Зміст |
Автори: Сторінки: 61-68 Мова: Англійська DOI: https://doi.org/10.21272/hem.2022.2-07 Отримано: 25.05.2022 Прийнято: 22.06.2022 Опубліковано: 30.06.2022
Розширена анотація українською мовою В умовах діджиталізації та постіндустріального суспільства, де основним елементом забезпечення сталого економічного розвитку країн є сфера послуг, людський капітал знову займає ключову роль. Індивід і його потреби виходять на першочергове місце. Цьому фактору приділяється значна роль і при формуванні індексів національних брендів країн. Проте, в ході більш глибокого аналізу постає питання чи враховують такі методики всі аспекти соціально-економічного життя індивіда чи акцентують увагу на якихось окремих його сторонах. Особливо гостро дослідження цього питання постало в контексті світової пандемії викликаної коронавірусом SARS-CoV-2, коли більшість соціально активного населення країн була вимушена працювати дистанційно, проводячи більшість свого часу вдома, та повністю залежати від ефективності роботи національних систем охорони здоров’я. Тож, автори в даній статті проводять спробу визначення кореляційних взаємозв’язків між ефективністю роботи національних систем охорони здоров’я та індикаторами, що використовуються при формуванні індексів національного бренду. У своїй роботі вони керуються класичними методами наукових досліджень таким, як системний аналіз, наукова абстракція, синтез, статистичний аналіз. Для ефективного аналізу значної кількості наукових публікацій за тематикою «охорона здоров’я» та «національний бренд» розміщених в науковометричній базі даних Scopus авторами використовувалось програмне забезпечення VOSviewer. Під час проведення аналізу бібліографічних даних значна роль приділялась формуванню та аналізу кластерів ключових понять, а також визначенню хронології та географії їх застосування. Як один з результатів дослідження, автори приходять до висновку, що проблематика оцінки впливу стану національної системи охорони здоров’я на міжнародне іміджеве сприйняття країни є майже нерозкритою, як у вітчизняних, так і у міжнародних наукових працях. В той же час вони зазначають, що в практичній сфері до цієї проблеми привертається все більше уваги. Для підтвердження даної гіпотези, автори наводять практичний кейс на прикладі аналізу методології оцінки національних брендів на основі яких формується The Anholt Ipsos Nation Brands Index (NBI) та Best Countries (від US News & World Report) та проводять аналіз їх через призму оцінки стану національної системи охорони здоров’я за The Global Health Security Index. Ключові слова: національний бренд, Best Countries, охорона здоров’я, GHS Index, The Nation Brands Index, пандемія, коронавірус. Класифікація JEL: I10, I15, I18, O15. Цитувати як: Reshetniak, Ya., & Grifo, S. (2022). The Role and Place of the Healthcare System in the Formation of the National Brand. Health Economics and Management Review, 3(2), 61-68. https://doi.org/10.21272/hem.2022.2-07 Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International LicenseСписок використаних джерел
|