Розширена анотація українською мовою

У статті систематизовано аргументи та контраргументи у рамках наукової дискусії щодо взаємозв’язку між організаційною культурою та продуктивністю праці в країнах Перської затоки. На основі аналізу умов функціонування компаній країн Перської затоки обґрунтовано, що питання формування ефективної організаційної культури підприємства є актуальною проблемою. Автором доведено, що до основних детермінант організаційної культури відносяться: її структура, стратегія формування, тип лідерства та рівень продуктивності праці. Головною метою статті є емпіричне дослідження впливу детермінант організаційної культури на ефективність роботи працівників компанії компаній країн Перської затоки. Так, основними гіпотезами дослідження є: стратегія формування організаційної культури позитивно впливає на ефективність роботи працівників, лідерство позитивно впливає на результати роботи працівників; інноваційні технології позитивно впливають на продуктивність праці. Для перевірки висунутих гіпотез дослідження використано програмне забезпечення SPSS та AMOS, а також метод головних компонентів та структурне моделювання. Вихідні дані для розрахунку було сформовано на основі результатів опитування двадцяти компаній з шести країн Перської затоки, даних фінансових звітів компаній. Емпіричні результати дослідження свідчать про статистично значущий позитивний вплив організаційної культура компанії та її основних детермінант (структура, стратегія, лідерство та рівень продуктивності праці) на ефективність функціонування компанії. У статті обґрунтовано та емпірично підтверджено гіпотезу про наявність позитивного статистично значущого взаємозв’язку між запропонованими детермінантами організаційної культури підприємств країн Перської затоки. Результати дослідження можуть бути використані у якості рекомендацій менеджментом компанії при формуванні системи управління організаційної культури. 

Ключові слова: організаційна культура, стратегія, лідерство, висока продуктивність праці, продуктивність праці.

Класифікація JEL: M14, G11.

Цитувати як: Al Taweel, I. R. (2019). Management of organizational cultures and job performance: the case for GCC companies Marketing and Management of Innovations, 3, 265-271. https://doi.org/10.21272/mmi.2019.3-20

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Amagoh, F. (2009). Leadership development and leadership effectiveness. Management Decision, 47(6), 989-999.
2. Banistero Peter et al (2011). Qualitative Methods in Psychology. A Research Guide, McGraw Hill Education, UK. P. 250.
3. Chakraborty, Anaya Raka and Mansor Nur Naha (2013). Adoption of the Human Resource Information System. A Theoretical Analysis. 2nd International Conference on Leadership, Technology and Innovation management.
4. Di Stefano, G., Scrima, F., & Parry, E. (2019). The effect of organizational culture on deviant behaviors in the workplace. The International Journal of Human Resource Management, 30(17), 2482-2503.
5. Goldman, A., Balthazard, P. A., Cooke, R. A., & Potter, R. E. (2006). Dysfunctional culture, dysfunctional organization. Journal of Managerial psychology.
6. Hannan, David and Robertson, Kristen (2015). Why and How Do Employees Break and Bend Confidential Information Protection Rules? Journal of Management Studies 52(3), 381-413.
7. Hartnell, C. A., Ou, A. Y., Kinicki, A. J., Choi, D., & Karam, E. P. (2019). A meta-analytic test of organizational culture’s association with elements of an organization’s system and its relative predictive validity on organizational outcomes. Journal of Applied Psychology, 104(6), 832.
8. Jamshed, S., & Majeed, N. (2019). Relationship between team culture and team performance through lens of knowledge sharing and team emotional intelligence. Journal of Knowledge Management, 23(1), 90-109.
9. Klimantovich, Yu.l. (2012). Statistical Theory of Open Systems, Volume 1. A Unified Approach to Kinebic Description of Processes in Active Systems. Volume 67. P. 49.
10. Kozarevic, Emira (2018). HRM Practices and Employees Satisfaction. Conference Paper, December, 2017.
11. Lauring, J., Selmer, J., & Kubovcikova, A. (2019). Personality in context: effective traits for expatriate managers at different levels. The International Journal of Human Resource Management, 30(6), 1010-1035.
12. Lepak, David et al (2006). A conceptual Review of Human Resource Management Systems in Strategic Human Resource Management Research. Research in Personal and Human Resource Management, Emerlad Group, Volume 25, pp 217-271.
13. Lewis, Sarah (2015). Qualitative Inquiry and Research Design Choosing Among Five Approaches. Health Promotion Practice 16.4, pp 473-475.
14. Luo, A., Guchait, P., Lee, L., & Madera, J. M. (2019). Transformational leadership and service recovery performance: The mediating effect of emotional labor and the influence of culture. International Journal of Hospitality Management, 77, 31-39.
15. Marinova, S. V., Cao, X., & Park, H. (2019). Constructive organizational values climate and organizational citizenship behaviors: A configurational view. Journal of Management, 45(5), 2045-2071.
16. Meng, J., & Berger, B. K. (2019). The impact of organizational culture and leadership performance on PR professionals’ job satisfaction: Testing the joint mediating effects of engagement and trust. Public Relations Review, 45(1), 64-75.
17. Nagendra, Asha and Deshpande, Mohit (2014). Human Resource Information Systems (HRIS) in HR Planning and Development in Mid to Large Sized organizations. Social and Behavioral Scenes, 133, 61–67.
18. Wright, Patrick and McMahan, Gary (2011). Exploring Human Capital: Putting Human Back into Strategic Human Resource Management. Human Resource management Journal, Vol. 21, No. 2, Pages 97-104.
19. Yang, Tung Mou (2011). Information Sharing in Public Organizations A Literature Review of Interpersonal, Intra-Organizational and Inter – Organizational Success Factors. Government Information Quarterly, Volume 28, Issue 2, Pages 164-175.