Розширена анотація українською мовою

Статтю присвячено аналізу основних факторів впливу на розвиток туристичної галузі. Авторами проаналізовано та систематизовано основні детермінанти розвитку туризму в країнах-кандидатах до вступу ЄС. Так, об’єктом дослідження обрано Україну, Молдову та Грузію у період 2000-2017 роки. У статті теоретично обґрунтовано залежність економічного розвитку держави від ефективності функціонування туристичної галузі. Для аналізу використано Partial Least Squares Path Modeling (PLS-PM)  з використанням латентних змінних. При цьому запропонована модель поряд із традиційними економічними та соціальними індикаторами враховує інноваційну, екологічну та політичну складові. В основі даної моделі покладено використання структурних рівнянь, які описують взаємозалежність як латентних змінних (внутрішня частина моделі), так і їх описових індикаторів (зовнішня частина моделі). Емпіричні результати дослідження підтверджують статистично значущий зв’язок на рівні 0,8-0,9 за коефіцієнтом альфа Кронбаха між економічними, соціальними інноваційними, екологічними та політичними складовими. Запропонована модель PLS-PM дозволила виділити основні напрями розвитку туризму для України, Молдови та Грузії. Крім того, використання запропонованої моделі дало підстави виокремити розриви між реальною ситуацією в аналізованих країнах та соціально-економічним розвитком країн ЄС. Отримані результати свідчать, що ефективність функціонування туристичної галузі залежить від екологічних та соціальних показників розвитку країн. Крім того, для України, окрім екологічних та соціальних індикаторів на туристичний імідж країни впливає політична стабільність. При цьому динамічні політичні реформи в Грузії призвели до збільшення популярності країни серед туристів. Авторами доведено, що результати оцінки взаємозв’язку між туризмом та соціальним, економічним, екологічним та інноваційним розвитком може стати підґрунтям для формування стратегії розвитку туристичної галузі з метою покращення макроекономічної стабільності країни.

Ключові слова: туризм, модель, фактори, ЄС, турист, економічний розвиток, стабільність.

Класифікація JEL: L83, Z32, Z38, C82.

Цитувати як: Melnyk, L., Novak, I., Gomeniuk, M., Pidlubna, O., & Bezpalova, O. (2019). The determinants of tourism development: the example of potential candidates for the EU membership Marketing and Management of Innovations, 2, 326-336. https://doi.org/10.21272/mmi.2019.2-27

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Balaguer, J. and Cantavella-Jordà, M. (2002) Tourism as a long-run economic growth factor: the Spanish case, Applied Economics, vol 34, pp. 877-884.
2. Bilan, Y., Gavurova, B., Stanisław, G., & Tkacova, A. (2017). The Composite Coincident Indicator (CCI) for Business Cycles. Acta Polytechnica Hungarica, 14(7), 71-90.
3. Bilan, Y., Streimikiene, D., Vasylieva, T., Lyulyov, O., Pimonenko, T., & Pavlyk, A. (2019). Linking between Renewable Energy, CO2 Emissions, and Economic Growth: Challenges for Candidates and Potential Candidates for the EU Membership. Sustainability, 11(6), 1528.
4. Bollen, K., & Lennox, R. (1991). Conventional wisdom on measurement: A structural equation perspective. Psychological bulletin, 110(2), 305.
5. Brida, J. G., & Risso, W. A. (2009). Tourism as a factor of long-run economic growth: an empirical analysis for Chile. European Journal of Tourism Research, 2(2), 178-185.
6. Brida, J.G., Lanzilotta, B., Risso, W.A. (2008) Turismo y crecimiento económico: el caso de Uruguay, PASOS: Revista de Turismo y Patrimonio Cultural, Vol. 6, No. 3, pp. 481-492, 2008 .
7. Brożyna, J., Mentel, G., & Szetela, B. (2017). Renevable energy and economic development in the European Union. Acta Polytechnica Hungarica, 14(7), 11-34
8. Chen, L. L., & Devereux, J. (1999). Tourism and welfare in Sub-Saharan Africa: a theoretical analysis. Journal of African Economies, 8(2), 209-227.
9. Diamantopoulos, A., & Winklhofer, H. M. (2001). Index construction with formative indicators: An alternative to scale development. Journal of marketing research, 38(2), 269-277.
10. Dieke, P. U. (2003). Tourism in Africa’s economic development: policy implications. Management decision, 41(3), 287-295.
11. Dritsakis, N. (2004) Tourism as a long-run economic growth factor: an empirical investigation for Greece using causality analysis, Tourism Economics, vol. 10(3), pp.305-316.
12. Edgar, O. (1987). The future of freedom in the developing world.
13. Fayissa, B., Nsiah, C., & Tadasse, B. (2008). Impact of tourism on economic growth and development in Africa. Tourism Economics, 14(4), 807-818.
14. GHI, (2019). Global hunger index. The International Food Policy Research Institute (IFPRI). Retrieved from : http://www.ifpri.org/publication/concept-global-hunger-index-1
15. GII, (2019). Global innovation index. Cornell University, INSEAD, and the World Intellectual Property Organization Retrieved from : https://www.globalinnovationindex.org/analysis-indicator
16. Gooroochurn, N., & Sugiyarto, G. (2005). Competitiveness indicators in the travel and tourism industry. Tourism Economics, 11(1), 25-43.
17. HDR, (2019). Human Development Report. United Nations Development Program.. Retrieved from : http://hdr.undp.org/en/content/human-development-index-hdi
18. Ibragimov, Z., Lyeonov, S., & Pimonenko, T. (2019a). Green investing for SDGS: EU experience for developing countries. Economic and Social Development: Book of Proceedings, 867-876.
19. Ibragimov, Z., Vasylieva, T., & Lyulyov, O. (2019b). The national economy competitiveness: effect of macroeconomic stability, renewable energy on economic growth. Economic and Social Development: Book of Proceedings, 877-886.
20. Lyulyov, O., Chygryn, O., and Pimonenko, T. (2018). National Brand as a Marketing Determinant of Macroeconomic Stability. Marketing and Management of Innovations, 3, 142-152. http://doi.org/10.21272/mmi.2018.3-12
21. Mazanec, J. A., Wöber, K., & Zins, A. H. (2007). Tourism destination competitiveness: from definition to explanation?. Journal of Travel Research, 46(1), 86-95.
22. Pablo-Romero, M. D. P., Gómez-Calero, P., & Sánchez-Rivas, J. (2016). Tourism, Competitiveness and Economic Growth: A New Analytical Model. Tourism-from Empirical Research towards Practical Application, 111.
23. Sen, A.N., 1999, Development as Freedom, New York: Alfred A. Knopf.
24. Wang, L., Zhang, H., & Li, W. (2012). Analysis of Causality between Tourism and Economic Growth Based on Computational Econometrics. JCP, 7(9), 2152-2159.
25. Webster, C., & Ivanov, S. (2014). Transforming competitiveness into economic benefits: Does tourism stimulate economic growth in more competitive destinations?. Tourism Management, 40, 137-140.
26. Wold, H. (1973). Nonlinear iterative partial least squares (NIPALS) modelling: some current developments. In Multivariate Analysis–III (pp. 383-407). Academic Press.
27. World Development Indicators. (2019). Retrieved from: https://databank.worldbank.org/reports.aspx?source=2&series=BX.KLT.DINV.CD.WD&country=#