Розширена анотація українською мовою

Урбанізація є незаперечною тенденцією сучасного етапу розвитку людства. В умовах урбанізації посилюються численні проблеми громадського здоров’я. Неконтрольована урбанізація може поглибити існуючу гуманітарну кризу, мати негативні наслідки для якості життя, здоров’я і безпеки міських жителів. Благоустрій відображає історичний процес підвищення ролі міст у розвитку суспільства. Благоустрій в сучасних умовах є одним з найважливіших питань охорони здоров’я у 21 столітті. Вивчення аспектів впливу урбанізації на стан профілактики, моніторингу і оцінки захворюваності міського населення, якості його життя є актуальною задачею. Сучасне управління містом повинно будуватися на принципах єдиної екосистеми згідно концепції сталого розвитку. Поширення позитивного досвіду благоустрою європейських міст з метою поліпшення громадського здоров’я місцевих громад України дозволить значно розширити уявлення про роль держави, органів місцевого самоврядування, громадськості і стейкхолдерів в цих процесах. Основною метою дослідження є обґрунтування сучасних підходів до розв’язання проблем, пов’язаних з управлінням в сфері благоустрою в контексті охорони здоров’я місцевої громади на основі вивчення відповідного міжнародного досвіду. Впровадження кращих практик міжнародного досвіду дозволить реалізувати публічну політику щодо збереження здоров’я та повноцінного життя людей, як однієї із найважливіших цілей спільноти. У роботі здійснено аналіз особливостей управління благоустроєм міста в контексті охорони здоров’я місцевої громади. Проаналізовані відповідні практики країн ЄС та України. Проведено комплексний аналіз процесів благоустрою міст в Україні. Визначено особливості впровадження сучасних технологій управління в практику розвитку благоустрою міста з урахування оздоровлення довкілля, запропоновано рекомендації щодо їх покращення. Установлено, що результативність державного регулювання сфери благоустрою населених пунктів тісно пов’язана з реалізацією державної політики у сфері благоустрою населених пунктів. Методологічною основою статті є діалектичний метод наукового пізнання та системний підхід. У роботі було використано структурний аналіз, порівняльний аналіз, статистичні методи. Отримані результати дослідження дозволять підвищити ефективність заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних з управлінням благоустроєм міста в контексті охорони здоров’я місцевої громади.

Ключові слова: благоустрій міста, управління, культура здоров’я громади, громадське здоров’я, покращання здоров’я.

Класифікація JEL: M39, I11, I12.

Цитувати як: Kolomiiets, S., Jakubowska, A., & Goreva, E. (2021). Management of Urban Amenities in the Context of Public Health Care for Local Communities. Health Economics and Management Review, 2(4), 96-102. https://doi.org/10.21272/hem.2021.4-10

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Association of Ukrainian Cities (2021). WHO European Healthy Cities Network. Retrieved from [Link]
2. Asvall, J. E. (2000). Health for all in the 21st century a policy framework for the WHO European region. International Journal of Occupational Medicine and Environmental Health, 13(1), 5-13. [Google Scholar]
3. Boychuk, Yu. (2017). General theory of health and healthcare : a collective monograph. Kharkiv: KhNPU.
4. Demikhov, O., & Dehtyarova, І. (2020). The city as a healthy lifestyle cluster: connection of public health policy and health culture formation. Academic papers collection “Democratic Governance”, 1(25), 59-69. [CrossRef]
5. Demikhov, О. (2019). The relationship of urbanization with the formation and implementation of public health policy in Ukraine. Public Administration Aspects, 7 (12). P.59-69. [CrossRef]
6. Foreman, K. J., Marquez, N., Dolgert, A., Fukutaki, K., Fullman, N., McGaughey, M., … & Murray, C. J. (2018). Forecasting life expectancy, years of life lost, and all-cause and cause-specific mortality for 250 causes of death: reference and alternative scenarios for 2016–40 for 195 countries and territories. The Lancet, 392(10159), 2052-2090. [Google Scholar] [CrossRef]
7. Hnidoi, I., & Dikhtiaruk I. (2000). Schoolchildren’s health in an environmentally-friendly lead press. Proceedings of Scientifical and Practical Conference of the Ukrainian Research Institute for the Health of Children and Adolescents “Health of Schoolchildren at the Turn of the Millennium”, Kharkiv, Ukraine, p.16–19.
8. Lyashko, V., Glembotska, G., & Korolenko, V. (2020). Development and financing of regional and local programs of public health. Retrieved from [Link]
9. Ministry for Communities and Territories Development of Ukraine (2021). [Link]
10. Moskalenko, V., Hruzieva, T., & Haliienko, L. (2008). Premature mortality as a global socio-medical problem. Health care of Ukraine, 2 (30), 9–19.
11. Shushpanov D. (2015). Determinants of population health: essence and features of systematization. Demography and social economy, 2(24), 141-152. [CrossRef]
12. Shushpanov, D. (2019). Socio-economic determinants of public health inequality: PhD diss. Kyiv: NASU: Institute of Demography and Social Research.
13. Slobodian, N. (2019). Problem Aspects of Formation of the Public Health System in Ukraine. Bulletin of Social Hygiene and Health Care Organization of Ukraine, 2(80), 94-98. [Google Scholar] [CrossRef]
14. World Health Organization. (2019). Implementation framework for Phase VII (2019–2025) of the WHO European Healthy Cities Network. Retrieved from [Link]
15. World Health Organization. (2021). The European Health Report 2021: highlights. Taking stock of the health-related Sustainable Development Goals in the COVID-19 era with a focus on leaving no one behind. Retrieved from [Link]