Розширена анотація українською мовою

Корупційні договори в демократичному суспільстві визнано незаконними, а їх учасники не можуть використовувати стандартні процедури пошуку контрагентів для укладання договору, домовитись про його зміст та перевірити виконання визначених умов. У свою чергу це обумовлює зростання ризиків, пов’язаних з виконанням контракту. Учасники корупційного договору знаходяться у зоні високого ризику, оскільки кожна зі сторін може погрожувати розкриттям умов договору і денонсувати другу сторону. Зв’язок корупційного з раніше встановленим юридичним договором, як правило, розглядається як ефективний спосіб зменшення ризиків та посилення корупційного договору. У той же час, корупційний договір пов’язаний з юридичним договором, тому невиконання умов першого може поставити під загрозу юридичний договір. Так, ймовірність того, що обидві сторони корупційного договору виконають визначені умови є вищою. У статті представлено протилежний підхід, коли корупційний договір встановлюється як перший, і він створює базу для подальших часто юридичних, але неправомірних договорів. Усі договори призводять до взаємовигідної колоборації всіх її учасників, які часто стають учасниками корупційних мереж. У статті представлено модель, в якій особа, яку шантажують, повинна брати участь у корупційних контрактах, інакше вона стикається з високою ризикованістю. Автором встановлено, що з часом участь у такого роду договорах сформує передумови для отримання прибутку. Тим самим суб’єкти, котрі шукають контрагента по корупційному договору, часто створюють умови для шантажних ситуацій. Встановлено, що особи, які пов’язані з корупцією, втрачають свої моральні принципи розглядаючи корупцію як загальноприйняту поведінку. У статті проаналізовано існуючі корупційні схеми у Чехії. Автором наголошено, що при дослідженні корупції необхідно застосовувати комплексний підхід, включаючи взаємозалежність факторів-впливу.    

Ключові слова: шантаж, корупція, корупційні мережі, корупційні ризики, взаємна залежність.

Класифікація JEL: D73, D81.

Цитувати як: Wawrosz, P. (2019). Productive of the service sector: theory and practice of corruption declining Marketing and Management of Innovations, 4, 269-279. https://doi.org/10.21272/mmi.2019.4-21

