Розширена анотація українською мовою

Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії щодо узагальнення основних векторів розвитку теорії податкової конкурентоспроможності. Основною метою статті є аналіз та систематизація наукових напрацювань вчених з питань формування податкової конкурентоспроможності країни, виявлення зв’язку податкової конкурентоспроможності з іншими економічними категоріями, визначення найбільш перспективних напрямків наукових досліджень з даного питання. Результати трендового аналізу наукових публікацій присвячених питанням податкової конкурентоспроможності, що індексуються наукометричними базами даних Scopus та Web of Science, засвідчують поступове зростання актуальності даних питань. Середній темп зростання кількості публікацій присвячених питанням податкової конкурентоспроможності в базі даних Scopus перевищує 12%, а в базі даних Web of Science – 45%. Методичним інструментарієм проведеного бібліометричного аналізу є пакет VOSViewer v.1.6.10 та інструменти аналізу баз даних Scopus та Web of Science. Об’єктом аналізу 4 598 публікацій, що індексуються в наукометричній базі даних Web of Science та 4898 публікацій, що індексуються в наукометричній базі даних Scopus. Найбільшої актуальності питання міжнародної податкової конкурентоспроможності набули у 2003-2005 роках, що співпадає із періодом загострення світової економічної кризи, що супроводжувалася суттєвим скороченням обсягів податкових надходжень до бюджетів. В статті визначено Топ-10 журналів, більшість яких індексуються одночасно двома базами даних та входять до першого квартелю, у яких проблематика податкової конкурентоспроможності розглядалася найчастіше. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить міжгалузевий характер дослідження проблеми податкової конкурентоспроможності країни. За даними БД Web of Science питання податкової конкурентоспроможності найчастіше розглядатися в межах предметних галузей: Економіка (39% публікацій); Бізнес-фінанси (6%); Екологічні дослідження (6%); Політологія (5%); Право (4%); Міські дослідження (3%); Бізнес (3%); Менеджмент (3%); Екологічні науки (2%); Державне управління (2%); Регіональне містобудування (2%); Міжнародні відносини (2%); Управління дослідницькими операціями (2%) та інші (21%), у той час як за даними БД Scopus – Економіка, економетрика та фінанси (опубліковано 28% всіх робіт); Соціальні науки (21%); Бізнес, управління та бухгалтерський облік (13%); Машинобудування (7%); Екологічна наука (7%); Медицина (5%); Енергія (4%); Інформатика (2%); Мистецтво та гуманітарні науки (2%); Науки про Землю та планети (1%); Матеріалознавство (1%); Сільськогосподарські та біологічні науки (1%); Інші (6%). В роботі проведено кластеризацію міжнародних дослідницьких мереж із питань податкової конкурентоспроможності за географічною ознакою та виокремлено 5 кластерів наукової співпраці вчених при підготовці публікації, що індексуються у наукометричній базі Web of Science та 4 кластери – у наукометричні базі Scopus. За результатами аналізу метаданих публікацій присвячених дослідженню питань податкової конкурентоспроможності визначено 14672 ключових слова, частота використання яких перевищує 5, які згруповано у 5 патернів. Найбільш часто поняття податкова конкурентоспроможність асоціюється з поняттями податків, економіки, конкуренції, витрат, оподаткування.

Ключові слова: бібліометричний аналіз, візуалізація, економічний розвиток, кластер, податкове навантаження, податкова конкурентоспроможність.

Класифікація JEL: H20, H71, F38.

