Розширена анотація українською мовою

Ця стаття присвячена дослідженню передумов створення та функціонування приватної педіатричної служби в Україні. Авторами проведено детальний аналіз законодавчої бази, що регулює діяльність приватного сектору охорони здоров’я. У ході дослідження було охарактеризовано управлінський механізм, визначено роль приватного лікаря-педіатра в первинній ланці медичної допомоги, визначено особливості ведення підприємницької діяльності в умовах реформування медичної галузі України. Автори відмітили, що педіатрична служба, в цілому, і приватна, зокрема, є складовою частиною служби охорони материнства і дитинства, яка традиційно залишається ефективною у наданні первинної медико-санітарної допомоги дітям. Таким чином, удосконалення роботи приватної педіатричної служби в умовах медичної реформи в Україні є актуальною темою дослідження. За результатами автори прийшли до висновку, що зниження ефективності педіатричної служби в останні роки пов’язане з вичерпанням матеріально-технічних і кадрових ресурсів, проблемами у підготовці лікарів-педіатрів. Наслідком цього стало зниження престижу професії, зміни соціального статусу лікарів-педіатрів. При цьому автори наголосили, що відкриття приватних кабінетів сприяє зростанню якості кваліфікованої лікарської допомоги. Так, в амбулаторно-поліклінічній службі, медичні кадри та, особливо, лікарі-педіатри являються значущими та цінними ресурсами при наданні первинної медико-санітарної допомоги дітям. Отримані результати засвідчили, що активна статусна позиція приватного лікаря-педіатра, його поведінкової настанови та реальні дії є визначними у забезпеченні якості медичних послуг. Таким чином, це сприяє забезпеченню функціонування системи охорони здоров’я в нових умовах розвитку України. Оскільки медична сфера України знаходиться на стадії реформування, автори наголосили на необхідності її реорганізації та створення моделі, яка надаватиме доступ до необхідних медичних послуг всім громадянам України. До того, нова модель системи охорони здоров’я повинна забезпечувати високу якість медичних послуг та економічну доступність при збереженні соціально-прийнятого обсягу державних гарантій. Таким чином, все це сприятиме сталому розвитку медичної сфери.

Ключові слова: лікар-педіатр, приватний лікар, лікувально-профілактичний заклад, клініка, здоров’я громадян.

Класифікація JEL: I18, H75, M12.

Цитувати як: Saienko, M., Hrechanychenko, O., & Prasol, L. (2020). Management in the private clinics: impact of the health care reforming. Health Economics and Management Review, 1(2), 70-77. https://doi.org/10.21272/hem.2020.2-08

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Akanov A. A., Akhmetov V. I., & Abyrova M. A. (2010). Model of medical education of the Kazakh National Medical University. SD Asfendiyarov. [Google Scholar]
2. Baieva, O. V. (2008). Healthcare Management. Center for Educational Literature, 67-71. Retrieved from [Link]
3. Bartel, D. A., Engler, A. J., Natale, J. E., Misra, V., Lewin, A. B., & Joseph, J. G. (2000). Working with families of suddenly and critically ill children: physician experiences. Archives of pediatrics & adolescent medicine, 154(11), 1127-1133. [Google Scholar] [CrossRef]
4. Batyrkhanov, Sh. K., Ymanbaeva, T. M., Karykhmanova, A. T., & Bdullaeva, G. M. (2019). Role of the pediatrician in primary care. KazNMU, 7, 2-4. [Google Scholar]
5. Crawley, F. P. (1996). Ethics committees and informed consent: Locating responsibility in clinical trials. Tokai journal of experimental and clinical medicine, 22(6), 259-265. [Google Scholar]
6. Dawes, P. J., & Davison, P. (1994). Informed consent: what do patients want to know?. Journal of the Royal Society of Medicine, 87(3), 149. [Google Scholar]
7. Mehta, P. N. (2008). Communication skills-talking to parents. Indian pediatrics, 45(4), 300. [Google Scholar]
8. Modern problems and prospects for the development of pediatrics in Ukraine. Retrieved from [Link]
9. Regulations on the organization of activity of the district pediatrician. How to choose a good pediatrician. Retrieved from [Link]
10. Reshetnykov, A. V., Efymenko, S. A., & Astafev, L. M. (2003). Methodology for conducting medical and sociological research. [Google Scholar]
11. Vasyleva, L. N. (2010). Communicative competence in the professional and personal development of a future doctor. Doctoral dissertation. [Google Scholar]
12. Volkova, L. I., Steingart, Yu. N. (2003). Medicine and society, physician and patient in the 21st century (new charter of medical profes­sion). Russian medical journal, 6, 9-10. [Google Scholar]
13. Will the services of family doctors, therapists and pediatricians be free from 2019? Corresponds to the Ministry of Health. Retrieved from [Link]
14. Yedidia, M. J., Gillespie, C. C., Kachur, E., Schwartz, M. D., Ockene, J., Chepaitis, A. E., … & Lipkin Jr, M. (2003). Effect of communications training on medical student performance. Jama, 290(9), 1157-1165. [Google Scholar] [CrossRef]