Розширена анотація українською мовою

Метою статті є аналіз теоретичних та практичних аспектів формування туристичних кластерів в Польщі та Вірменії, з урахуванням подібностей та відмінностей досліджуваних країн. Авторами висунуто гіпотезу про подібність туристичних кластерних моделей обох аналізованихкраїн, незважаючи на наявні економічні відмінності між ними. Інформаційну базу дослідження склали дані офіційних статистичних звітів, державних статистичних сайтів Вірменії та Польщі, результати опитування. При цьому опитування було проведено для респондентів Вірменії через он-лайн та офлайн-інтерв’ю державних представників сфери туризму. У результаті проведеного дослідження авторами систематизовано існуючі кластерні моделі у Польщі, на основі яких було розроблено моделі туристичних кластерів, що можуть бути впровадженні у вірменській практиці. У статті визначено, що туристичнікластеринабули значної популярності в Польщі, особливо в її східній частині. При цьому провідну роль у розвитку польських туристичних кластерів відіграють неурядові організації. На основі проведеного аналізу досвіду кластеризації автори встановили, що роль органів самоврядування в кластерних структурах у Польщі повинна бути посилена шляхом зміцнення партнерства між громадськістю, органами державної влади та бізнес-сектором в рамках розвитку туристичних кластерів. За результатами дослідження було запропоновано кластерну модель для Вірменії, основною особливістю якої є наявність координаційного органу у кластері, який є колегіальним та включає державні органи влади, представників університету та приватного сектору. Автори зазначають, що отримані результати дослідження щодо формування туристичних кластерів в Польщі та аналіз потенціалу кластеризації у Вірменії є корисними для обох країн, хоча стартові умови та економічна ситуація аналізованих країн є різною. Так, Вірменія може адаптувати польський досвід розвитку координаційного органу у туристичному кластері. При цьому для Польщі необхідними є вивчення та адаптація вірменського досвіду щодо  формування мотиваційних механізмів розвитку транснаціональних кластерів, оскільки функціонуванняданого кластеру у Польщі є неефективним.

Ключові слова: кластеризація, туризм, кластерна структура, конкурентоспроможність, співробітництво, сталий розвиток.

Класифікація JEL: H72, M16.

Цитувати як: Sahakyan, M., Suvaryan, A., Borkowska-Niszczota, M., & Szymanska, E. (2019). The formation and development of tourist clusters: case of Poland and Armenia Marketing and Management of Innovations, 1, 21-33. https://doi.org/10.21272/mmi.2019.1-02

