Розширена анотація українською мовою

Ця стаття присвячена дослідженню підприємницьких ідей після пандемії COVID-19, які мають потенціал успіху та зростання у найближчі роки, що зумовлено забезпеченням значної фінансової підтримки університетських стартапів, особливо на їх ранніх стадіях розвитку. Реалізація даної задачі передбачає дослідження сутнісної основи стартапів, напрямів та сфер діяльності для їх впровадження, проведення порівняльного аналізу за ключовими характеристиками акселераторів, інкубаторів та венчурного інвестування. В статті обґрунтовано твердження про успішну реалізацію інвестиційних проектів, що корелюють с сучасними умовами господарювання економічних суб’єктів, зокрема враховують особливості нової економічної реальності в постковідний період. Вирішальна роль університетських акселераторів забезпечується такими їх особливостями, як: організація навчання та тренінгів, що проводяться персоналом акселератора або експертними спікерами в кожній галузі; надання порад та рекомендацій менеджерам проектів; формування коворкінг-простору для роботи; формування мережі контактерів та стейкхолдерів (потенційних інвесторів, консультантів, співробітників, експертів); необхідне фінансове забезпечення для розширення та зростання; ефекти репутації для акумулювання додаткового прибутку; моніторингова діяльність, що передбачає відповідальність та нагляд за вкладеними інвестиціями. Завдяки реалізації університетського акселератору можна завчасно передбачити дії потенційних конкурентів, дізнавшись про нові пропозиції, розраховуючи на поради та наставництво незалежних професійних експертів. В досліджені обґрунтовано, що університети з досить сильною підприємницькою системою можуть служити ідеальним стартовим майданчиком для стартапів, заснованих студентами та дослідниками.

Ключові слова: стартапи, університет, акселератори, підприємці, успіх.

Класифікація JEL: M13, L26, L32.

Цитувати як: Moskovicz, A. (2021). Post-pandemic Scenario for University Startup Accelerators. Financial Markets, Institutions and Risks, 5(2), 52-57. https://doi.org/10.21272/fmir.5(2).52-57.2021

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Behar, R. (2016) Inside Israel’s secret startup Forbes, May 31. [Link]
2. Cohen, S. (2013) What do Accelerators do: Insights from incubators and angels. MIT Press.  Innovations: Technology, Governance, Globalization, 8, 3-4 (Summer-Fall 2013): 19-25. [Link]
3. Eckhardt, J. (2015) Should I participate in a Business Entrepreneur & Innovation Exchange. [Link]
4. Fowle, M. (2017) Critical success factors for business accelerators: A theoretical Warwick Business School. Project: HEFCE Catalyst PIPE Project. [Link]
5. Jensen, R. (2015) University Startups and Entrepreneurship: New Data, new University of Notre Dame. [Link]
6. Kanbach, D. & Stubner, S. (2016) Corporate accelerators startup engagement: The what, the why and the [CrossRef]
7. Kotys-Schwartz, D. (2019) Assessment of a cross-disciplinary University startup accelerator. [Google Scholar]
8. Salamzadeh, A. & Kawamorita, K (2015) Startup Companies: Life Cycle and challenges. EEE Conferencesг[CrossRef]
9. Showalter, D. & Jensen R (2019). University Startup intensity and Faculty quality. Economic Enquiry.[Google Scholar]
10. Stagars, M. (2014). University Startups and Spin-offs: Guide for Entrepreneurs in Academia. Apress. [Google Scholar]
11. Stagars, M. (2015). Why are University accelerators not taking off. ResearchGate. [Link]
12. Swamidass, P. (2011). The challenge facing University Startups in USA.[Google Scholar]
13. Torun, M. (2016). Business accelerators and their differences from incubators. [Google Scholar]