Розширена анотація українською мовою

Корупція у сфері охорони здоров’я є унікальною, оскільки вона включає не тільки зловживання з боку державних посадовців, а й недоброчесну поведінку й інших суб’єктів (виробники медичних препаратів, медичних працівників, пацієнтів тощо). Актуальність вирішення наукової проблеми полягає в тому, що фінансові відносини у медичній галузі виникають між широким колом осіб, які фактично можуть виступати ініціаторами корупційних рішень та/або їх виконавцями. Основною метою дослідження є проаналізувати форми прояву корупції в системі охорони здоров’я та їх наслідки для суспільства, а також оцінити ступінь взаємозв’язку між рівнем корупції та індикаторами фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи структурного та компаративного бібліометричного аналізу, а також кореляційного аналізу. Об’єктом дослідження обрано 140 країн світу. Проведений бібліометричний аналіз засвідчив перманентне зростання вивчення питання корупції в медицині у науковому середовищі. Найбільша кількість робіт з визначеної тематики реалізована вченими з United States, United Kingdom, Germany. Проведений кореляційний аналіз також емпірично підтвердив, що підвищення рівня корупції в країні призводить до збільшення частки витрат домогосподарств на фінансування власних медичних потреб. У статті встановлено, що населення у країнах з низьким рівнем корупції (індекс сприяння корупції ближче до 100) мають вищий рівень забезпеченості життєво необхідними медичними послугами (репродуктивне здоров’я, здоров’я жінок, новонароджених і дітей, інфекційні захворювання, неінфекційні захворювання та можливості надання послуг і доступ до них). До країн з високим рівнем протидії корупції та покриттям медичними послугами варто віднести Фінляндія, Швеція, Німеччина, Великобританія. Попри високий рівень корупції в Україні забезпечується достатньо високий рівень надання медичних послуг. Крім цього, неефективна система фінансування охорони здоров’я призводить до низького рівня оплати праці медичних працівників, їх соціальної незахищеності, і відповідно необхідність пошуку додаткових джерел отримання доходу ними (надання додаткових платних медичних послуг, недоброчесна співпраця з фармацевтичними компаніями тощо). Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для органів державного регулювання, профільних організацій у сфері охорони здоров’я, а також громадських організацій.

Ключові слова: корупція, охорона здоров’я, покриття медичними послугами, фармацевтика, хабар.

Класифікація JEL: D73, H15, I15.

Цитувати як: Bozhenko, V. (2022). Tackling corruption in the health sector. Health Economics and Management Review, 3(3), 32-39. https://doi.org/10.21272/hem.2022.3-03

