Розширена анотація українською мовою

Стаття присвячена аналізу передумов розробки та впровадження інноваційних механізмів підвищення ефективності управління екологічною політикою країн Перської затоки. Основною метою дослідження є визначення взаємозв’язку між інтегральним індексом ефективності управління екологічною політикою, соціальними, політичними та економічними детермінантами розвитку країн Перської затоки. У статті проаналізовано та систематизовано науково-методичні підходи до визначення характеру та сили впливу інтегрального індексу ефективності управління екологічною політикою на соціально-політичні та економічні детермінантами розвитку країн. Авторами запропоновано використовувати економетричну модель для розрахунку інтегрального індексу ефективності екологічної політики. При цьому інтегральний індекс ефективності екологічної політики розглядається як залежна змінна від економічних (технологічний процес, транспорт, інфраструктура, споживання товарів, міжнародна торгівля та туризм) та соціальних (демократія, свобода, відкритість органів влади та соціальна політика) детермінант розвитку країн. Емпіричне дослідження проведено на основі панельних даних, сформованих для вибірки з 6 країн за 2002-2016 рр. Для аналізу панельних даних авторами використано узагальнений метод найменших квадратів. За результатами дослідження авторами доведено, що демократія, соціальна політика та відкритість органів влади мають статистично значимий позитивний вплив на рівень ефективності екологічної політики. При цьому змінні індикатори транспорт, інфраструктура та туризм мають статистично значимий негативний вплив на рівень ефективності екологічної політики. Таким чином, результати дослідження підтверджують висунуту гіпотезу про наявність взаємозв’язку між ефективністю екологічної політики і соціальними, політичними та економічними детермінантами розвитку країн Перської затоки. Авторами наголошено, що, отримані результати дослідження мають практичне значення для науковців, що досліджують механізми підвищення ефективності управління екологічною політикою країни за умови збалансування соціальних, політичних та економічних детермінант розвитку країн. Крім цього, результати дослідження можуть бути корисними для країн, які включать інтегральний індекс ефективності екологічної політики до своїх національних стратегій розвитку.

Ключові слова: інтегральний індекс ефективності екологічної політики, соціально-політичні детермінанти, економічні детермінанти, узагальнений метод найменших квадратів, країни Перської затоки.

Класифікація JEL: 024, Q23.

Цитувати як: Dkhili, H., & Dhiab, L. B. (2019). Environmental management efficiency of GCC countries: linking between composite index of environmental performance, socio-political and economic dimensions Marketing and Management of Innovations, 1, 57-69. https://doi.org/10.21272/mmi.2019.1-05

