Політика щодо запозичень (плагіату)

Редакційна колегія закликає всіх авторів, які мають намір подати рукопис на розгляд до журналу “Financial Markets, Institutions and Risks”, дотримуватись принципів наукової прозорості, чесності, ретельності та досконалості в дослідженні, прозорості, поваги до співавторів або учасників дослідження тощо.

Редакційна колегія журналу “Financial Markets, Institutions and Risks” дотримується наукових етичних стандартів і принципів доброчесності та принципів COPE. Перед відправкою рукопису на рецензування всі статті перевіряються на оригінальність. Відповідно до цілей та тематики журналу, автори повинні представляти лише власні ідеї та результати досліджень. Подаючи свої статті, автори погоджуються, що помічники головних редакторів перевірятимуть статті на оригінальність.

Плагіат — це присвоєння ідей, процесів, результатів або слів іншої особи без відповідної заслуги.

Для перевірки оригінальності надісланих рукописів у журналі “Financial Markets, Institutions and Risks” використовуються дві програми. Це StrikePlagiarism.com і iThenticate.

Інструмент iThenticate, як компонент потужної служби перевірки подібності, започаткованої асоціацією видавців PILA та зареєстрованої в міжнародному реєстрі наукової та дослідницької інформації CrossRef, є найбільш надійним інструментом перевірки на плагіат провідними світовими дослідниками, видавцями та вченими. Використання iThenticate дозволяє завчасно виявити потенційний плагіат ще до публікації робіт.

Система StrikePlagiarism.com була визнана ENAI (Європейська мережа академічної доброчесності) однією із найкращих антиплагіатних систем, як найбільш зручна для використання навчальними закладами, видавництвами та іншими організаціями. Plagiat.pl працює в 20 країнах (Польща, Німеччина, Іспанія, Україна, Румунія, Філіппіни, Грузія, Болгарія та ін.).

Обидві програми забезпечують процес оцінювання із детальними звітами. Перевіряючи статтю на оригінальність за допомогою цих програм, можна побачити чіткі дані: усі подібності позначено кольором, є список посилань на першоджерела, відсоток плагіату.

Плагіат проявляється в різних формах від копіювання слово за словом до переписування. Слід розглянути такі форми плагіату:

Дослівне копіювання – форма плагіату, коли автори копіюють текст дослідження слово за словом без дозволу чи підтвердження джерела.

Суттєве копіювання – форма плагіату, коли автори копіюють значну частину рукопису без дозволу та підтвердження джерела. Значну частину тексту становить кількість і якість скопійованого фрагмента. Якість оцінюється відносною вартістю скопійованого тексту в порівнянні з усім текстом. Коли автор роботи копіює суть, програма знайде плагіат.

Перефразування – найскладніша форма плагіату, вид копіювання без дослівного тиражування.

Рукописи не повинні містити плагіату. Редакційна колегія відхилить рукописи, якщо вони містять будь-яку форму плагіату. Наявність у статті плагіату свідчить про неетичну та непрофесійну поведінку автора (співавторів) і може підірвати репутацію автора (співавторів) та видавництва.

Редакційна колегія відхилить рукописи, якщо вони містять будь-яку форму плагіату:

  • Прямий плагіат. Це дослівна транскрипція частини чиєїсь роботи без зазначення авторства та без лапок. Turnitin також називає це плагіатом клонування;
  • Копіювання (Ctrl+C). Робота містить значні шматки тексту із одного джерела без видозмінення та відповідних посилань;
  • Самоплагіат (рециркуляція). Матеріал щедро позичається із власних попередніх робіт без належних посилань;
  • Мозаїчний (патчрайтинг). Цей вид плагіату виникає, коли автор запозичує фрази з джерела без лапок або знаходить синоніми до мови автора, зберігаючи ту саму загальну структуру та значення оригіналу;
  • Випадковий плагіат виникає, коли автор нехтує посиланням на власні джерела, неправильно їх цитує, або ненавмисно перефразує джерело, використовуючи схожі слова, групи слів та/або структуру речень без посилання на джерело;
  • Ремікс. Абзаци беруться з декількох джерел, але «підганяються» один до одного;
  • Гібрид. Робота поєднує належні посилання зі скопійованими частинами тексту без посилання;
  • Mashup. Робота міксує скопійований матеріал з багатьох ресурсів;
  • Посилання на неіснуючі джерела (404 Error). Робота включає посилання на неіснуючі джерела або має неточні посилання;
  • Агрегатор. Робота має належні посилання на джерела, але майже не має власного внеску;
  • Знайти-Замінити. Основний зміст джерела зберігається, а замінюються лише ключові слова та фрази;
  • Re-Tweet. Робота має належні посилання на джерела, але занадто покладається на формулювання та/або структуру першоджерела.

