Розширена анотація українською мовою

Ефективне функціонування промислового сектору економіки формує підґрунтя для забезпечення економічного зростання та розвитку країни. Останнім часом показники роботи промислового сектора значно погіршились, що формує передумови до визначення впливу державної промислової політики на продуктивність діяльності промислового сектору економіки. Метою статті є дослідження впливу промислової політики на розвиток промислового сектору країни в контексті виділення ключових напрямів промислової політики, що визначають характер зміни показників роботи промислового сектору. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи: тест Гренжера на причинність зв’язків, критерій одиничних коренів тестового блоку Диккі Фуллера (для перевірки стаціонарності показників), тест Йохансена на коінтеграцію (для визначення наявності взаємозв’язку між змінними індикаторами) та модель виправлення помилок (для дослідження характеру впливу змінних показників на результуючий), періодом дослідження обрано період з 1986 по 2017 роки. Емпіричний аналіз на основі тесту Диккі Фуллера показав стаціонарність таких показників, як: промислове виробництво, відкритість торгівлі, обмінний курс, кредити для приватного сектору та державні капітальні витрати, тоді як тест Йохансена засвідчив довготривалий взаємозв’язок між змінними. Результати емпіричного аналізу на основі моделі виправлення помилок дозволили визначити характер впливу важелів промислової політики держави на ефективність роботи промислового сектору: відкритість торгівлі має негативний незначний вплив на промислове виробництво; обмінний курс – позитивний незначний; державні капітальні витрати – позитивний значний вплив; кредити приватному сектору – негативний значний. Відповідно до емпіричних оцінок за тестом Гренжера відкритість торгівлі та державні капітальні витрати не впливають на промислове виробництво, тоді як обмінний курс та кредити приватному сектору впливають на індикатори промислового сектору економіки. Автор підсумовує проведене дослідження – промислова політика держави частково впливає на ефективність роботи промислового сектору економіки Нігерії. В статті обґрунтовані рекомендації до уряду країни в напряму формування та впровадження політики, яка сприятиме торгівлі та економічній інтеграції між країнами, що розширить у перспективі можливості зовнішньої кооперації Нігерії.

Ключові слова: витрати державного капіталу, обмінний курс, промислове виробництво, промислова політика, відкритість торгівлі.

Класифікація JEL: L51, L52, H54, H8.

Цитувати як: Akinwale, S.O., Oludayol Ad., E. (2019). Industrial Policy and Industrial Sector Productivity in Nigeria. Financial Markets, Institutions and Risks, 3(2), 44-51. http://doi.org/10.21272/fmir.3(2).44-51.2019.

Список використаних джерел

1. Adofu, I. & Okwanya, I (2017). Linkages between trade openness, productivity and industrialization in Nigeria: A co-integration test. Research in World Economy, 8(2), 78-87.
2. Afaha, J.S. & Njogo, B.O. (2012). Trade openness and its effect on the Nigerian economy, Arabian Journal of Business and Management Review, 2(1), 13-26
3. Aza, N.G. & Dodo, C.E. (2014). The impacts of industrial policies on the manufacturing sector in Nigeria: An assessment. Research on Humanities and Social Sciences, 4(21), 111 – 120.
4. Bakare, A.S. & Fawehinmi, F.O. (2011). Trade openness and its impact on Nigeria’s non- oil industrial sector. Economics and Finance Review, 1(5), 57-65.
5. Central Bank of Nigeria (2017). Central Bank of Nigeria Statistical Bulletin. CBN: Abuja.
6. Chang, H.J. (2003). Kicking away the ladder: infant industry promotion in historical perspective, Oxford University Press, Oxford.
7. Duru, M. (2012). New challenges for industrial policy in Nigeria. Universal Journal of Management and Social Sciences, 2(1), 13-23.
8. Isiksa, A.Z. & Chimezie, O.J. (2016). Impact of industrialization in Nigeria. European Scientific Journal, 12(10), 328-339.
9. Maryam, A. & Bassey, E.M. (2018). Evaluation of the Nigerian industrial sector and economic growth in the face of sustainable development goals. International Journal of Advanced Research in Public Policy, Social Development and Enterprise Studies, 3(1), 49 – 59.
10. Okoye, L.A. & Nwakoboy, E.I.N. & Okorie, C.U. (2016). Deregulating the Nigerian economy for enhanced real sector growth. Journal of Policy and Development Studies, 10(2), 144 – 158.
11. Onakoya, A.B.O., Fasanya, I.O. & Babalola, M.T. (2012). Trade openness and manufacturing sector growth: An empirical analysis for Nigeria. Mediterranean Journal of Social Sciences, 3(11), 637-646.
12. Tawose, J. (2012). Effects of public expenditure on industrial sector productivity in Nigeria. Canadian Social Science, 89(1), 204-214.
13. Udegbunam, R.I. (2002). Openness, stock market development and industrial growth in Nigeria, Pakistan Development Review, 41(1), 69-92.
14. Ugwuanyi, C.U., & Nkem, M.N. (2017). Industrialization drivers and Nigeria economic Growth. International Journal of Science and Research Methodology, 6(4).
15. Umoru, D. & Eboriem, M. (2013). Trade liberalization and industrial growth in Nigeria. Journal of Poverty, Investment and Development, 1(1), 148-156.