Розширена анотація українською мовою

Більшість країн світу вже запровадили дієві механізми захисту результатів діяльності академічної спільноти та сприяння передачі знань від громадськості до приватного сектору. Так, впроваджена урядом Бразилії інноваційна політика стимулювала хвилю патентування винаходів університетами. З метою підвищення економічної ефективності винаходів автори наголошують на актуальності та важливості аналізу колабораційної мережі між академічним та виробничим секторами. У статті проаналізовано динаміку патентування винаходів академічної спільноти для оцінки ефективності функціонування колабораційної мережі університет-виробництво в Бразилії. Вихідні дані для аналізу було сформовано на основі звітів Міжнародної патентної системи (Patent Cooperation Treaty) за 2001-2015 роки для Бразилії. У рамках дослідження авторами розглядається «університетський академічний патент» (права належать виключно університету) та «академічний неуніверситетський патент» (принаймні один з винахідників має відношення до університету). Отримані результати свідчать про низький рівень (лише 11,8%) співпраці бразильських університетів з виробничим сектором. Проте розрив у взаємодії університет-промисловість збільшується для «університетських академічних патентів» порівняно з «академічними неуніверситетськими патентами». Так, 68,2% академічних патентів отримано без участі інших сторонніх організацій, з урахуванням державних наукових установ даний відсоток збільшується до 73,5%. У загальній кількості «академічних неуніверситетських патентів» питома вага академічних патентів, право власності яких належать компаніям, складає 49,7%, з них 30,6% є у власності приватних осіб. Автори наголошують, що тип власності на патент є індикатором рівня його комерціалізації. Однак результати дослідження свідчать про відсутність кореляції між якістю патенту та статусом його приналежності до університету.

Ключові слова: академічний патент, університет, промисловість, співробітництво, Бразилія.

Класифікація JEL: O34.

Цитувати як: Silva, K., & Vasconcellos, A. G. (2018). Academic inventors and patent rights: structure of collaboration in academic patents and university patents in Brazil Marketing and Management of Innovations, 3, 21-33. https://doi.org/10.21272/mmi.2018.3-02