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Abou-Ali, H. and Y. M. Abdelfattah (2013). «Integrated paradigm for sustainable development: A panel data study». Economic Modelling 30(Supplement C): 334-342.
2. Agenor, P.-R. (2010).«A theory of infrastructure-led development». Journal of Economic Dynamics and Control 34(5): 932-950.
3. Ahmad, N., et al. (2017). «Modelling the CO2 emissions and economic growth in Croatia: Is there any environmental Kuznets curve?»Energy 123(Supplement C): 164-172.
4. Almeida, T. A. d. N., et al. (2017). «Economic growth and environmental impacts: An analysis based on a composite index of environmental damage». Ecological Indicators 76(Supplement C): 119-130.
5. Al-mulali, U., et al. (2015). «Investigating the environmental Kuznets curve (EKC) hypothesis by utilizing the ecological footprint as an indicator of environmental degradation». Ecological Indicators 48(Supplement C): 315-323.
6. Alt, E. and H. Spitzeck (2016). «Improving environmental performance through unit-level organizational citizenship behaviors for the environment: A capability perspective». Journal of Environmental Management 182: 48-58.
7. Al-Tuwaijri, S. A., et al. (2004). «The relations among environmental disclosure, environmental performance, and economic performance: a simultaneous equations approach».Accounting, Organizations and Society 29(5–6): 447-471.
8. Arbolino, R., et al. (2018). «The policy diffusion of environmental performance in the European countries». Ecological Indicators 89: 130-138.
9. Arellano, M. and O. Bover (1995). «Another look at the instrumental variable estimation of error-components models». Journal of Econometrics 68(1): 29-51.
10. Arora, V. and S. Shi (2016). «Energy consumption and economic growth in the United States». Applied Economics 48(39): 3763-3773.
11. Asıcı, A. A. (2013). «Economic growth and its impact on environment: A panel data analysis».Ecological Indicators 24(Supplement C): 324-333.
12. Azam, M. (2016). «Does environmental degradation shackle economic growth? A panel data investigation on 11 Asian countries». Renewable and Sustainable Energy Reviews 65(Supplement C): 175-182.
13. Barrett, S. (2006). «Climate Treaties and «Breakthrough»Technologies». American Economic Review 96(2): 22-25.
14. Barrett, S. and K. Graddy (2000). «Freedom, growth, and the environment». Environment and Development Economics 5(4): 433-456.
15. Benchekroun, H. and A. Ray Chaudhuri (2014). «Transboundary pollution and clean technologies». Resource and Energy Economics 36(2): 601-619.
16. Bilgen, S. (2014). «Structure and environmental impact of global energy consumption». Renewable and Sustainable Energy Reviews 38: 890-902.
17. Bohringer, C. and P. Jochem (2007). «Measuring the immeasurable – A survey of sustainability indices». Ecological Economics 63(1): 1-8
18. Bond, P. (1999). «Basic infrastructure for socio-economic development, environmental protection and geographical desegregation: South Africa’s unmet challenge». Geoforum 30(1): 43-59.
19. Bravo, G. (2014). «The Human Sustainable Development Index: New calculations and a first critical analysis». Ecological Indicators 37(Part A): 145-150.
20. Carrion-Flores, C. E. and R. Innes (2010). «Environmental innovation and environmental performance»Journal of Environmental Economics and Management 59(1): 27-42.
21. Caviglia-Harris, J. L., et al. (2009). «Taking the «U»out of Kuznets: A comprehensive analysis of the EKC and environmental degradation». Ecological Economics 68(4): 1149-1159.
22. Chapman, L. (2007). «Transport and climate change: a review». Journal of Transport Geography 15(5): 354-367.
23. Chikalipah, S. (2017). «Institutional Environment and Microfinance Performance in Sub-Saharan Africa». African Development Review 29(1): 16-27.
24. Cho, C. H., et al. (2010). «The language of US corporate environmental disclosure». Accounting, Organizations and Society 35(4): 431-443.
25. Congleton, R. D. and R. W. Bennett (1995). «On the political economy of state highway expenditures: Some evidence of the relative performance of alternative public choice models». Public Choice 84(1): 1-24.
26. Cracolici, M. F., et al. (2009). «The Measurement of Economic, Social and Environmental Performance of Countries: A Novel Approach». Social Indicators Research 95(2): 339.
27. Dahl, R. A. (1994). «A Democratic Dilemma: System Effectiveness versus Citizen Participation». Political Science Quarterly 109(1): 23-34.
28. Distaso, A. (2007). «Well-being and/or quality of life in EU countries through a multidimensional index of sustainability». Ecological Economics 64(1): 163-180.
29. Dobbie, M. J. and D. Dail (2013). «Robustness and sensitivity of weighting and aggregation in constructing composite indices».Ecological Indicators 29: 270-277.
30. Dubois, G. and J.-P. Ceron (2006). «Tourism and Climate Change: Proposals for a Research Agenda». Journal of Sustainable Tourism 14(4): 399-415.
31. Duit, A., and al. (2009). «Saving the Woodpeckers: Social Capital, Governance, and Policy Performance»The Journal of Environment & Development 18(1): 42-61.
32. Ebert, U. and H. Welsch (2004). «Meaningful environmental indices: a social choice approach».Journal of Environmental Economics and Management 47(2): 270-283.