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Achim, M. V., Vaidean, V. L., & Borlea, S. N. (2020). Corruption and health outcomes within an economic and cultural framework. European Journal of Health Economics, 21(2), 195–207. [Google Scholar] [CrossRef]
2. Bozhenko, V. (2021). Enhancing Business Integrity as a Mechanism for Combating Corruption and Shadow Schemes in the Country. Business Ethics and Leadership, 5(3), 97-101. [Google Scholar] [CrossRef]
3. Cabelkova, I., Tvaronaviciene, M., & Strielkowski, W. (2021). Innovations in achieving sustainable economic performance under income inequality. Marketing and Management of Innovations, 2, 146-154. [Google Scholar] [CrossRef]
4. Campos, J. E., & Pradhan, S. (Eds.). (2007). The many faces of corruption: tracking vulnerabilities at the sector level. World Bank Publications. [Google Scholar]
5. Delavallade, C. (2006). Corruption and distribution of public spending in developing countries. Journal of Economics and Finance, 30(2), 222–239. [Google Scholar] [CrossRef]
6. Gagnon, M. A., & Lexchin, J. (2008). The cost of pushing pills: A new estimate of pharmaceutical promotion expenditures in the United States. PLoS Medicine, 5(1), 0029–0033. [Google Scholar] [CrossRef]
7. Gagnon, M. A. (2013). Corruption of pharmaceutical markets: addressing the misalignment of financial incentives and public health’. Journal of Law, Medicine & Ethics, 41, 3, 572. [Google Scholar] [CrossRef]
8. GRECO. (2020). Corruption Risks and Useful Legal References in the context of COVID-19. URL. Retrieved from [Link]
9. Hanf, M., Van-Melle, A., Fraisse, F., Roger, A., Carme, B., & Nacher, M. (2011). Corruption kills: estimating the global impact of corruption on children deaths. PLoS One, 6(11), e26990. [Google Scholar] [CrossRef]
10. Hussmann, K. (2020). Health sector corruption. Practical recommendations for donors. CHR. Michelsen Institute. U4 Issue 2020: 10. Retrieved from [Link]
11. Juarez-Garcia, M.I. (2020). Personal Corruption & Corrupting Laws: Montesquieu’s Twofold Theory of Corruption. Business Ethics and Leadership, 4(4), 76-84. [Google Scholar] [CrossRef]
12. Kouassi, K. B. (2018). Public Spending and Economic Growth in Developing Countries: a Synthesis. Financial Markets, Institutions and Risks, 2(2), 22-30. [Google Scholar]
13. Li, Q., An, L., Xu, J., & Baliamoune-Lutz, M. (2018). Corruption costs lives: evidence from a cross-country study. European Journal of Health Economics, 19(1), 153–165. [Google Scholar] [CrossRef]
14. Liaropoulos, L., Siskou, O., Kaitelidou, D., Theodorou, M., & Katostaras, T. (2008). Informal payments in public hospitals in Greece. Health Policy, 87(1), 72–81. [Google Scholar] [CrossRef]
15. Light, D. W., Lexchin, J., & Darrow, J. J. (2013). Institutional corruption of pharmaceuticals and the myth of safe and effective drugs. Journal of Law, Medicine and Ethics, 41(3), 590–600. [Google Scholar] [CrossRef]
16. More, I., & Aye, G. C. (2017). Effect of social infrastructure investment on economic growth and inequality in South Africa: a SEM approach. International Journal of Economics and Business Research, 13(2), 95-109. [Google Scholar]
17. Mrabet, S., Benachenhou, S.M., Khalil, A. (2022). Measuring the Effect of Healthcare Service Quality Dimensions on Patient’s Satisfaction in The Algerian Private Sector. SocioEconomic Challenges, 6(1), 100-112. [Google Scholar] [CrossRef]
18. Mynenko, S. (2022). The Impact of Digitalization on the Transparency of Public Authorities. Business Ethics and Leadership, 6(2), 103-115. [Google Scholar] [CrossRef]
19. OECD (2011). Health at a glance 2011: OECD indicators. Organisation for Economic Cooperation and Development Publishing. Retrieved from [Link]
20. OECD (2020). Public Integrity for an Effective COVID-19 Response and Recovery. Retrieved from [Link]
21. Ozawa, S., Evans, D. R., Bessias, S., Haynie, D. G., Yemeke, T. T., Laing, S. K., & Herrington, J. E. (2018). Prevalence and estimated economic burden of substandard and falsified medicines in low-and middle-income countries: a systematic review and meta-analysis. JAMA network open, 1(4), e181662-e181662. [Google Scholar]
22. Palienko, M., & Lyulyov, O. (2018). The impact of social factors on macroeconomic stability: empirical evidence for Ukraine and European Union countries. SocioEconomic Challenges, 2(1), 103-116. [Google Scholar]
23. RCC. (2018). Checklists on Corruption Risks in the Healthcare Sector. Retrieved from [Link]
24. Rekunenko, I., Boiko, A., Kramarenko, O., & Khan, B. (2022). Data Management in Healthcare Research as a Guarantee of its Quality. Health Economics and Management Review, 3(2), 36-43. [Google Scholar] [CrossRef]
25. Saher, L., Vakulenko, I., Shevchenko, K., Bondarenko, Y., & Lyulyov, O. (2022). Bibliometric and Retrospective Analysis on Economic Behavior for Inclusive Growth. Financial Markets, Institutions and Risks, 6(2), 102-111. [Google Scholar] [CrossRef]
26. Steingruber, S., & Gadanya, M. (2021). Weak links: How corruption affects the quality and integrity of medical products and impacts on the Covid-19 response. U4 Issue, 15. Retrieved from [Link]
27. Telizhenko, O., Halynska, Yu., Baistriuchenko, N., Potseluiev, V., & Demchuk, K. (2022). Organizational and Economic Factors of Health System Optimization. Health Economics and Management Review, 3(2), 26-35. [Google Scholar] [CrossRef]
28. Transparency International. (2006). Global Corruption Report 2006. London and Ann Arbor: Pluto Press, 2006. Retrieved from [Link]
29. Transparency International. (2021). Global Corruption Barometer European Union 2021. Citizens’ views and experiences of corruption. Retrieved from [Link]
30. UN Human Rights. Special Rapporteur on the right to health. Retrieved from [Link]
31. Vasylyev, Yu., Savchenko, I., Us, Ya., & Veckalne, R. (2021). Generating Confidence in the Healthcare System through Information Activities of Healthcare Institutions. Health Economics and Management Review, 2(4), 38-51. [Google Scholar] [CrossRef]
32. Vincke, P., & Cylus J. (2011). Health care fraud and corruption in Europe. Retrieved from [Link]
33. Vysochyna, A., Semenov, V., & Kyrychenko, K. (2021). Marketing and management of innovations in public governance as core determinants of trust Marketing and Management of Innovations, 2, 204-212. [Google Scholar] [CrossRef]
34. WHO. (1998). Health Promotion Glossary. Retrieved from [Link]
35. World Bank. (2000). Anti-Corruption Policies in a largely corruption-free environment, anti-corruption and Program. Retrieved from [Link]