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Acemoglu, D., & Verdier, T. (2000). The choice between market failure and corruption. The American Economic Review, 90(1), 194–211. http://dx.doi.org/10.1257/aer.90.1.194
2. Becker, G. S. (1968). Crime and Punishment: An Economic Approach. Journal of Political Economy, 7(2), 169-217. 
3. Cockcroft, L. (2012). Global corruption: money, power and ethics in the modern world. London: I. B Tauris & Co. ISBN 978-0812223101. 
4. Dejardin, M., Laurent, H. (2016). The Ambivalent Effect of Corruption on Entrepreneurship and Economic Development. In International OFEL Conference on Governance, Management and Entrepreneurship, 903. Available at, http://search.proquest.com/openview/5b16e74fbc3cb696923f19d9aadfecd7/1?pqorigsite=gscholar&cbl=2035019.
5. Dion, M. (2010). What is corruption corrupting? A philosophical viewpoint. Journal of Money Laundering Control, 13(1), 45-54. 
6. Dion, M. (2013). Uncertainties and presumptions about corruption. Social Responsibility Journal, 9(3), 412-426. http://dx.doi.org/10.1108/SRJ-04-2012-0045
7. Di Tella, R., & MacCulloch, R. (2006). Corruption and the Demand for Regulating Capitalists. In Rose-Ackerman, S. (Ed.), International Handbook on the Economics of Corruption (pp. 352 – 380). Cheltenham (UK): Edward Elgar Publishing. ISBN 978-184720-745-6.
8. Edelbacher, M., Kratcoski, P. C., & Dobovsek, B. (2016). Corruption, Fraud, Organized Crime and the Shadow Economy. Boca Raton: CRC Press. ISBN 978-1482255317.
9. Fisman, R., & Miguel, E. (2008). How Economics Can Defeat Corruption. Foreign Policy, 168(5), 66-74.
10. Furubotn, E. G., & Richter, R. (2005). Institutions and Economic Theory. 2nd Edition. Michigan: The University of Michigan Press.
11. Hanousek, J., & Kochanova, A. (2015). Bribery environments and firm performance: Evidence from CEE countries, CEPR Discussion Paper 10499. Available at, https://www.hhs.se/contentassets/7d17990209d94ae991036a603353014c/anna-kochanova.pdf.
12. Huntington, S. P. (1968). Political Order in Changing Societies. New Haven: Yale University Press. ISBN 0-300-01171-‘7. 
13. Jain, A. K. (2002). Corruption: A Review. Journal of Economic Surveys, 15(1), 71-121. http://dx.doi.org/10.1111/1467-6419.00133
14. Johnson, N., Rugers, W., Sorens, J., & Yamarik, S. (2014). Corruption, Regulation, and Growth: An Empirical Study of the American States. Economics of Governance, 15(1), 51–69.
15. Lein, D.-H. (1986). A note on competitive bribery games. Economics Letters, 22(4), 337-341.
16. Lui, F. (1985). An equilibrium queuing model of bribery. Journal of Political Economy, 93(4), 760-781.
17. Kant, I. (2016). Critique of pure reason. New York: CreateSpace Independent Publishing Platform. ISBN 978-1463794767. 
18. Karmann, T., Mauer, R., Flatten, T. C., & Brettel, M. (2016). Entrepreneurial Orientation and Corruption. Journal of Business Ethics, 133(2), 223 – 234. 
19. Kaufmann, D. (1997). Corruption: the facts. Foreign Policy, 107(2), 114-131. http://dx.doi.org/10.1007/s10551-014-2305-6
20. Klitgaard, R. (2011). Fighting corruption. CESifo DICE Report, 9(2): 31-35.
21. Lambsdorff, J. G. (2002). Corruption and Rent-Seeking. Public Choice, 113(1-2), 97-125.
22. Lambsdorff, J. G. (2007). The Institutional Economics of Corruption and Reform: Theory, Evidence and Police.Cambridge (UK): Cambridge University Press. ISBN 978-0521872751. 
23. Lambsdorff, J. G. (2015). Preventing Corruption by Promoting Trust – Insights from Behavioral Science. Discussion Paper, No. V-69-15. Passau: University of Passau. Available at https://www.researchgate.net/publication/286441815_Preventing_Corruption_ by_Promoting_Trust_-_Insights_from_Behavioral_Science. (Accessed 11th December 2019). 
24. Meon, P.-G., & Sekkat, K. (2005). Does Corruption Grease or Sand the Wheels of Growth? Public Choice, 122(1-2), 69–97.
25. Meon, P.-G., & Weill, L. (2010). Is corruption an efficient grease? World Development, 38(3), 244–259.
26. Persson, A., Rothstein, B., & Teorell, J. (2013). Why Anticorruption Reforms Fail – Systemic Corruption as a Collective Action Problem. Governance: An Institutional Journal of Policy, Administration and Institutions, 26(3), 449-471. 
27. Rawls, J. (1999). Theory of Justice. 3rd edition. Cambridge (MA): Harvard University Press. ISBN 978-0674000780.
28. Rose-Ackerman, S., & Palifka, B. (2016). Corruption and Government: Causes, Consequences and Reform. Cambridge (UK): Cambridge University Press. ISBN 978-1107441095. 
29. Sethi, J., & Somanathan, E. (1996). The Evolution of Social Norms in Common Property Use. American Economic Review, 86(4), 766-798.
30. Shleifer, A., & Vishny, R. W. (1998). The Grabbing Hand: Government Pathologies and Their Cures. Cambridge (MA): Harvard University Press. Transparency International (2015). Fighting corruption, demanding justice. London: Transparency International. 
31. Tullock, G. (1996). Corruption Theory and Practice. Contemporary Economic Policy, 14(3) 6-13.
32. Wawrosz, P. (2017). General Principles of Corruption Networks. International Advances in Economic Research, 23(1), 127-128.
33. Wawrosz, P., & Otahal, T. (2013). Corruption and Competition: Toward Economic Theory of Corruption. In Spalkova, D. (Ed.), Current Trends in the Public Sector Research. Proceedings of the 17th International Conference (pp. 213 – 225). Brno: Masaryk University, Faculty of Economics and Administration, Department of the Public Administration.
34. World Bank (2000). World Bank Business Environment Survey (WBES). Available at, http://info.worldbank.org/governance/wbes.
35. Zelekha, Y. (2013). A Note on Public Sector’s Corruption Equilibrium and Network Economy. Public Administration Research, 2(2), 185-190. http://dx.doi.org/10.5539/par.v2n2p185