Цитувати як: Mazurenko, O., Tiutiunyk, I. (2021). The International Tax Competitiveness: Bibliometric Analysis. Financial Markets, Institutions and Risks, 5(1), 126-138. https://doi.org/10.21272/fmir.5(1).126-138.2021

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Baldwin, R. E. & Krugman, P. (2004). Agglomeration, Integration and Tax Harmonization. European Economic Review, 48, 1-23. Retrieved from: https://econpapers.repec.org/article/eeeeecrev/v_3a48_3ay_ 3a2004_3ai_3a1_3ap_3a1-23.htm
2.  Boiko, A., Samusevych, I. (2017). The role of tax competition between the countries of the world and the features of determining the main tax competitors of Ukraine among the European countries. Financial Markets, Institutions and Risks, 1(1), 72-79. http://doi.org/10.21272/fmir.1(1).72-79.2017
3. Bradford, D., & Oates, W. (1971). The Analysis of Revenue Sharing in a New Approach to Collective Fiscal Decisions. Quarterly Journal of Economics, 85(3), 416-439. Retrieved from: https://econpapers.repec.org/article/oupqjecon/v_3a85_3ay_3a1971_3ai_3a3_3ap_3a416-439..htm
4. Eddassi, H. (2020). Fiscal Regime and Tax Policy in Resource-Rich Countries In The Process Of Globalization: Literature Review. SocioEconomic Challenges, 4(2), 67-77. https://doi.org/10.21272/ sec.4(2).67-77.2020
5. Genschel, P., & Schwarz, P. (2011). Tax Competition: A Literature Review. Socio-Economic Review, 9, 339-370. https://doi.org/10.1093/ser/mwr004
6. Ludema, R., & Wooton, I. (2000). Economic Geography and the Fiscal Effects of Regional Integration. Journal of International Economics, 52(2), 331-357.
7. Mazloumfard H., Glantz V. (2017). The influence of tax burden on the profit of banks in conditions of monopolistic competition: economic-mathematical modeling. Financial Markets, Institutions and Risks, 1(4), 28-36. http://doi.org/10.21272/fmir.1(4).28-36.2017
8. Miller, A.D. (2019). Current Mining Taxation Policy Implemented by both Mongolia and Kazakhstan: The Development Comparatives between Ulaanbaatar and Astana. Business Ethics and Leadership, 3(2), 39-52. http://doi.org/10.21272/bel.3(2).39-52.2019
9. Mukherjee, S. (2018). Cross Country Tax Competition and its Impact on Multinational Corporations – a Theoretical Re-examination. Financial Markets, Institutions and Risks, 2(1), 97-104. http://doi.org/10.21272/fmir.2(1).97-104.2018
10. S. Nisa, M.S. Kavya. (2018). An Evaluation of Financial Management System in Gulati Institute of Finance and Taxation an Autonomous Institution, Thiruvananthapuram, Kerala. Financial Markets, Institutions and Risks, 2(2), 40-57. http://doi.org/10.21272/fmir.2(2).40-57.2018
11. Samusevych I., Shamaelh, A. (2017). The Relationship Between the Tax Burden and Financing Public Services: A Comparison of Ukraine and European Countries. Financial Markets, Institutions and Risks, 1(3), 55-64. http://doi.org/10.21272/fmir.1(3).55-64.2017
12. Singh, S. N. (2019). The Analysis of Value Added Tax (Vat) to Increasing Government Revenue in Ethiopia. Financial Markets, Institutions and Risks, 3(2), 115-127. http://doi.org/10.21272/fmir.3(2).115-127.2019
13. Singh, S.N. (2019). Impact of Value Added Tax on Business Enterprises: A Case of Mettu Town. Financial Markets, Institutions and Risks, 3(4), 62-73. http://doi.org/10.21272/fmir.3(4).62-73.2019.
14. Tiebout, C. (1956). A Pure Theory of Local Expenditures. Journal of Political Economy, 64, 416. Retrieved from: https://www.jstor.org/stable/1826343?seq=1
15. Tiutiunyk, I. V., & Kobushko Ia. V. (2018). Instruments for minimizing the tax burden in ukraine: comparative analysis and effects from application. Ekonomichnyy analiz, 28(4), 122-130. Retrieved from: http://sfs.gov.ua/en/