Зміст |
Автори:
Олена Пахненко, ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4703-4078 кандидат економічних наук, доцент, Сумський державний університет, Україна Віктор Кулібаба, ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3353-0668 Сумський державний університет, Україна Максим Палієнко, Університет Інсубрія, Італія
Сторінки: 17-25
Мова: Англійська
DOI: https://doi.org/10.21272/hem.2022.2-02
Отримано: 20.05.2022
Прийнято: 21.06.2022
Опубліковано: 30.06.2022
Завантажити: |
Перегляди: |
Завантаження: |
|
|
|
Розширена анотація українською мовою
Основною метою дослідження є аналіз фінансового забезпечення охорони здоров’я в державних інституціях на прикладі Державної служби надзвичайних ситуацій та розробка пропозицій щодо удосконалення медичної системи ДСНС з урахуванням викликів COVID-19. У статті представлено результати емпіричного аналізу обсягів фінансування закладів охорони здоров’я, що знаходяться поза структурою Міністерства охорони здоров’я, на прикладі медичної системи Державної служби з надзвичайних ситуацій МВС України протягом 2017-2022 років. Окремим етапом дослідження проаналізовано обсяги та цільове спрямування додаткового фінансування охорони здоров’я за рахунок коштів Фонду боротьби із COVID-19 у 2020 році. Проведений аналіз засвідчив нижчий рівень оплати праці спеціалістів та гірше фінансове становище закладів охорони здоров’я, підпорядкованих Управлінню медико-біологічного захисту та охорони праці ДСНС України. З метою удосконалення системи медичного захисту ДСНС розроблено ряд пропозицій, основними серед яких є: виокремлення підрозділу для аналізу проблемних питань ДСНС та законодавча робота щодо усунення виявлених недоліків; цифровізація та автоматизація звітності в рамках медичної системи ДСНС України; висвітлення діяльності закладів охорони здоров’я ДСНС у ЗМІ та соцмережах; консультування та проведення ліцензування і акредитації закладів охорони здоров’я ДСНС; обґрунтування збільшення фінансування медичної галузі ДСНС та підвищення оплати праці медичних працівників; розширення надання платних послуг населенню; пошук фінансування поза межами бюджету ДСНС в рамках загальнодержавного бюджету та поза державним бюджетом із незаборонених законом джерел, залучення гуманітарних та благодійних організацій, меценатів; підтримання та поліпшення рівня кваліфікації медичного персоналу, покращення інформаційно-комунікаційної роботи з персоналом; проведення навчань та підготовки медичних та допоміжних спеціалістів для діяльності в умовах надзвичайних ситуацій, проведення міжвідомчих та внутрівідомчих, локальних навчань з залученням спеціалістів з місцевих та міжнародних гуманітарних організацій. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними при розробці нормативних та законодавчих актів у сфері медичного забезпечення ДСНС України.
Ключові слова: державні інституції, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, система охорони здоров’я, фінансування охорони здоров’я, COVID-19.
Класифікація JEL: H83, I15, I18.
Цитувати як: Pakhnenko, O., Kulibaba, V., & Palienko, M. (2022). Health Care Provision in State Institutions in the Context Of COVID-19. Health Economics and Management Review, 3(2), 17-25. https://doi.org/10.21272/hem.2022.2-02
Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License
Список використаних джерел
- Danylyshyn, B., & Bohdan I. (2020). Developing a system of anti-crisis measures for Ukraine’s economy in the spread of the coronavirus pandemic. Banks and Bank Systems, 15 (2). 1–15. [Google Scholar] [CrossRef]
- Del Llano, J., Mestre-Ferrandiz, J., Espin, J., Gol-Montserrat, J., Del Llano, A., & Bringas, C. (2021). Public health policies for the common interest: rethinking EU states’ incentives strategies when a pandemic reshuffles all interests. The European Journal of Health Economics, 1-7. [Google Scholar] [CrossRef]
- Haldane, V., De Foo, C., Abdalla, S. M., Jung, A. S., Tan, M., Wu, S., … & Legido-Quigley, H. (2021). Health systems resilience in managing the COVID-19 pandemic: lessons from 28 countries. Nature Medicine, 27(6), 964-980. [Google Scholar] [CrossRef]
- Haldane, V. & Morgan, G. T. (2020). From resilient to transilient health systems: the deep transformation of health systems in response to the COVID-19 pandemic. Health Policy Plan, 36(1), 134-135. [Google Scholar] [CrossRef]
- Ivankova, V., Kotulič, R., Gonos, J., & Rigelský, M. (2019). Health care financing systems and their effectiveness: an empirical study of OECD countries. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16(20), 3839. [Google Scholar] [CrossRef]
- King, J. S. (2020). Covid-19 and the need for health care reform. New England Journal of Medicine, 382(26), e104. [Google Scholar]
- Khetrapal, S., & Bhatia, R. (2020). Impact of COVID-19 pandemic on health system & Sustainable Development Goal 3. The Indian journal of medical research, 151(5), 395. [Google Scholar] [CrossRef]
- Lupu, D., & Tiganasu, R. (2022). COVID-19 and the efficiency of health systems in Europe. Health Economics Review, 12(1), 1-15. [Google Scholar] [CrossRef]
- Ministry of Internal Affairs of Ukraine. Portal of the Ministry of Internal Affairs. Retrieved from [Link]
- Ministry of Finance of Ukraine (2022). Official site. Retrieved from [Link]
- Moynihan, R., Sanders, S., Michaleff, Z. A., Scott, A. M., Clark, J., To, E. J., … & Albarqouni, L. (2021). Impact of COVID-19 pandemic on utilisation of healthcare services: a systematic review. BMJ open, 11(3), e045343. [Google Scholar] [CrossRef]
- National Health Service of Ukraine. Official site. Retrieved from [Link]
- Semchuk, I. V., Kukel, G. S., & Roleders, V. V. (2020). Introduction of new approaches to the management of health care facilities in market conditions. Efficient economy, 5. [CrossRef]
- The Verkhovna Rada of Ukraine (2022). Code of Civil Protection of Ukraine. Retrieved from [Link]
- Yurinets, Z. V., & Petrukh, O. A. (2018). Directions of state regulation of innovative development of health care in Ukraine. Investments: practice and experience, 22. 116-121. [CrossRef]
|