Розширена анотація українською мовою

Починаючи з 2000-х років, Демократична Республіка Конго запровадила національну політику, спрямовану на поступову відмову від прямої оплати в пунктах надання медичних послуг, щоб зробити систему охорони здоров’я більш доступною. Метою цього дослідження є визначення ступеню нерівності у доступі та фінансуванні субсидованої системи охорони здоров’я. За основу вимірювання нерівності в доступі та фінансуванні були взяті дані Програми з вдосконалення контролю за впровадженням заходів (N = 475 домогосподарств у межах медико-санітарної зони Тшиленге, провінція Східний Касаї, Демократична Республіка Конго), яка є складовою частиною процесу оцінювання ефективності системи охорони здоров’я за допомогою високоефективних заходів у галузі охорони здоров’я матері та дитини. Для визначення ступеня нерівності в системі розподілу між об’ємом потреб та видатків на охорону здоров’я було використано метод кривої концентрації та індексу (CI). Від’ємне значення індексу концентрації (CI) вказує на непропорційну концентрацію субсидій серед малозабезпечених верств населення, а додатне – на сприятливий розподіл субсидій серед заможних верств населення; нульове значення індексу концентрації (CI) свідчить про досягнення абсолютної рівності. Крім того, для оцінки прогресивності прямих витрат домогосподарств на догляд використовувався індекс прогресивності Kakwani (Kakwani Progressivity Index, KPI). Позитивне значення KPI свідчить про наявність тенденції до прогресивності системи, а від’ємне – про її дегресивність. Індекси концентрації користування послугами становлять відповідно 0,034 для випадків самолікування та -0,050 для випадків звернення до закладу охорони здоров’я, а індекси стандартизованого користування в обох випадках дорівнюють 0,00. Порівняння стандартизованої та нестандартизованої кривих концентрації користування показує, що стандартизація зменшує відмінності між квінтилями: після непрямої стандартизації спостерігається горизонтальна рівність користування. Всі криві Лоренца є нижчими за криву рівня життя (показники KPI є суттєво від’ємними). Отже, всі видатки на охорону здоров’я є регресивними. Результати вимірювання ступеня рівності показали, що існує недосконала рівність у користуванні медичними послугами, а система фінансування охорони здоров’я є несправедливою та регресивною. Прямі витрати домогосподарств збільшують нерівність у доступі. Цей розмір сплати є більшим для груп населення з найменшими доходами. Через недостатнє фінансування сектору охорони здоров’я не забезпечується універсальний та вільний доступ до послуг, що призводить до самолікування та відмови від медичної допомоги.

Ключові слова: індекс рівності, споживання медичних послуг, фінансування охорони здоров’я, декомпозиція індексу.

Класифікація JEL: D63, E26, I14.

Цитувати як: Tshituka, K. (2022). Payment Subsidy and Equity in Access to Health Care: The Case of the Democratic Republic of Congo. Health Economics and Management Review, 3(4), 83-91. https://doi.org/10.21272/hem.2022.4-09