Інші види дослідницьких порушень

Крім плагіату, існує ще низка випадків, в яких дія визнається як недоброчесна поведінка під час проведення досліджень:

  • маніпулювання авторством або зневага до ролі інших дослідників в публікаціях (неповне або некоректне визначення авторів статті, невірний розподіл авторського внеску та специфікації ролей авторів, співавторів та інших учасників дослідження).
  • подання або публікації одного й того ж дослідження у двох журналах як одночасно, так і з різницею у кілька років.
  • надмірна публікація (відома як «публікація салямі»), позначає практику подання окремих частин одного дослідження у два чи більше журнали, або наявність опублікованих раніше результатів дослідження без зазначення посилань на них, дозволу чи обґрунтування.
  • маніпуляції з цитуваннями (надмірне самоцитування авторів; надмірне цитування статей із журналу, в якому автор публікує наукову статтю; надмірне цитування роботи іншого автора чи журналу, або так зване «почесне» цитування, вибіркове цитування для поліпшення власних показників або для того, щоб догодити редакторам, рецензентам чи колегам).
  • фальсифікація даних (маніпулювання дослідницькими даними, порушення в процесі встановлення параметрів налаштування обладнання, що використовується в процесі проведення дослідження, для того, щоб отримати бажаний результат експерименту, необ’єктивне коригування даних в процесі їх обробки, нівелювання окремих даних в процесі експерименту тощо).
  • фабрикування даних (використання в процесі дослідження завідомо неправдоподібних даних, свідоме викривлення результатів дослідження, використання недостовірної інформації в процесі збору даних або їх оброблення. Крім того, формою фабрикування даних є використання у списку літературних джерел посилань на неіснуючі публікації або спотворення бібліографічного опису).
  • перевидання значних частин своїх ранніх публікацій, в тому числі перекладів, без належного підтвердження або цитування оригіналу («самоплагіат») Часто така поведінка може бути ненавмисною.
  • приховування (замовчування) результатів досліджень
  • надання спонсорам можливості ставити під загрозу незалежність дослідного процесу або повідомлення про результати таким чином, щоб сформулювати або поширити упереджене уявлення про дослідження
  • невиправдане розширення бібліографії дослідження
  • зловмисне звинувачення дослідника в скоєнні проступку (злочину) або в інших порушеннях
  • викривлення наукових досягнень
  • перебільшення важливості та практичної значимості результатів
  • затримка або непотрібне ускладнення роботи інших дослідників (саботаж)
  • зловживання службовим становищем для заохочення порушення дослідницької доброчесності
  • ігнорування передбачуваних порушень дослідницкьої доброчесності іншими особами, або покриття проступку (злочину) чи інших порушень установами
  • створення або підтримка журналів, які нехтують контролем якості досліджень («хижацьких журналів»)

Порядок розгляду звинувачень у неправомірній поведінці під час дослідження

Якщо в процесі подання, рецензування або публікації рукопису виявлено етичні порушення, то редакційна колегія застосовує наступний порядок:

  • Інформування всіх авторів та/або рецензентів про виявлені факти дослідницьких порушень, недотримання публікаційної етики та неправомірної поведінки.
  • Публікування на сайті журналу офіційного повідомлення з детальним описом неправомірної поведінки.
  • Припинення розгляду та рецензування рукопису (якщо він ще не опублікований) або ретракція статті (якщо факти неетичної поведінки виявлено вже після її публікації).
  • Якщо виявлені факти етичних порушень з боку авторів є суттєвими, то редакційна колегія залишає за собою право проінформувати про це організації, де працюють автори, установи, які фінансували дослідження, або інші дослідницькі органи.

У разі порушення Політики журналу щодо порушень доброчесної поведінки під час проведення досліджень можуть бути застосовані такі санкції:

  1. Негайне відхилення рукопису та інших наступних рукописів, поданих автором(ами) до будь-якого журналу, співзасновником якого є Сумський державний університет.
  2. Заборона на подання до розгляду рукописів упродовж 1–2 років.
  3. Заборона на обіймання посади редактора та виконання обов’язків рецензента будь-якого журналу, співзасновником якого є Сумський державний університет.