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Babalola, A., Bennis, K., Caltigirone, M., Manjarrez, J. L., Tanizawa, A. (2011) Tourism Cluster in Italy, Microeconomic of Competitiveness:Final Report, Retrieved 08.11.2017 from http://www.isc.hbs.edu/resources/courses/moc-course-at-harvard/Documents/pdf/student projects/Italy_Tourism_2011.pdf.
2. Beni, M. C. (2003). Globalização do turismo: megatendencias do setor e a realidadebrasileira. Aleph, São Paulo, p. 74.
3. Borkowska-Niszczota, M. (2015). Tourism Clusters in Eastern Poland – Analysis of Selected Aspects of the Operation, Procedia – Social and Behavioral Sciences, no 213, pp. 957-964.
4. Capone F. (2016). Tourist Clusters, Destinations and Competitiveness: Theoretical issues and empirical evidence, edited by, Routledge Taylor and Francis Group, London, New York.
5. Centre for Cities, McKinsey & Company, Industrial revolutions: capturing the growth potential. Retrieved from http://www.centreforcities.org/wp-content/uploads/2014/07/FINAL_Centre-for-cities-report2014.pdf.
6. Drzewiecka, B., (2014). System wspomagania rozwoju przedsiebiorstw w swietle inicjatywy klastrowej [Companies development support system in the face of the cluster project]. Economics and Management, vol. 2, pp. 120-133.
7. Dyrda-Macialek, S. (2010). Badanie marketingowych uwarunkowan funkcjonowania klastrow turystycznych, rozprawa doktorska [Study of marketing determinants of the functioning of tourist clusters, doctoral dissertation – in Polish], Zabrze, pp. 91-92.
8. Dzierzanowski, M., Ryback, M.,  Szultka S. (2011). Rola klastrow w budowaniu gospodarki opartej na wiedzy [The role of clusters in building a knowledge-based economy– in Polish], Gdansk, Szczecin, p. 29.
9. Enright, M. (2001). Regional Clusters: What we know and what we should know, International Workshop on Innovation Clusters and Interregional Competition, 2001, Kiel Institute of World Economics, Kiel, Germany, cyt. In. Brodnicki, T., Szultka, S. Koncepcja klastrow a konkurencyjnosc przedsiebiorstw [The concept of clusters and the competitiveness of enterprises– in Polish], in: Organizacja i Zarządzanie, 2002, 4(10), Warszawa.
10. Fundeanu, D.D. (2015). Innovative regional Cluster, Model of Tourism Development. 2nd Global Conference on Business, economics. Management and Tourism. 30-31 October 2014.  Prague, Czech Republic, Procedia Economics and Finance, vol. 23.pp. 744-749. Retrieved from www.sciencedirect.com.
11. Grzoch, J. (ed.) (2012). Foresight technologiczny przemyslu – InSight 2030: aktualizacja wynikow oraz krajowa Strategia inteligentnej specjalizacji [Industrial technology foresight – InSight 2030: update of results and national strategy of smart specialization – in Polish]. Warszawa, pp. 53-75.
12. Holub-Iwan, J. (ed.) (2012). Benchmarking klastrow w Polsce – edycja 2012. Raport z badania [Cluster Benchmarking in Poland – 2012 edition. Report from the survey– in Polish], PARP, Warszawa.
13. Kachniewska, M. (2013). Klaster turystyczny jako lącznik miedzy popytowym i podazowym postrzeganiem oferty turystycznej [Tourist cluster as a link between demand and supply perception of the tourist offer – in Polish]. Retrived from www.slideshare.net.
14. Kignet. Innowacje [Kignet. Innovations – in Polish], Platforma Inicjatyw klastrowych, Innowacyjny Klaster Zdrowie i Turystyka Uzdrowiska Perly Wschodniej [Cluster Initiative Platform, Innovative Health and Tourism Cluster, Pearls of the East Spa]. Retrieved from www.kignet.pl.
15. Lagos, D., Courtis, P.G. (2008). Business Clusters Formation as a Means of Improving Competitiveness in the Tourism Sector. European Research Studies, vol. XI. Issue (1-2). pp. 11-21.
16. Marshall, A. (1961). Principles of Economics; L.: McMillan Press, USA.
17. Martin, R., Sunley, P. (2003). Deconstructing Clusters: Chaotic Concept or Policy? Journal of Economic Geography, vol. 3, issue 1, pp. 5-35. https://doi.org/10.1093/jeg/3.1.5.
18. Nordin, S. (2003). Tourism Clustering and Innovation-Paths to Economic Growth and Development. European Tourism Research Institute, Sweden. ISSN 1404-6040, ISBN 91-970001-9-1.
19. Panasiuk, A. (2016). Wspolpraca podmiotow w destynacji turystycznej, w: Uwarunkowania i plany rozwoju turystyki. Spoleczno-ekonomiczne problemy rozwoju turystyki [Cooperation of entities in a tourist destination, in: Conditions and plans for tourism development. Socio-economic problems of tourism development – in Polish], Z. Mlynarczyk, A. Zajadacz (eds.), Turystyka i Rekreacja, Studia i Prace, vol. 16, Bogucki Wydawnictwo Naukowe, Poznan.
20. Portal innowacji. Klastry [Innovation Portal. Clusters – in Polish], Retrieved from www.pi.gov.pl.
21. Porter, M. E. Clusters and the New Economics of Competition (1998 November-December). Harvard Business Review, pp. 70-90. Retrieved from https://hbr.org/1998/11/clusters-and-the-new-economics-of-competition
22. Porter, M. E. (2000 February ). Location, competition and Economic development: Local clusters in a global economy, Economic Development Quartely,vol. 14, no. 1, Tousand Oaks.
23. Roman, M., Zawadka, J. (2010).  Klaster okopski jako forma innowacyjnych dzialan w agroturystyce, in: Gospodarka polska po 20 latach transformacji: osiągnięcia, problemy i wyzwania [Okopski cluster as a form of innovative activities in agritourism, in: Polish economy after 20 years of transformation: achievements, problems and challenges – in Polish], S. Pangsy-Kania, G. Szczodrowski (eds.), Wydawnictwo Instytut Wiedzy i Innowacji.
24. Skowronek, E. (2015). Klaster jako forma wspolpracy w turystyce [Cluster as a form of cooperation in tourism – in Polish], vol. 24, pp. 124-140.
25. Staszewska, J. (2009).  Klaster perspektywą dla przedsiebiorcow na polskim rynku turystycznym [The cluster is a perspective for entrepreneurs on the Polish tourist market – in Polish], Centrum Doradztwa i Informacji Difin Sp. z o.o., Warszawa.
26. Stettler, J. (2016). Smart marketing of an alpine destination – a conceptual framework, Tourism Travel and Research Association: Advancing Tourism Research Globally, 2016 International Conference, University of Massachusetts–Amherst. Retrieved from http://scholarworks.umass.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1196&context=ttra).
27. Swietokrzyskie Centrum Innowacji i Transferu Technologii, Aktualnosci. Zawiązanie Klastra Uzdrowiska Swietokrzyskie [Swietokrzyskie Center for Innovation and Technology Transfer, News. Establishment of the Swietokrzyskie Health Resort Cluster- in Polish], Retrieved from www.it.kielce.pl.
28. Szekely, V. (2010). Tourism Clusters as a Tool for the Improvement of Rural Competitiveness: First Experience from Slovakia, In: A. Fieldsend (ed.), Rural Areas and Development, 7-Linking Competitiveness with Equity and Sustainability: New Ideas for Socio-Economic Development of Rural Areas, Warsaw (European Rural Development Network), pp.109-120. Retrieved from http://ageconsearch.umn.edu/bitstream/139082/2/vol.%207_8.pdf.
29. Szostak, D. (2016). Klaster turystyczny jako przyklad narzedzia realizacji lokalnej strategii rozwoju turystyki [Tourist cluster as an example of a tool for implementing a local tourism development strategy – in Polish], in: Z. Gląbinski, D.Szostak, T.Zalewski (eds.), Strategia rozwoju turystyki na poziomie lokalnym. Przyklad powiatu gryfinskiego [Tourism development strategy at the local level. Example of the Gryfino poviat], Wydawnictwo CeDeWu. Retrieved from https://cedewu.pl/Strategia-rozwoju-turystyki-na-poziomie-lokalnym-Przyklad-powiatu-gryfinskiego-p1595.