Зміст |
Автори:
Ярослав Решетняк, ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0806-0801 Сумський державний університет, Україна Саманата Гріфо, Університет Інсубрії, Італія
Сторінки: 61-68
Мова: Англійська
DOI: https://doi.org/10.21272/hem.2022.2-07
Отримано: 25.05.2022
Прийнято: 22.06.2022
Опубліковано: 30.06.2022
Завантажити: |
Перегляди: |
Завантаження: |
|
|
|
Розширена анотація українською мовою
В умовах діджиталізації та постіндустріального суспільства, де основним елементом забезпечення сталого економічного розвитку країн є сфера послуг, людський капітал знову займає ключову роль. Індивід і його потреби виходять на першочергове місце. Цьому фактору приділяється значна роль і при формуванні індексів національних брендів країн. Проте, в ході більш глибокого аналізу постає питання чи враховують такі методики всі аспекти соціально-економічного життя індивіда чи акцентують увагу на якихось окремих його сторонах. Особливо гостро дослідження цього питання постало в контексті світової пандемії викликаної коронавірусом SARS-CoV-2, коли більшість соціально активного населення країн була вимушена працювати дистанційно, проводячи більшість свого часу вдома, та повністю залежати від ефективності роботи національних систем охорони здоров’я. Тож, автори в даній статті проводять спробу визначення кореляційних взаємозв’язків між ефективністю роботи національних систем охорони здоров’я та індикаторами, що використовуються при формуванні індексів національного бренду. У своїй роботі вони керуються класичними методами наукових досліджень таким, як системний аналіз, наукова абстракція, синтез, статистичний аналіз. Для ефективного аналізу значної кількості наукових публікацій за тематикою «охорона здоров’я» та «національний бренд» розміщених в науковометричній базі даних Scopus авторами використовувалось програмне забезпечення VOSviewer. Під час проведення аналізу бібліографічних даних значна роль приділялась формуванню та аналізу кластерів ключових понять, а також визначенню хронології та географії їх застосування. Як один з результатів дослідження, автори приходять до висновку, що проблематика оцінки впливу стану національної системи охорони здоров’я на міжнародне іміджеве сприйняття країни є майже нерозкритою, як у вітчизняних, так і у міжнародних наукових працях. В той же час вони зазначають, що в практичній сфері до цієї проблеми привертається все більше уваги. Для підтвердження даної гіпотези, автори наводять практичний кейс на прикладі аналізу методології оцінки національних брендів на основі яких формується The Anholt Ipsos Nation Brands Index (NBI) та Best Countries (від US News & World Report) та проводять аналіз їх через призму оцінки стану національної системи охорони здоров’я за The Global Health Security Index.
Ключові слова: національний бренд, Best Countries, охорона здоров’я, GHS Index, The Nation Brands Index, пандемія, коронавірус.
Класифікація JEL: I10, I15, I18, O15.
Цитувати як: Reshetniak, Ya., & Grifo, S. (2022). The Role and Place of the Healthcare System in the Formation of the National Brand. Health Economics and Management Review, 3(2), 61-68. https://doi.org/10.21272/hem.2022.2-07
Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License
Список використаних джерел
- Anholt, S. (1998). Nation-brands of the twenty-first century. Journal of brand management, 5(6), 395-406. [Google Scholar] [CrossRef]
- Anholt, S. (2007). Competitive identity, policy and practice. A Development Education Review, 4, 3-13. [Google Scholar]
- Best Countries 2021. (2021). Global rankings, international news and data insights. Retrieved from [Link]
- Bloom Consulting. (2021а). Country Brand Ranking Tourism Edition. Retrieved from [Link]
- Bloom Consulting. (2022b). Country Brand Ranking Trade Edition. Retrieved from [Link]
- GHS Index. (2021). Retrieved from [Link]
- GHS INDEX. (2021a). GHS INDEX METHODOLOGY Retrieved from [Link]
- GHS INDEX. (2021b). Welcome to the 2021 Global Health Security Index. Retrieved from [Link]
- Good Country. (2021). Good Country Index. Retrieved from [Link]
- Hall, C. M., Scott, D., & Gössling, S. (2020). Pandemics, transformations and tourism: Be careful what you wish for. Tourism geographies, 22(3), 577-598. [Google Scholar] [CrossRef]
- Hamidi, S., Sabouri, S., & Ewing, R. (2020). Does density aggravate the COVID-19 pandemic? Early findings and lessons for planners. Journal of the American Planning Association, 86(4), 495-509. [Google Scholar] [CrossRef]
- Huang, A., Makridis, C., Baker, M., Medeiros, M., & Guo, Z. (2020). Understanding the impact of COVID-19 intervention policies on the hospitality labor market. International Journal of Hospitality Management, 91, 102660. [Google Scholar] [CrossRef]
- IPSOS. (2021a). Germany maintains top “nation brand” ranking, Canada and Japan overtake the UK to round out the top three. Retrieved from [Link]
- IPSOS. (2021b). Place brand research. Retrioeved from [Link]
- Kaneva, N. (2017). The Branded national imagination and its limits: insights from the postsocialist experience. The Strategic Review for Southern Africa, 39(1). [Google Scholar] [CrossRef]
- Liulov, O. V., Reshetniak, Ya. V., & Khomenko, L. M. (2019). Methods for evaluating the national brand of the country: the place of Ukraine in the global economic system. Problems and prospects of economic management, 2(18), 018-030. [Google Scholar]
- Norouzi, N., de Rubens, G. Z., Choupanpiesheh, S., & Enevoldsen, P. (2020). When pandemics impact economies and climate change: Exploring the impacts of COVID-19 on oil and electricity demand in China. Energy Research & Social Science, 68, 101654. [Google Scholar] [CrossRef]
- Olins, W. (1990). Corporate identity: Making business strategy visible through design. Harvard Business Review Press. [Google Scholar]
- Scopus. (2021). Retrieved from [Link]
- Scottish Government. (2021). Nation Brands Index. Retrieved [Link]
- Statisticstimes. (2021). Projected GDP Ranking. Retrieved from [Link]
- U.S. News Staff. (2021). Methodology: How the 2021 Best Countries Were Ranked. Retrieved from [Link]
- U.S. News. (2021). Best Countries. Retrieved from [Link]
|