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Amadei, J. R. P., &Torkomian, A. L. V. (2009). As patentes nas universidades: análise dos depósitos das universidades públicas paulistas. Ciência da Informação, 38(2), 9–18.
2. Arbix, G. andConsoni, F. (2011), “Inovar para transformar a universidade brasileira”, Revista Brasileira de Ciências Sociais, Vol. 26(77), 205-224.
3. Bekkers, R., & Bodas Freitas, I. M. (2008). Analysing knowledge transfer channels between universities and industry: To what degree do sectors also matter? Research Policy, 37(10), 1837–1853.
4. Bellini, E., Piroli, G., &Pennacchio, L. (2018). Collaborative know-how and trust in university–industry collaborations: empirical evidence from ICT firms. The Journal of Technology Transfer.
5. Breschi, S., Lissoni, F., Montobbio, F. (2008). University patenting and scientific productivity: a quantitative study of Italian academic inventors. European Management Review 5, 91–109.
6. Chan, L., &Daim, T. (2012). Exploring the impact of technology foresight studies on innovation: Case of BRIC countries. Futures, 44(6), 618–630.
7. Dagnino, R. (2007). Os modelos cognitivos das políticas de interação universidade- empresa. Convergência – Revista de CienciasSociales 14, 95–110.
8. Damsgaard, E., &Thursby, M. C. (2013). University entrepreneurship and professor privilege. Industrial and Corporate Change, 22(1), 183–218.
9. Etzkowitz, H. (2012). An Innovation Strategy to End the Second Great Depression. European Planning Studies 20, 1439–1453.
10. Etzkowitz, H., de Mello, J.M.C., Almeida, M. (2005). Towards “meta-innovation” in Brazil: The evolution of the incubator and the emergence of a triple helix. Research Policy 34, 411–424.
11. Griliches, Z. (1990), “Patent statistics as economic indicators: a survey”, Journal of Economic Literature, Vol. 28(4), 1661–1707.
12. Koeller, P. (2009). Política Nacional de Inovação no Brasil Releitura das estratégias do período 1995-2006 (UnpublishedDoctoratedissertation). Universidade Federal do Rio de janeiro, Rio de Janeiro.
13. Lissoni, F. (2012). Academic patenting in Europe: An overview of recent research and new perspectives. World Patent Information, 34(3), 197–205.
14. Lissoni, F., Llerena, P., McKelvey, M., &Sanditov, B. (2008). Academic patenting in Europe: new evidence from the KEINS database. Research Evaluation, 17(2), 87–102.
15. Lissoni, F., Lotz, P., Schovsbo, J., &Treccani, A. (2009). Academic patenting and the professor’s privilege: evidence on Denmark from the KEINS database. Science andPublicPolicy, 36(8), 595–607.
16. MCTI (2013). A Gestão da Propriedade Intelectual pelas Instituições de Fomento à Ciência, Tecnologia e Inovação. Brasília, 2013.
17. Mowery, D.C., Nelson, R.R., Sampat, B.N., Ziedonis, A.A. (2001). The growth of patenting and licensing by US universities: an assessment of the effects of the Bayh–Dole act of 1980. Research Policy 30, 99–119.
18. OECD, 2013. Multilingual Summaries. OECD Science, Technology and Industry. Scoreboard 2013.
19. Oliveira, L.G.; Nunes, J. S. (2013) Patentes universitárias no Brasil: a proteção do conhecimento gerado nas universidades no período de 1990 e 2010. In: Proceedings do XV Congresso Latino-Iberoamericano de Gestão de Tecnologia, Portugal: Porto.
20. Perkmann, M., Tartari, V., McKelvey, M., Autio, E., Broström, A., D’Este, P., Fini, R., Geuna, A., Grimaldi, R., Hughes, A., Krabel, S., Kitson, M., Llerena, P., Lissoni, F., Salter, A., Sobrero, M. (2013). Academic engagement and commercialisation: A review of the literature on university–industry relations. ResearchPolicy 42, 423–442.
21. Póvoa, L. M. C. (2008). Patentes de universidades e institutos públicos de pesquisa ea transferência de tecnologia para empresas no Brasil. (UnpublishedDoctoraldissertation) UFMG/Cedeplar, Belo Horizonte, Brazil.
22. Querido, A.L. de S., Salgueiro Lage, C.L., Guimarães Vasconcellos, A. (2011). What is the Destiny of Patents of Brazilian Universities? Journal of technology management & innovation 6 (1), 46–57.
23. Silva, K. Patentes Académicas no Brasil: Um Novo Panorama de Contribuição das Universidades na via PCT. (2014), 70f. (Unpublished Master dissertation) Instituto de Economia e Gestão, Universidade de Lisboa, Lisboa, Portugal.
24. Silva, K., Godinho, M. M., Tonholo, J., Uchoa, S. B. B., & Vasconcellos, A.G. (2014). Patentes Acadêmicas X Patentes Universitárias: Uma Avaliação do Inventor Acadêmico nas Patentes Depositadas Pela Via PCT 2002-2012. Cadernos de Prospecção, 7(3), 335.
25. Stal, E., &Fujino, A. (2016). The evolution of universities’ relations with the business sector in Brazil: What national publications between 1980 and 2012 reveal. Revista de Administração, 51(1), 072–086.
26. Sterzi, V. (2013). Patent quality and ownership: An analysis of UK faculty patenting. Research Policy, 42(2), 564–576.
27. Thursby, J., Fuller, A.W. and Thursby, M. (2009), “US faculty patenting: Inside and outside the university”, Research Policy, Vol. 38(1), 14-25.
28. Velho, L. (2007). O papel da formação de pesquisadores no sistema de inovação. Cienc. Cult. 59, 23–28.