Розширена анотація українською мовою

Менструація є природним біологічним процесом, через який кожна жінка повинна пройти протягом свого життя. Автори статті зазначають, що необізнаність про менструацію створює дискримінацію та неправильне уявлення серед жінок, головним чином у підлітковому віці. Табу та міфи заважають дівчатам і хлопцям-підліткам отримати знання про менструацію та сприймати її як позитивну частину життя. Близько 40% населення світу, або 3 мільярди людей, не мають вдома засобів для миття рук з водою та милом. У 43% шкіл не було засобів для миття рук з водою та милом, що вплинуло на 818 мільйонів дітей шкільного віку. Національні дослідження здоров’я сім’ї в Індії показують, що 41% жінок мають 10 або більше років навчання, а в сільській місцевості – 33,7%. В Індії жінки відіграють життєво важливу роль у сільській економіці, але їхній внесок у сільське господарство та пов’язані з ним послуги є майже рівними, але він неоплачуваний і не враховується лише як їхня підтримка в сім’ї. Усе ще існує гендерна нерівність у сільській місцевості. Жінки мають обмежений доступ до управління фінансами, рішень, пов’язаних з питаннями освіти та охорони здоров’я. Більшість жінок є некваліфікованими та не мають контролю над землею та іншими продуктивними активами сім’ї. У питаннях, пов’язаних з жінками, все ж домінують традиції. У статті оцінюється обізнаність і модель поведінки сільських жінок під час менструації на території дослідження. Була використана структурована анкета для отримання відповідей щодо обізнаності, доступності, переваг, купівельної поведінки жінок у селі Бхоґвар, штат Уттар-Прадеш. У цьому дослідженні було застосовано дизайн описового опитування, а цільові респонденти були відібрані шляхом стратифікованої випадкової вибірки. Також досліджується свідомість жінок щодо менструальної гігієни та використання гігієнічних прокладок. Виявлено, що ціна відіграє важливу роль у купівельній поведінці, і більшість жінок дізнаються через жінок про сім’ю, а школа є основним джерелом безкоштовних серветок у досліджуваному регіоні.

Ключові слова: сільська місцевість, дослідження ринку, гігієна, жіноче населення сільської місцевості, звички та потреби.

Класифікація JEL: Е60, F62, I18, O57.

Цитувати як: Ranga, M., & Kanika. (2022). Awareness among Rural Women for Sanitary Napkins. Health Economics and Management Review, 3(3), 73-79. https://doi.org/10.21272/hem.2022.3-07

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Alice, W., Nyamwaya, C., & Njoroge, K. (2019). Effects of Inaccessibility of Sanitary pads on Academic Performance of Girls in Primary Schools in Njoro Sub-County. Editon Consortium Journal of Curriculum and Educational Studies, 1(3), 84-93. [Google Scholar] [CrossRef]
2. Bachloo, T., Kumar, R., Goyal, A., Singh, P., Yadav, S. S., Bhardwaj, A., & Mittal, A. (2016). A study on perception and practice of menstruation among school going adolescent girls in district Ambala Haryana, India. Int J Community Med Public Health, 3(4), 931-7. [Google Scholar]
3. Choudhary, J., & Bhattacharjee, D. M. (2018). A Study on Consumption Pattern of Sanitary Napkin and Environment Degradation. [Google Scholar]
4. Garg, S., Sharma, N., & Sahay, R. (2001). Socio-cultural aspects of menstruation in an urban slum in Delhi, India. Reproductive health matters, 9(17), 16-25. [Google Scholar] [CrossRef]
5. Ghattargi, C. H., & Deo, D. S. (2005). Preparation and practices regarding menstruation: a comparative study in rural and urban adolescent girls. Indian J Comm Med, 30, 10-14. [Google Scholar]
6. Kamath, R., Ghosh, D., Lena, A., & Chandrasekaran, V. (2013). A study on knowledge and practices regarding menstrual hygiene among rural and urban adolescent girls in Udupi Taluk, Manipal, India. Global Journal of medicine and public health, 2(4)
7. Kara, S. (2021). Effects of wetting and compression/recovering time on the compressional behaviour of sanitary napkin layers. Industria Textila, 72(4), 368-377. [Google Scholar] [CrossRef]
8. Kaur, R., Kaur, K., & Kaur, R. (2018). Menstrual hygiene, management, and waste disposal: practices and challenges faced by girls/women of developing countries. Journal of environmental and public health, 2018. [Google Scholar] [CrossRef]
9. Krithika, J., & Alex, A. B. (2019). Women’s Product Preference with Reference to Sanitary Napkins. IOSR Journal of Business and Management, 21(2), 01-04. [Google Scholar]
10. Liu, H. L., Chen, K. H., & Peng, N. H. (2012). Cultural practices relating to menarche and menstruation among adolescent girls in Taiwan—Qualitative investigation. Journal of Pediatric and Adolescent Gynecology, 25(1), 43-47. [Google Scholar] [CrossRef]
11. Muvea, F. (2011). Menstruation a hindrance to girls education in Kenya. Ezine Articles.
12. NFHS. (2019). Indian fact sheet. Retrieved from [Link]
13. Sapkota, D., Sharma, D., Pokharel, H. P., Budhathoki, S. S., & Khanal, V. K. (2013). Knowledge and practices regarding menstruation among school going adolescents of rural Nepal. Journal of Kathmandu medical college, 2(3), 122-128. [Google Scholar] [CrossRef]
14. Singh, S. (2021). NFHS-5 Data Shows Varying Usage Of Period Products In Different States. Retrieved from [Link]
15. Sukran, K. A. R. A. (2021). A Research Study about the Expectations from Sanitary Napkins, Current Problems and Design of a Functional Sanitary Napkin. Erciyes Üniversitesi Fen Bilimleri Enstitüsü Fen Bilimleri Dergisi, 37(1), 74-90. [Google Scholoar]
16. Swenson, I., & Havens, B. (1987). Menarche and menstruation: a review of the literature. Journal of community health nursing, 4(4), 199-210. [Google Scholar] [CrossRef]
17. Thakre, S. B., Thakre, S. S., Reddy, M., Rathi, N., Pathak, K., & Ughade, S. (2011). Menstrual hygiene: knowledge and practice among adolescent school girls of Saoner, Nagpur district. J Clin Diagn Res, 5(5), 1027-33. [Google Scholar]
18. UNICEF (n.d.). Menstrual hygiene- Gender inequality, cultural taboos and poverty can cause menstrual health needs to go unmet accessed through. Retrieved from [Link]
19. UNICEF .(2018). FAST FACTS: Nine things you didn’t know about menstruation. Retrieved from [Link]