Розширена анотація українською мовою

Щороку ВВП економіки Камеруну поповнюється в середньому на 3% завдяки здійсненню фінансово-економічних трансакцій в галузі птахівництва. Функціонування економічних суб’єктів в галузі птахівництва забезпечує додаткову зайнятість в розмірі 320 000 робочих місць та в цілому сприяє покращенню умов життя населення країни, акумулюючи доходи домогосподарств в контексті маркетингової діяльності продажу птахів (курей). Основною метою дослідження є аналіз та оцінювання розподілу доданої вартості між агентами виробництва птахівничої продукції в Яунде. Систематизація літературних джерел дозволила продемонструвати еволюцію процесу виробництва продукції птахівництва до виникнення ланцюгу вартості, попередньо дослідивши механізми кооперації між учасниками ланцюга. Об’єктом дослідження обрано місто Камерун, в якому зафіксовано найвищий рівень споживання продукції галузі птахівництва. Фінансовий аналіз щодо формування та розподілу доданої вартості на всіх рівнях та сегментах ланцюга було проведено на основі результатів опитування 110 учасників сектору птахівництва. Методичною базою для проведення дослідження обрано аналіз глобальної ланцюга вартості та інструментарій визначення типології управління, що використовуються новою інституційною економікою Вільямсона; координаційний метод (для визначення характеру поведінки учасників ланцюга та їх взаємодії). Дослідження питання аналізу розподілу доданої вартості між агентами ланцюга птахівництва в статті здійснено в наступній логічній послідовності: оцінено відсоток доданої вартості між кожним сегментом галузі; проаналізовано наявність зв’язку між механізмами координації економічних суб’єктів ланцюга та обсягами доданої вартості, що акумулюється в секторі. В статті представлено результати емпіричного аналізу, згідно якого визначення та розподіл доданої вартості в різних сегментах вартісних ланцюгів не показує наявного зв’язку з режимом координації процесів виробництва птахівничої продукції. Автор пояснює отримані висновки тим, до деякі учасники ланцюга втручаються в діяльність партнерів, інші віддають перевагу партнерам, яких опановують (дружні, сімейні зв’язки), що дозволяє зменшити ризики невизначеності та збільшити фінансові надходження.

Ключові слова: додана вартість, ланцюг, глобальний ланцюг вартості, типологія управління, нова інституційна економіка.

Класифікація JEL: G21, G33, G32, C13, C58.

Цитувати як: Boutchouang Nghomsi Chanceline. (2019). Analysis of Shared Value Added in the Poultry Sector: Case of the City of Yaounde. Financial Markets, Institutions and Risks, 3(2), 102-114. http://doi.org/10.21272/fmir.3(2).102-114.2019.

