Розширена анотація українською мовою

Метою даної статті є аналіз методів управління ризиками старт-ап проектів, а також фінансових інструментів зменшення цих ризиків. Автори наголошують, що специфіка реалізації та функціонування старт-ап проектів, брак статистичної інформації обумовлює необхідність застосування сучасних методів аналізу. Окрім цього відсутність накопиченої історії функціонування старт-ап проектів та статистики їх успішності обумовлює незначну кількість науково обґрунтованих публікацій за даною тематикою. З іншого боку, з кожним роком кількість старт-ап проектів зростає не тільки на національному, але й на міжнародному рівні, що підтверджує актуальність дослідження даної тематики. У статті проаналізовано сучасні та традиційні інструменти управління ризиками страт-ап проектів та шляхи їх мінімізації за рахунок використання фінансових інструментів. У рамках дослідження автори використовували метод експертних оцінок шляхом проведення індивідуальних інтерв’ю. Узагальнення думки експертів було проведено з використанням мультикритеріального методу аналізу ієрархій (Analytic Hierarchy Process), що використовується при аналізі складних завдань при прийнятті рішень. У ході дослідження було проаналізовано 25 старт-ап проектів Підкарпатського науково-технологічного інкубатору (Польща). Фокус-групу експертів (10 осіб) для інтерв’ю було обрано з урахуванням специфіки функціонування стар-ап проектів. Результати емпіричного аналізу отриманих даних свідчать, що, як правило, засновники старт-ап проектів не застосовували інструменти управління ризиками у своїй діяльності, розглядаючи ризик як невід’ємну властивість інновацій, не намагаючись його мінімізувати. Авторами запропоновано використовувати страхування як найефективніший інструмент фінансування ризиків старт-ап проектів з метою їх мінімізації. У роботі стверджується, що отримані результати є підґрунтям для подальших досліджень особливостей реалізації старт-ап проектів за умови нестабільного бізнес-середовища  з метою мінімізації можливих ризиків.

Ключові слова: старт-ап, ризик, управління ризиками, фінансування ризиків, страхування.

Класифікація JEL: D22, D81, G22.

Цитувати як: Pukala, R., Sira, E., & Vavrek, R. (2018). Risk management and financing among Start-ups Marketing and Management of Innovations, 3, 153-161. https://doi.org/10.21272/mmi.2018.3-13

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Sowiński, R. (2012). W czym tkwi siła amerykańskich start-upów. Warszawa: Polska Agencja Rozwoju Przedsiębiorczości (PARP).
2. Willet, A. H. The Economic Theory of Risk and Insurance (New York, 1901)(ii) Knight. FH, Risk, Uncertainty and Profit (New York, 1921)(iii) Hardy, CO, Risk and Risk-Bearing (Chicago, 1923)(iv) Oberparleiter, K., Funktionen und risikenlehre des warenhandels (Frankfurt, 1930).
3. Knight, F. H. (1921). Risk, uncertainty and profit. New York: Hart, Schaffner and Marx.
4. Rowe W.D. (1997). An anatomy of Risk, John Wiley & Sons, New York 1997.
5. Tepman L.T. (2002). Riski v Ekonomike, Unity-Dana, Moskwa 2002.
6. Jabłoński D., Ryzyko przedsiębiorstwa w pracach laureatów Nagrody Nobla, [w:] Ryzyko w działalności przedsiębiorstw. A. Fierla (red.), Oficyna Wydawnicza SGH, Warszawa 2009.
7. Waściński T., Krasiński P. (2010). Ryzyko w działalności przedsiębiorstwa – elementy systematyki i identyfikacji, [w:] Zarządzanie ryzykiem działalności organizacji. J. Monkiewicz, L. Gąsiorkiewicz (red.), C.H.Beck, Warszawa 2010.
8. Kowalewski E. (1998). Ryzyko w działalności człowieka i możliwości jego ograniczenia, [w:] T. Sangowski (red.), Ubezpieczenia gospodarcze, Warszawa 1998.
9. Hadyniak, B. (2010). Ubezpieczenie jako urządzenie finansowe [w:] Ubezpieczenia podręcznik akademicki pod red. J. Handschke i J. Monkiewicz, Poltext, Warszawa.
10. Damodaran, A. (2009). Ryzyko strategiczne: podstawy zarządzania ryzykiem (Strategic risk: the basics of risk management). Warszawa, Wydawnictwa Akademickie i Profesjonalne, Akademia Leona Koźmińskiego. p. 258.
11. Blank, S., & Dorf, B. (2013). Podręcznik startupu. Budowa wielkiej firmy krok po kroku. Helion.
12. Ries E. (2017). Metoda lean start-up, Wydawnictwo Helion, Gliwice.
13. Osterwalder A., Pigneur Y. (2012). Tworzenie modeli biznesowych. Podręcznik wizjonera, Wydawnictwo Onepress, Gliwice.
14. Damodaran A. (2009). Valuing Young, Start-up and Growth Companies: Estimation Issues and Valuation Challenges, Stern School of Business, New York University.
15. Sitek E. (2009). Ryzyko międzynarodowej działalności inwestycyjnej, Wydawnictwo Politechniki Częstochowskiej, Częstochowa 2009, str.29.
16. Korombel A. (2013). Apetyt na ryzyko w zarządzaniu przedsiębiorstwami, Wydawnictwo Politechniki Częstochowskiej, Częstochowa 2013.
17. Saaty, T. L. (1990). How to make a decision: the analytic hierarchy process. European journal of operational research, 48(1), 9-26.
18. Alonso, J. A., & Lamata, M. T. (2006). Consistency in the analytic hierarchy process: a new approach. International journal of uncertainty, fuzziness and knowledge-based systems, 14(04), 445-459. 
19. Stefanów, P., & Prusak, A. (2011). Badanie wiarygodności i skuteczności skali porównań Saaty’ego w metodach AHP i ANP. Przedsiębiorcze aspekty rozwoju organizacji i biznesu, pp. 271-298.
20. Downarowicz, O., Krause, J., Sikorski, M., & Stachowski, W. (2000). Zastosowanie metody AHP do oceny i sterowania poziomem bezpieczeństwa złożonego obiektu technicznego. Wybrane metody ergonomii i nauki o eksploatacji. Gdańsk, Wydaw. Politechniki Gdańskiej, 7-42.