Розширена анотація українською мовою

З кожним роком вирішення демографічної проблеми та проблеми оздоровлення населення стають все актуальнішими, ставлячи перед політиками, виробниками та соціумом нові виклики. Доведено, що людина, яка піклується якістю харчових продуктів, слідкує за дотриманням добової потреби вітамінів та мікроелементів, споживає чисту воду, мешкає на екологічно чистій території (подалі від промислових підприємств) є більш здоровішою, у порівнянні з тими хто недобросовісно відноситься до перелічених аспектів. Наслідком необережного відношення до здоров’я є виникнення хронічних захворювань, розвиток цукрового діабету, ожиріння, серцево-судинних захворювань, та інше. Подекуди відсутність збалансованого харчування, проживання у промислових регіонах також впливає на підвищення рівня смертності населення. Питаннями ролі ефективної екологічної політики на стан здоров’я населення опікували як вітчизняні так і міжнародні науковці. Тому стаття присвячена підтвердженню чи спростуванню гіпотези щодо впливу екологічних податків та рівня забруднення навколишнього природнього середовища на показники життя та здоров’я населення. Систематизація літературних джерел засвідчила, що поміж закордонних науковців дане питання є більш досліджуваним, та актуалізується внаслідок поширення екологічних катастроф та криз на території їх країн. Існуючі теоретичні та емпіричні дослідження засвідчують, що ефективне використання екологічних інструментів здатне позитивно впливати на здоров’я населення та тривалість їх життя. Тоді як під екологічними інструментами варто розуміти: екологічні податкові платежів, додаткове фінансування підприємницької діяльності, яка наслідує зелене виробництво, пропаганда здорового харчування, тощо. Проведений кореляційно-регресійний аналіз дозволив виокремити перелік тих показників, які мають прямий та обернений вплив на показники здоров’я та тривалості життя населення. Так. основною факторною ознакою стали суми податкових екологічних надходжень, яка у більшості спостережень мала значний вплив на показники здоров’я та життя населення (зокрема рівень захворюваності на туберкульоз, рак та цукровий діабет, смертності внаслідок ненавмисного отруєння, тривалість життя населення). Визначимо, що екологічне оподаткування варто розглядати не лише з точки зору забезпечення компенсаційної функції, але й розміру завданої шкоди довкіллю, яка впливає на екологічні умови життя населення у поточний час та на поточний момент. Результати проведеного аналізу створюють науковий базис для проведення подальших досліджень ключових детермінант підвищення здоров’я та життя населення, за допомогою інструментарію екологічного оподаткування.

Ключові слова: екологічне оподаткування, тривалість життя, демографія, екологія, навколишнє природнє середовище, захворюваність.

Класифікація JEL: I15, H21, Q56.

Цитувати як: Tenytska, I., & Palienko, M. (2021). Environmental Taxes Impact on the Population Health Protection: Cross-Country Analysis. Health Economics and Management Review, 2(4), 78-86. https://doi.org/10.21272/hem.2021.4-08

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Ashe, M., Feldstein, L. M., Graff, S., Kline, R., Pinkas, D., & Zellers, L. (2007). Local venues for change: legal strategies for healthy environments. The Journal of Law, Medicine & Ethics, 35(1), 138-147. [Google Scholar] [CrossRef]
2. Bowen, D. J., Barrington, W. E., & Beresford, S. A. A. (2015). Identifying the effects of environmental and policy change interventions on healthy eating. Retrieved from [Link]
3. Brownell, K. D., Kersh, R., Ludwig, D. S., Post, R. C., Puhl, R. M., Schwartz, M. B., & Willett, W. C. (2010). Personal responsibility and obesity: a constructive approach to a controversial issue. Health affairs, 29(3), 379-387. [Google Scholar] [CrossRef]
4. Chen, C., Chaudhary, A., & Mathys, A. (2019). Dietary change scenarios and implications for environmental, nutrition, human health and economic dimensions of food sustainability. Nutrients, 11(4), 856. [Google Scholar] [CrossRef]
5. Ecobusiness. (2015). The impact of the environmental conditions on the cancer formation. Retrieved from [Link]
6. Environment and health. (2022). European Environment Agency. Retrieved from [Link]
7. Li, A. M. (2017). Ecological determinants of health: food and environment on human health. Environmental Science and Pollution Research, 24(10), 9002-9015. [Google Scholar] [CrossRef]
8. Moran, A. J., Gu, Y., Clynes, S., Goheer, A., Roberto, C. A., & Palmer, A. (2020). Associations between governmental policies to improve the nutritional quality of supermarket purchases and individual, retailer, and community health outcomes: An integrative review. International journal of environmental research and public health, 17(20), 7493. [Google Scholar] [CrossRef]
9. Myers, S. S., Gaffikin, L., Golden, C. D., Ostfeld, R. S., Redford, K. H., Ricketts, T. H., … & Osofsky, S. A. (2013). Human health impacts of ecosystem alteration. Proceedings of the National Academy of Sciences, 110(47), 18753-18760. [Google Scholar] [CrossRef]
10. National Academy of Medical Sciences of Ukraine (2021). Retrieved from [Link]
11. Nature Education. (2012). Population ecology. Retriewed from [Link]
12. Perdue, W. C., Stone, L. A., & Gostin, L. O. (2003). The built environment and its relationship to the public’s health: the legal framework. American journal of public health, 93(9), 1390-1394. [Google Scholar]
13. Sturm, R., & An, R. (2014). Obesity and economic environments. CA: a cancer journal for clinicians, 64(5), 337-350. [Google Scholar] [CrossRef]
14. Suchek, С. (2018). Environmental taxation: European experience and prospects for its application in Ukrainian realities. Economic Journal Lesya Ukrainka Eastern European National University, (3), 85–93. [Google Scholar]
15. United Nations. (2021). Population growth, environmental degradation and climate change. Retrieved from [Link]