Список використаних джерел

1. Annie Royer. (2009). Analyse économique néo-institutionnelle de la mise en marché collective. Application au secteur laitier du Québec. Economies and finances. Université Panthéon-Sorbonne – Paris I.. French.
2. Association citoyenne de défense des intérêts collectifs (ACDIC). (2005). L’importation massive de poulet congelé au Cameroun : état des lieux. enjeux et alternatives. Rapport d’études.
3. Association citoyenne de la défense des intérêts des consommateurs (ACDIC). 2004. 2005. Poulets congelés. comprendre le phénomène au Cameroun.
4. Banque mondiale (BM). (1994. 2004 et 2007). Retrieved from:http://www.banquemondiale.org
5. Bencharif A. et Rastoin J.L. (2007). Concepts et méthodes de l’analyse de filières agroalimentaires: application par la chaîne globale de valeur au cas des blés en Algérie. Série WorkingPapers n°200707. Montpellier. UMR MOISA.
6. Courade. G. (2005). L’insécurité alimentaire urbaine au Cameroun dans son contexte. Contribution à l’Atelier du 21 au 23 mars 2005 sur l’approvisionnement et l’alimentation dans les villes du Cameroun. organisé par la FAO. le JCAD et le Service de Coopération et d’Action Culturelle de l’Ambassade de France au Cameroun. Publié dans le Bulletin trimestriel Enjeux n°23. Avril-Juin 2005. de la Fondation Paul AngoEla (FPAE).
7. Cyprien Awono Bessa. (2008). Les déterminants économiques de la consommation urbaine de poulet de chair dans les pays du Sud: cas du Cameroun et d’Haiti.
8. FAO. State of Food Insecurity in the World (SOFI). (2004). L’état de l’insécurité alimentaire dans le monde : Suivi des progrès accomplis en vue de la réalisation des objectifs du Sommet mondial de l’alimentation et de la Déclaration du Millénaire. Rapport FAO. 2004.
9. Gereffi G. (1999). International trade and industrial upgrading in the apparel commodity chain ». Journal of International Economics. 48. 1. 37 70.
10. Gereffi G. (2001). Beyond the Producer-driven/Buyer-driven Dichotomy. The Evolution of Global Value Chains in the Internet Era. IDS Bulletin. 32. 3. 30–40.
11. Gereffi G. etKorzeniewicz M. (1994). Commodity chains and global capitalism. Westport. Conn. Greenwood Press. Contributions in economics and economic history.
12. Gereffi G. Humphrey J. et Sturgeon T. (2005). The governance of global value chains. Review of International Political Economy. 12. 1. 78–104.
13. Hopkins et Wallerstein. (1977). Théorie des systèmes-monde et chaînes de commodités dans Sociologie et développement.
14. Hugon P. (2003). Economie de l’Afrique. La Découverte. 123 p.
15. Institut National de la Statistique (INS). (juillet 2014). Flambée de 14.2% des prix des transports.
16. Institut National de la Statistique. (2007). 3è Recensement Général de la Population Humaine du Cameroun.
17. Interprofession Avicole du Cameroun (PAVIC). (2014). Résultat de la Campagne 2014.
18. Jenifer Bair. (2010). Les cadres d’analyse des chaînes globales.
19. Kingsbury. D. (2010). Questions de fond relatives aux chaines de valeur. aux opportunités et à la croissance: rôles des projets financés conjointement par le FIDA. Atelier régional sur l’exécution des projets en Afrique de l’Ouest et du Centre. 8-11 Novembre 2010. Dakar. Sénégal. 17p.
20. Ludovic Temple et Fréderic Lançon. (2011). Actualisation du concept de filière dans l’agriculture et l’agroalimentaire.
21. Ministère de l’Elevage. des Pêches et des Industries Animales (MINEPIA). (2009). Schéma directeur pour le développement des filières agricoles du Cameroun.
22. Moustier P. (2009). Gouvernance et performance des filières alimentaires au Vietnam. Economies et sociétés. 43. 11. 1835 1855.
23. North. Douglass C. (1981). Structure and Change in Economic History. New-York. W.W. Norton. 240 p.
24. North. Douglass C. (1990). Institutions. Institutional Change and Economic Performance: Cambridge University Press.
25. Programme d’Appui à la Compétitivité des filières agricole (PACA). (2013). Rapport annuel du PACA
26. Stiglitz. (2002). La grande désillusion. Editions Fayard. 324 p.
27. Teleu Emile et Ngatchou Alexandre (2006). Première évaluation du secteur avicole du Cameroun : structure et importance du secteur avicole commercial et familial pour une meilleure compréhension de l’enjeu de l’Influenza aviaire. Rapport des consultants nationaux.
28. Teguia A et al. (2014). Contribution de l’Aviculture à l’émergence du Cameroun lors du Salon de l’aviculture International du Cameroun à Yaoundé.
29. Temple Ludovic. (2014). Economie des filières et d l’innovation du secteur agricole et alimentaire. Cours EDRA Yaoundé 2 – Cirad.
30. WILLIAMSON Oliver E. (1975). Markets and Hierarchies: Analysis and Antitrust Implications. New-York: Free Press.
31. Williamson Oliver E. (1975;1985). sur la théorie des jeux et l’analyse des coûts des transactions.