Розширена анотація українською мовою

У статті автори досліджують частоту використання інтуїції менеджерами словенських комунальних організацій у процесі прийняття рішень. При цьому автори зосереджуються на емоційній компетенції, а саме на емоційному інтелекті та інтуїції. Метою статті є визначення статистичної значимості взаємозв’язку між емоційним інтелектом та використанням інтуїції у процесі прийняття рішень керівниками громадських комунальних організацій. Теоретичну основу дослідження склали результати критичного аналізу наукової літератури за даним напрямом. На основі результатів дослідження автори висунили гіпотези про існування взаємозв’язку між компетенціями, емоційним інтелектом та інтуїцією керівників у процесі прийняття рішень. У ході дослідження було використано метод анкетування та опитано 110 респондентів словенських комунальних організацій. Анкета була розділена на 6 блоків, а саме: (1) демографічні дані, (2) емоційний інтелект (ESCQ), (3) інтуїтивний потенціал, (4) використання інтуїції при прийнятті рішень, (5) інтуїтивний синтез, (6) оточення. При цьому автори наголошують, що аналіз комунальних підприємств повинен проводитися на більшій вибірці респондентів, що є перспективним напрямом для подальших досліджень. Результати опитування показали, що більшість респондентів приймають важливі рішення на основі інтуїції (81,7%). На основі результатів дослідження автори підтвердили гіпотезу про статистично значимий взаємозв’язок між емоційним інтелектом та використанням інтуїції керівниками у процесі прийняття рішень. При цьому, доведено, що рівень освіти впливає на процес прийняття раціональних рішень – тобто, чим вище рівень освіти, тим більше приймається раціональних рішень без використання інтуїції. Автори наголошують на тому, що так як дане дослідження проводилося на прикладі комунальних підприємств Словенії, то необхідним є розширення географії дослідження з метою порівняння та врахування культурних особливостей використання інтуїції при прийнятті рішень.     

Ключові слова: емоційний інтелект, інтуїція, державне управління, компетенція, компанія, прийняття рішень, успішність.

Класифікація JEL: D70.

Цитувати як: Galic, S., Dandan, S. M. M, & Zoran, A. G. (2018). Intuitive decision-making inside public utility organizations in Slovenia Marketing and Management of Innovations, 4, 14-25. https://doi.org/10.21272/mmi.2018.4-02

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Anderson, J. A. (2000). Intuition in managers: Are intuitive managers more effective? Journal of Managerial Psychology, 15(1), 46-63. doi: 10.1108/02683940010305298
2. Bavec, C., & Pivljakovič, B. (2007). Posebnosti managemeneta javnih komunalnih podjetji v Sloveniji. Univerza na Primorskem: Fakulteta za management. 2(4): 319-332.
3. Bavec, C., & Pivljakovič, B. (2007). Posebnosti managemeneta javnih komunalnih podjetji v Sloveniji. Univerza na Primorskem: Fakulteta za management. 2(4): 319-332.
4. Boyatzis, R. E. (1982). The competent manager: A model for effective performance. New Jersey: John Wiley & Sons.
5. Boyatzis, R. E., Goleman, D., & Rhee, K. (2000). Clustering competence in emotional intelligence: Insights from the emotional competence inventory. Emotional intelligence 2(3): 343–362.
6. Čadež, S. (2013). Temelji poslovodnega računovodstva. Ljubljana: Ekonomska fakulteta.
7. Downey, L. A., Papageorgiou, V. & Strough, C. (2006). Examining the relationship between leadership, emotional intelligence and intuition in senior female managers. Leadership & Organization Development Journal 27(4), 250-264. doi: 10.1108/01437730610666019
8. Dulewicz, V., & Higgs, M. J. (2003). Design of a new instrument to assess leadership dimensions and styles. UK: Henley Management College.
9. Fields A. F. (2001). A Study of Intuition in Decision-Making using Organizational Engineering Methodology (Dissertatuon). Wayne Huizenga Graduate School of Business and Entrepreneurship of Nova Southeastern University.
10. Goleman, D. (2001). Čustvena inteligenca na delovnem mestu. Ljubljana: Mladinska knjiga. 
11. Hrovatin, N., Tekavčič, M., Peljhan, D., Marc, M., Schweiger, H., Dolenšek, J., Švigelj, M., Setnikar-Cankar, S. & Fabjančič, Z. (2002). Strategija razvoja gospodarskih javnih služb v Sloveniji. Ljubljana: Svetovalni center. 
12. Jałocha, B., Krane, H. P., Ekambaram, A., & Prawelska-Skrzypek, G. (2014). Key competences of public sector project managers. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 119, 247-256. doi: 10.1016/j.sbspro.2014.03.029
13. Jung, C.G. (1946). Psychological Types. New York: Harcourt, Brace and Company. 
14. Khatri, N., & Ng, A. (2000). The Role of Intuition in Strategic Decision Making. Human Relations, 53(1), 57-86.
15. Kohont, A. (2016b). Večplastnost in uporabnost kompetenc. Ljubljana: Fakulteta za družbene vede.
16. Park, S. M., & Word, J. (2012). Driven to service: Intrinsic and extrinsic motivation for public and nonprofit managers. Public Personnel Management, 41(4), 705-734. doi: 10.1177/009102601204100407
17. Rajah, R., Song, Z., & Arvey, R. (2011). Emotionality and leadership: Taking stock of the past decade of research. The Leadership Quarterly, 22(6), 1107-1119. 
18. Reed-Woodard, M. A. & Clarke, R. D. (2000). Put some feeling into it: emotional intelligence is paramount in a thriving workplace. Black Enterprise 30, 68-69.
19. Sadler-Smith, E. & Shefy, E. (2004). The intuitive executive: Understanding and applying ‘gut feeling’ in decision making. Academy of Management Executive 18(4), 76-91.
20. Sadri, G. (2012). Emotional Intelligence and Leadership Development. Public Personnel Management, 41(3), 535-548.
21. Sanfey, A.G. (2007). Decision Neuroscience: New Directions in Studies of Judgment and Decision Making. Association for Psychological Science, 16(3), 151-155.
22. Sosik, J. J. & Megerian, L. E. (1999). Understanding Leader Emotional Intelligence and Perdormance. Group & Organization Management, 24(3), 367-390.
23. Taksić, V., Mohorić, T. & Duran, M. (2009). Emotional skills and competence questionnaire (ESCQ) as a self-report measure of emotional intelligence. Psihološka obzorja, 18(3), 7-21. 
24. Thornton, P. B. (2013). Management – Principles and Practicies. Livermore: WingSpan Press.
25. Virant, G. (2002). Pravna ureditev javne uprave. Ljubljana: VUŠ.
26. Wirick D. W. (2009). Public-Sector Project Mangement. Meeting the Challanges and Achieving Results. New Jersey: John Wiley & Sons.
27. Zakon o gospodarskih javnih službah (ZGJS). (1993, 2. junij). Uradni list RS št. 32/93.