 Зміст |
Автори: Сторінки: 139-149 Мова: Англійська DOI: https://doi.org/10.21272/fmir.5(1).139-149.2021 Отримано: 10.01.2021 Прийнято: 15.03.2021 Опубліковано: 30.03.2021
Розширена анотація українською мовою У статті розглядається питання тенденцій ринку житла, особливо у сфері фінансування та доступності житла з урахуванням негативних наслідків економічної та фінансової кризи, і пандемії COVID-19. Основна мета полягає в дослідженні домінуючих трендів розвитку ринку житла, його фінансування та доступності за результатами міждержавного аналізу. Систематизація літературних джерел з питання фінансування та доступності житла вказує на те, що міждержавний аналіз домінуючих тенденцій розвитку ринку житла, його фінансування та доступності був проведений фрагментарно. Ця наукова проблема і досі актуальна. Крім того, досвід країн Європейського Союзу у фінансуванні соціального житла є нагальним і корисним для України. Методологічний інструментарій методів дослідження включає логічне узагальнення та наукову абстракцію, структурний та порівняльний аналіз. Методи міждержавного статистичного, графічного та аналітичного аналізу з використанням програмного пакету Excel 2010 для вибірки з 25 європейських країн за період 2011-2020 рр. (обмежені дані 2019-2020 рр. через доступність інформації на відкритих інформаційних порталах Організації для економічного співробітництва та розвитку та Статистичне бюро Європейського Союзу) були застосовані для визначення домінуючих тенденцій розвитку ринку житла, аналізу динаміки цін на житло та фінансування соціального та доступного житла. Були визначені топові країни з найвищим / найнижчим рівнем доступного житла. Результати показують, що найвищі індекси номінальних цін на житло в Угорщині, Чехії, Португалії, Люксембурзі, Латвії, Словаччині та Литві, а найнижчі – в Італії, Фінляндії, Греції, Швейцарії, Франції, Великобританії, Норвегії та Данії. Найвищі реальні індекси цін на житло в Угорщині, Португалії, Люксембурзі, Чехії, Латвії, Німеччині, Словаччині та Нідерландах, а найнижчі – в Італії, Фінляндії, Норвегії, Бельгії, Великобританії, Франції, Греції, Швейцарії та Швеції. Найвищі ціни на оренду мають місце в Угорщині, Литві, Естонії, Австрії, Ірландії, Польщі, Словенії та Чехії, а найнижчі – у Греції, Франції, Італії, Словаччині та Швейцарії. У всіх 25 країнах з вибірки в 2020 р. зросли як реальні, так і номінальні ціни на житло в порівнянні з 2019 р. У більшості країн з вибірки також зросли й ціни на оренду (крім Естонії, Греції, та Словенії). Найвища частка власників житла, що не мають непогашеної іпотеки чи житлового кредиту, є в Литві, Латвії, Угорщині, Польщі, Словацькій Республіці та Словенії (понад 60 %), найменша – у Швейцарії та Нідерландах (менше 10 %). Найвища частка власників житла з іпотечним або житловим кредитом у Нідерландах, Норвегії та Швеції (понад 50 %), Данії, Бельгії, Люксембурзі та Фінляндії (понад 40 %), найменша – у Польщі, Литві, Словенії та Греції (близько 12 %). Найвища частка орендарів, що орендують за ринковою ціною, характерна для Швейцарії (понад 50 %), Німеччини, Данії та Швеції (понад 35 %), а найнижча – для Литви, Угорщини, Польщі та Естонії (менше 5 %). Найвища частка орендарів, що винаймають житло за зниженою (субсидованою) ціною або безкоштовно, знаходиться в Ірландії, Словенії, Франції, Фінляндії та Австрії (майже 15–20 %), а найнижча – в Данії, Нідерландах та Швеції (менше 1 %), Словацькій Республіці та Норвегії (близько 2 %). Ці результати будуть корисні в подальших дослідженнях для підтвердження впливу структури ринку житла та його фінансування на рівень добробуту, економічного зростання та сталого розвитку. Ключові слова: власник, доступне житло, житлова позика, індекс цін на житло, іпотека, оренда, орендар, ринок житла, соціальне житло, фінансування. Класифікація JEL: O18, O4, R2, R31. Цитувати як: Ianchuk, S. (2021). Dominant Trends of Housing Market Development: Financing and Affordability. Financial Markets, Institutions and Risks, 5(1), 139-149. https://doi.org/10.21272/fmir.5(1).139-149.2021  Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License
Список використаних джерел
|
