(1), 24-26
4. Fernandez, G. (2002). Strategic Tax Competition with a Mobile Population. Retrieved from http://www.depeco.econo.unlp.edu.ar/semi/semi050402.pdf.
5. Gordon, R., Wilson, G. (2002). Expenditure Competition. Retrieved from http://www.econ.ucsd.edu/~rogordon/zoning6.pdf.
6. Kemp, M. (1961). Foreign Investment and National Advantage. The Economic Record, 28, 56-62.
7. MacDougall, G. (1960). The benefits and Costs of Private Investments from Abroad: A Theoretical Approach. Economic Record, 36, 13-35.
8. Richman, P. (1963). Taxation of Foreign Investment Income. Baltimore: Johns Hopkins Press, 140 9. The World Bank: official web-page [Electronic resource]. Retrieved from http://data.worldbank.org/indicator.
9. Tiebout, C. (1956). A Pure Theory of Local Expenditures. Journal of Political Economy, 64(5), 416-424.
10. Wildasin, D. (2011). Fiscal Competition for Imperfectly-Mobile Labor and Capital: A Comparative Dynamic Analysis. Journal of Public Economics, 95(11-12), 1312-1321.
11. Zodrow, G., Mieszkowski, P. (1986). Pigou, Tiebout, property taxation and the underprovision of local public goods. Journal of Urban Economics, 19, 356-370.