Розширена анотація українською мовою

Дана стаття присвячена дослідженню основних постулатів функціонування теореми Мея та теореми медіанного виборця з огляду літератури, публічної політики та громадського вибору, порівняння та протиставлення цих двох теорем. Дослідження спирається на огляд публікацій, теоретичні та прикладні аспекти цієї теми. Автор простежує еволюцію колективного прийняття рішень, що впливає на державну політику. В статті наведені приклади як теореми Мея, так і теореми медіанного виборця, показано як незалежність Неша та позитивна чуйність впливають на поведінку виборців та різні моделі голосування. В роботі показано, як і теорема Мея, і теорема медіанного виборця були оскаржені та захищені подальшими емпіричними дослідженнями. В рамках проведення порівняльного аналізу обох теорем визначені їх схожі ознаки, зокрема обидві спираються на перепис населення та прийняття групових рішень, та ключові відмінності – перша теорема підкреслює правило більшості, а друга наголошує на правлінні медіанного виборця. Дослідження обґрунтовує, як аналіз публічної політики та теорія прийняття групових рішень розвивалися за останні 75 років, і висвітлює області майбутніх досліджень та аналізу. Ці висновки є важливими, оскільки вони допоможуть зробити політичні пропозиції більш привабливими для виборців з ідеологічної структури (медіанний виборець), такі дії, як показують дослідження, часто допомагають визначити переможця. Сфери майбутнього вивчення включають сучасне застосування теореми медіанного виборця, зокрема, що стосується конкуруючих методів голосування. Роль методів голосування в податковій політиці та політиці перерозподілу може бути додатково досліджена, особливо в контексті поточного зростання інфляції в США. Стаття буде цікава всім, хто займається державною політикою та процесами прийняття групових рішень.

Ключові слова: Теорема Мея, теорема медіанного виборця, державна політика, громадський вибір, колективне прийняття рішень, демократія, поведінка при голосуванні.

Класифікація JEL: D70, D72, P48, Z18.

Цитувати як: Fast, R. (2022). New Perspectives on May’s Theorem and the Median Voter Theorem. Financial Markets, Institutions and Risks, 6(1), 40-45. https://doi.org/10.21272/fmir.6(1).40-45.2022

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Black, D. (1948). On the Rationale of Group Decision-Making. Journal of Political Economy, 56(1), University of Chicago Press, 23–34.[Link]
2. Congleton, R. (2003). The Median Voter Model. In Rowley, C. K.; Schneider, F. (eds.). The Encyclopedia of Public Choice. Kluwer Academic Press. ISBN 978-0-7923-8607-0. [Google Scholar]
3. Holcombe, Randall G. (1980). An Empirical Test of the Median Voter Model. Economic Inquiry. 18(2), 260–275. [Google Scholar]
4. Scervini, F. (2012). Empirics of the Median Voter: Democracy, Redistribution and the Role of the Middle Class. Journal of Economic Inequality, 10(4), 529–550. [Google Scholar]
5. Rowley, C. K. (1984). The Relevance of the Median Voter Theorem. Zeitschrift Für Die Gesamte Staatswissenschaft / Journal of Institutional and Theoretical Economics, 140(1), Mohr Siebeck GmbH & Co. KG, 104–26. [Link]
6. Groot, L., and Daan van der Linde. (2016). Income Inequality, Redistribution and the Position of the Decisive Voter. Journal of Economic Inequality, 14(3), 269–287. [Goole Scholar]
7. Carrillo, J. D., and Castanheira, M. (2008). Information and Strategic Political Polarisation.” Economic Journal, 118(530), 845–874. [Google Scholar]
8. May, K. O. (1952). A Set of Independent Necessary and Sufficient Conditions for Simple Majority Decision.” Econometrica, 20(4), Wiley, Econometric Society, 680–84. [CrossRef]
9. Arrow, K. J. (1951). Social Choice and Individual Values, Cowles Commission Monograph , 12, New York: John Wiley and Sons, 23. [Google Scholar]
10. Arrow, Kenneth J. (1963). Social Choice and Individual Values, 2nd edition (New Haven, CT: Yale University Press. [Link]
11. Horan, S. (2019). Positively Responsive Collective Choice Rules and Majority Rule: A Generalization of May’s Theorem to Many Alternatives. International Economic Review, 60(4). [Google Scholar]
12. Nash, J. F. (1950). The Bargaining Problem, Econometrica, 18, 155–62. [Google Scholar]
13. Hotelling, Harold. (1990). Stability in Competition, Spring, 39(153), 41–57. [Google Scholar]
14. Maskin, E. (1999). Nash Equilibrium and Welfare Optimality, The Review of Economic Studies, 66(1), 23–38. [Google Scholar]
15. Duggan J. (2015). May’s Theorem in One Dimension. Journal of Theoretical Politics. [CrossRef]
16. Alpern, S. and Bo, C. (2021). Optimal Voting Order on Sequential Juries: A Median Voter Theorem and Beyond. Social Choice and Welfare. [Link]
17. Heckelman, Jac C. and Robi Ragan. (2021). Symmetric Scoring Rules and a New Characterization of the Borda Count. Economic Inquiry, 59(1), 287-299. [Link]
18. Jones, M. I., et al. (2021). Polarization, Abstention, and the Median Voter Theorem. arXiv preprint arXiv:2103.12847. Cornell University Press. [Link]
19. Miller, A. D. (2021). Voting in Corporations. Theoretical Economics, 16, 101-128. [Link]
20. Maskin, E. (2021). Arrow’s Theorem, May’s Axioms, and Borda’s Rule. Scholar.harvard.edu [Link]
21. Young, H.P. (1974). An Axiomatization of Borda’s Rule. Journal of Economic Theory, 9(1), 43-52. [Google Scholar]
22. Young, H.P. (1975). Social Choice Scoring Functions. SIAM Journal of Applied Mathematics, 28(4), 824-838. [Google Scholar]
23. Young, P. (1995). Optimal Voting Rules. Journal of Economic Perspectives, 9(1), 51-64. [Link]