Розширена анотація українською мовою

Що таке людський капітал? Багато розумів намагалися знайти відповідь на це питання. Перші спроби були зроблені ще в давні часи. Проте, як згадувалося в ранній науковій літературі, людський капітал як визначник праці в економіці з’явився ще наприкінці XX століття. До недавнього часу це питання було одним із найбільш обговорюваних. Серед великої кількості теоретичної та емпіричної літератури, що досліджує людський капітал, більшість із них базується на Мінцеріанській моделі. Але, нажаль, дана модель підлягає широкій критиці з боку науковців. Проаналізувавши декілька провідних статей, ми дійшли висновку, що в основному критиці підлягає визначення людського капіталу як якісного показника людського ресурсу, запропоноване Т.У. Шультцом. Його підхід був взятий за основу у визначенні людського капіталу та почав широко використовуватися у макроекономічній теорії. Більше того, неокласична економіка почала використовувати людський капітал як якісний показник людського ресурсу у дослідженнях економічного зростання. На противагу популярності людського капіталу за Шультцом, основна ідея критики полягає в тому, що якість як показник неможливо виміряти, а тим більше агрегувати до макрорівня. Для цього необхідно, щоб всі мікропоказники якості мали однакову розмірність. Наприклад, неможливо поєднувати роки навчання у Гарварді з роками навчання у Сумському державному університеті, тому що вони наразі характеризуються різнем рівнем освіти. Більше того, однакова кількість років в університетах характеризується різним відсотком прибутку, отриманого завдяки навчанню. Чи справді цей факт свідчить про неможливість вимірювання та застосування поняття людського капіталу на макрорівні? У цій статті представлено думки багатьох відомих економістів, які зробили свій внесок у людський капітал. Крім того, існує зв’язок, що проходить крізь роки та століття, що демонструє основні суперечки та порівнює їх із питання поточних дебатів. Це може допомогти краще зрозуміти наявні проблеми, тому що ми повинні «досліджувати минуле, щоб зрозуміти теперішнє та створити майбутнє» (Грасек, 2008).

Ключові слова: людський капітал, теорія Мінцера, економіка праці, розподіл доходів, фактори виробництва, інвестиції в людський капітал, критика, заохочення.

Класифікація JEL: J24.

Цитувати як: Kolomiiets, U., Petrushenko, Yu. (2017). The human capital theory. Encouragement and criticism. SocioEconomic Challenges, 1(1), 77-80. http://doi.org/10.21272/sec.2017.1-09.

Список використаних джерел

1. Chiswick, Barry R. (2003). Jacob Mincer, Experience and the Distribution of Earnings. IZA Discussion Papers 847, Institute for the Study of Labor (IZA).
2. Mincer, J. (1958). Investment in Human Capital and Personal Income Distribution. Journal of Political Economy, University of Chicago Press, 66, 281 p.
3. Smith, Adam (1776). An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations 1 (1 ed.). London: W. Strahan. Retrieved on May 9, 2017 from http://books.google.bg/books?id=mt1SAAAAcAAJ&pg= PP4#v=twopage&q&f=true.
4. Pigou, Arthur C. (1932). The Economics of Welfare. Library of Economics and Liberty. Retrieved May on 9, 2017 from http://www.econlib.org/library/NPDBooks/Pigou/pgEW.html.
5. Lewis, W. Arthur (1954). Economic Development with Unlimited Supplies of Labor. Manchester School of Economic and Social Studies, 22, 139-191.
6. Fisher, I. (1906). Nature of capital and income. New York. Maximillan.
7. Schultz, Theodore W. (1961). Investment in Human Capital. American Economic Review, 51(1), 1-17.
8. Tobin, James (1991). Commentary on Irving Fisher, The Nature of Capital and Incme (1906). Cowles foundation discussion paper no. 992. Cowles foundation for research in economics at Yale University.
9. Marshall, Alfred. (1920). Principles of Economics. Library of Economics and Liberty. Retrieved on May 9, 2017 from http://www.econlib.org/library/Marshall/marP.html.
10. Davenport, H.J. (1965). The Economics of Alfred Marshall. Augustus M. Kelley, New York.