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Abu-Zaineh, M., Mataria, A., Luchini, S., & Moatti, J. P. (2008). Equity in health care financing in Palestine: the value-added of the disaggregate approach. Social Science & Medicine, 66(11), 2308-2320. [Google Scholar] [CrossRef]
2. Abu-Zaineh, M., Mataria, A., Moatti, J. P., & Ventelou, B. (2011). Measuring and decomposing socioeconomic inequality in healthcare delivery: A microsimulation approach with application to the Palestinian conflict-affected fragile setting. Social Science & Medicine, 72(2), 133-141. [Google Scholar] [CrossRef]
3. Allin, S. (2008). Does equity in healthcare use vary across Canadian provinces?. Healthcare Policy, 3(4), 83. [Google Scholar]
4. Allin, S., Grignon, M., & Le Grand, J. (2010). Subjective unmet need and utilization of health care services in Canada: what are the equity implications?. Social science & medicine, 70(3), 465-472. [Google Scholar] [CrossRef]
5. Balabanova, D., & McKee, M. (2002). Understanding informal payments for health care: the example of Bulgaria. Health policy, 62(3), 243-273. [Google Scholar] [CrossRef]
6. Benoist, J. (1996). Soigner au pluriel: essais sur le pluralisme médical. Paris: Karthala. [Google Scholar]
7. Cissé, B., Luchini, S., & Moatti, J. P. (2007). Progressivity and horizontal equity in health care finance and delivery: what about Africa?. Health policy, 80(1), 51-68. [Google Scholar] [CrossRef]
8. Deaton, A. & Zaidi, S. (2002). Guidelines for Constructing Consumption Aggregates for Welfare Analysis. LSMS Working Paper, 135. [Google Scholar]
9. Delcheva, E., Balabanova, D., & McKee, M. (1997). Under-the-counter payments for health care: Evidence from Bulgaria. Health Policy, 42(2), 89-100. [Google Scholar] [CrossRef]
10. Devaux, M. (2015). Income-Related Inequalities and Inequities in Health Care Services Utilization in 18 Selected OECD Countries.The European Journal of Health Economics, 16 (1), 21-33. [Google Scholar] [CrossRef]
11. Falkingham, J. (2004). Poverty, out-of-pocket payments and access to health care: evidence from Tajikistan. Social science & medicine, 58(2), 247-258. [Google Scholar] [CrossRef]
12. Foreit, K. & Schreiner, M. (2011). Comparing Alternative Measures of Poverty: Assets-Based Wealth Index vs. Expenditures-Based Poverty Score. University of North Carolina Working Paper, 11-123. Retrieved from [Link]
13. Jolliffe, I. T. (2002). Graphical representation of data using principal components. Principal component analysis, 78-110. [Google Scholar] [CrossRef]
14. Jusot, F., Legal, R., Louvel, A., Pollak, C., & Shmueli, A. (2016). A quoi tient la solidarité de l’assurance maladie entre les hauts revenus et les plus modestes en France?. Revue française d’économie, 31(4), 15-62. [Google Scholar] [CrossRef]
15. Kakwani, N. C. (1980). Income inequality and poverty. New York: World Bank. [Google Scholar]
16. Kakwani, N., Wagstaff, A., & Van Doorslaer, E. (1997). Socioeconomic inequalities in health: measurement, computation, and statistical inference. Journal of econometrics, 77(1), 87-103. [Google Scholar]
17. Lindelow, M. (2006). Sometimes more equal than others: how health inequalities depend on the choice of welfare indicator. Health economics, 15(3), 263-279. [Google Scholar] [CrossRef]
18. Mackenbach, J. P., Kunst, A. E., Cavelaars, A. E., Groenhof, F., Geurts, J. J., & EU Working Group on Socioeconomic Inequalities in Health. (1997). Socioeconomic inequalities in morbidity and mortality in western Europe. The lancet, 349(9066), 1655-1659. [Google Scholar] [CrossRef]
19. McKenzie, D. J. (2005). Measuring inequality with asset indicators. Journal of population economics, 18(2), 229-260. [Google Scholar] [CrossRef]
20. Ministry of Planning. (2003). Acceleration Framework for MDGs 1, 2 and 4&5. Interim reports, Kinshasa.
21. Ministry of Public Health of Kasaï-Oriental. (2013). Report of the 1st Enhanced Monitoring Session for Action in the ZS of Tshilenge, Mbujimayi.
22. O’Donnell, O., van Doorslaer, E., Wagstaff, A., & Lindelow, M. (2008). Analyzing Health Equity Using Household Survey Data: A Guide to Techniques and Their Implementation. [Google Scholar]
23. Regidor, E. (2004a). Measures of health inequalities: part 1. J. Epidemiol. Community Health, 58 (10), 858-861. [Google Scholar] [CrossRef]
24. Regidor, E. (2004b). Measures of health inequalities: part 2. J. Epidemiol. Community Health, 58 (11), 900-903. [Google Scholar] [CrossRef]
25. Regidor, E., Guallar-Castillon, P., Gutierrez-Fisac, J. L., Banegas, J. R., & Rodriguez-Artalejo, F. (2010). Socioeconomic variation in the magnitude of the association between self-rated health and mortality. Annals of epidemiology, 20(5), 395-400. [Google Scholar] [CrossRef]
26. Rochaix, L., & Tubeuf, S. (2009). Mesures de l’équité en santé. Revue économique, 60(2), 325-344. [Google Scholar] [CrossRef]
27. Szende, A., & Culyer, A. J. (2006). The inequity of informal payments for health care: the case of Hungary. Health Policy, 75(3), 262-271. [Google Scholar] [CrossRef]
28. UNICEF. (2015). Organisation mondiale de la Santé, Groupe de la Banque mondiale et Division de la population du Département des affaires économiques et sociales des Nations Unies, Levels and Trends in Child Mortality, Report 2015. Retrieved from [Link]
29. UNICEF. (2020). Evaluation sommative et formative du Cadre d’accélération des Objectifs du Millénaire pour le Développement (CAO) 4&5 en République Démocratique du Congo. Retrieved from [Link]
30. USAID. (2018). Evaluation de l’impact des interventions de lutte contre le paludisme sur la mortalité toutes causes confondues chez les enfants de moins de cinq ans en République Démocratique du Congo de 2005 à 2015. Retrieved from [Link]
31. Van Doorslaer, E., & Masseria, C. (2004). Income-related inequality in the use of medical care in 21 OECD countries (Vol. 14). Paris: OECD. [Google Scholar]
32. Van Doorslaer, E., Masseria, C., & Koolman, X. (2006). Inequalities in access to medical care by income in developed countries. Cmaj, 174(2), 177-183. [Google Scholar] [CrossRef]
33. Vyas, S., & Kumaranayake, L. (2006). Constructing socio-economic status indices: how to use principal components analysis. Health policy and planning, 21(6), 459-468. [Google Scholar] [CrossRef]
34. Wagstaff, A., & Van Doorslaer, E. (2000). Equity in health care finance and delivery. Handbook of health economics, 1, 1803-1862. [Google Scholar] [CrossRef]
35. Wagstaff, A., Paci, P., & Van Doorslaer, E. (1991). On the measurement of inequalities in health. Social science & medicine, 33(5), 545-557. [Google Scholar] [CrossRef]