33. Echavarren, J. M. (2017). «From Objective Environmental Problems to Subjective Environmental Concern: A Multilevel Analysis Using 30 Indicators of Environmental Quality». Society & Natural Resources 30(2): 145-159.
34. Garcia-Sanchez, I.-M., et al. (2015). «A proposal for a Composite Index of Environmental Performance (CIEP) for countries». Ecological Indicators 48(Supplement C): 171-188.
35. Giannone, D. (2010). «Political and ideological aspects in the measurement of democracy: the Freedom House case».Democratization 17(1): 68-97.
36. Gil-Molto, M. J. and D. Varvarigos (2013). «Emission taxes and the adoption of cleaner technologies: The case of environmentally conscious consumers». Resource and Energy Economics 35(4): 486-504.
37. Gupta, A. (2010). «Transparency as Contested Political Terrain: Who Knows What about the Global GMO Trade and Why does it Matter?»Global Environmental Politics 10(3): 32-52.
38. Hansen, G. S. and B. Wernerfelt (1989). «Determinants of firm performance: The relative importance of economic and organizational factors». Strategic Management Journal 10(5): 399-411.
39. Hickman, R., et al. (2010). «Transport and climate change: Simulating the options for carbon reduction in London». Transport Policy 17(2): 110-125.
40. Husted, B. W. and J. M. d. Sousa-Filho (2017). «The impact of sustainability governance, country stakeholder orientation, and country risk on environmental, social, and governance performance». Journal of Cleaner Production 155(Part 2): 93-102.
41. Jamali, D., et al. (2017). «CSR logics in developing countries: Translation, adaptation and stalled development». Journal of World Business 52(3): 343-359.
42. Kerret, D., et al. (2014). «Green perspective for a hopeful future: Explaining green schools’ contribution to environmental subjective well-being». Review of General Psychology 18(2): 82-88.
43. Kim, S., et al. (2017). «The impacts of weather on tourist satisfaction and revisit intention: a study of South Korean domestic tourism». Asia Pacific Journal of Tourism Research 22(9): 895-908.
44. Lucas, K. (2011). «Making the connections between transport disadvantage and the social exclusion of low income populations in the Tshwane Region of South Africa». Journal of Transport Geography 19(6): 1320-1334.
45. Mukherjee, S. and D. Chakraborty (2013). «Is environmental sustainability influenced by socioeconomic and sociopolitical factors? cross-country empirical evidence». Sustainable Development 21(6): 353-371.
46. Murakami, F., et al. (2015). «How the Brazilian government can use public policies to induce recycling and still save money?»Journal of Cleaner Production 96: 94-101.
47. NEUMAYER, E. (2002). «Do Democracies Exhibit Stronger International Environmental Commitment? A Cross-country Analysis».Journal of Peace Research 39(2): 139-164.
48. Obiedkov, S., et al. (2013). «A Multidimensional Model for Analyzing Democratic Development in Central and Eastern Europe.»Transition Studies Review 20(2): 191-209.
49. O’Ryan, R., et al. (2005). «Computable general equilibrium model analysis of economywide cross effects of social and environmental policies in Chile». Ecological Economics 54(4): 447-472.
50. Payne, R. A. (1995). Freedom and the Environment. Journal of Democracy6(3), 41-55. Johns Hopkins University Press. Retrieved March 23, 2018, from Project MUSE database.
51. R. Lopezand S. Mitra (2000). «Corruption, Pollution, and the Kuznets Environment Curve».Journal of Environmental Economics and Management 40(2): 137-150.
52. Schultink, G. (2000).«Critical environmental indicators: performance indices and assessment models for sustainable rural development planning». Ecological Modelling 130(1): 47-58.
53. Scruggs, L. (1999). «Institutions and Environmental Performance in Seventeen Western Democracies». British Journal of Political Science 29(01): 1-31.
54. Swamy, A. and B. Fikkert (2002). «Estimating the Contributions of Capital and Labor to GDP: An Instrumental Variable Approach». Economic Development and Cultural Change 50(3): 693-708.
55. Tamazian, A. and B. Bhaskara Rao (2010). «Do economic, financial and institutional developments matter for environmental degradation? Evidence from transitional economies». Energy Economics 32(1): 137-145.
56. Tarverdi, Y. (2018). «Aspects of Governance and $$\hbox {CO}_2$$ CO 2 Emissions: A Non-linear Panel Data Analysis». Environmental and Resource Economics 69(1): 167-194.
57. Tol, R. S. J. (2009).«The Economic Effects of Climate Change». Journal of Economic Perspectives 23(2): 29-51.
58. Wang Xu-Mei. (2010). «Optimization of DNA isolation, ISSR-PCR system and primers screening of genuine species of rhubarb, an important herbal medicine in China». Journal of Medicinal Plants Research 4.10: 904-908.
59. Wang, S., et al. (2016). «Sustainable Development in China’s Coastal Area: Based on the Driver-Pressure-State-Welfare-Response Framework and the Data Envelopment Analysis Model».Sustainability 8(9): 958.
60. Welsch, H. (2007). «Environmental welfare analysis: A life satisfaction approach». Ecological Economics 62(3): 544-551.
61. Wolsink, M. (2010). «Contested environmental policy infrastructure: Socio-political acceptance of renewable energy, water, and waste facilities».Environmental Impact Assessment Review 30(5): 302-311.
62. York, R. and B. Clark (2010). «Critical Materialism: Science, Technology, and Environmental Sustainability*». Sociological Inquiry 80(3): 475-499.