Зміст |
Автори: Сторінки: 51-61 Мова: Англійська DOI: https://doi.org/10.21272/hem.2022.1-06 Отримано: 22.02.2022 Прийнято: 25.03.2022 Опубліковано: 31.03.2022
Розширена анотація українською мовою Інтенсивний розвиток економіки призводить до неминучих наслідків антропогенного впливу на навколишнє природнє середовище. Погіршення стану атмосферного повітря, виснаження ґрунтів, забруднення водойм та недостача чистої питної води призводять до погіршення стану здоров’я людей та зростання навантаження на систему охорони здоров’я. Глобалізація та інтеграція також стали одним із важливих драйверів стрімкого поширення пандемії COVID-19. Усе це призводить до необхідності трансформації та адаптації до таких викликів системи охорони здоров’я та моделі її фінансування. Метою даної роботи є виявлення теоретичних (на основі бібліометричного аналізу) та емпіричних (на основі регресійного моделювання) закономірностей впливу видатків на охорону здоров’я на ефективність боротьби з пандемією. Теоретичний блок роботи передбачає здійснення бібліометричного аналізу на основі 262 Scopus публікацій, у назві, ключових словах чи анотації яких згадуються обидва такі поняття як «health expenditure» та «COVID-19». Практична реалізація цього завдання здійснена з використанням VOSviewer v.1.6.17. За результатами бібліометричного аналізу було виявлено контекстуальні, географічні та часові закономірності публікаційної активності вчених з визначеної проблематики. Емпіричний блок роботи передбачає проведення статистичного аналізу з метою виявлення взаємозв’язків між захворюваністю та смертністю унаслідок COVID-19 та волатильністю частки поточних видатків на охорону здоров’я у ВВП і їх структурою. Завданням даного етапу є визначення бенчмаркінг-моделі фінансового забезпечення системи охорони здоров’я, що демонструє найбільшу резистентність до впливу COVID-19. Аналіз проведено на основі даних для 13 країн Європи та Азії (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина та Україна). За результатами статистичного аналізу визначено, що найбільш резистентною до COVID-19 є система охорони здоров’я Естонія, для якої характерним є притаманними є обсяг фінансування системи охорони здоров’я на рівні 4-6% ВВП. При цьому у структурі поточних видатків на охорону здоров’я 25% припадає на приватні видатки на 75% – на державні, зовнішнє фінансування майже відсутнє. Однак, подібні пропорції державних і приватних видатків в інших країнах не дозволяють забезпечити аналогічну резистентність до коронавірусу, тому це співвідношення не є еталонним. Більш глибокий аналіз з використанням панельного регресійного моделювання засобами Stata 12/SE дозволив виявити позитивний вплив державних, приватних та зовнішніх видатків на охорону здоров’я на зниження рівня смертності населення, а також встановити позитивний вплив зростання поточних видатків на охорону здоров’я на тривалість життя населення. Отримані теоретичні та практичні результати можуть бути корисними для науковців та представників органів державної влади у контексті оптимізації фінансового забезпечення системи охорони здоров’я з урахуванням її ефективності щодо резистентності національним та глобальним загрозам (COVID-19). Ключові слова: COVID-19, державні видатки на охорону здоров’я, приватні видатки на охорону здоров’я, регресійний аналіз на панельних даних. Класифікація JEL: C23, H52, I18. Цитувати як: Vysochyna, A., & Jakubowska, A. (2022). Influence of Health Expenditure on COVID-19 Contraction: Theoretical and Empirical Analysis. Health Economics and Management Review, 3(1), 51-61. https://doi.org/10.21272/hem.2022.1-06 Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International LicenseСписок використаних джерел
|