Розширена анотація українською мовою

Незважаючи на те, що значна частина розробок у галузі промислово-технічного текстилю пов’язана із наноматеріалами, у світі існує зростаюча проблема їх прийнятності та стабільності. Дослідження передбачають глобальний ринок у розмірі 1,5-3 трильйони доларів США у цій області. У США близько 900 компаній займаються дослідженням, розробкою та виробництвом наноматеріалів, тоді як у Німеччині, Великобританії та Канаді їх більше 100. В Китаї існує близько 50 компаній, а в Індії ‒ близько десятка. Наноматеріали все більше використовуються у текстильному виробництві. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми вживання наноматеріалів засвідчила, що, що канали, через які наночастинки можуть впливати на навколишнє середовище та стан здоров’я залишаються незрозумілими, хоча їх токсичність також залишається недостатньо визначеною. Дебати тут полягають в тому, чи вони впливають на працівників унаслідок дії наночастинок чи вони також впливають на людей у цілому за рахунок споживання виробів із них. Потенційний негативний вплив наноматеріалів було задокументовано у науковій літературі. Європейська комісія та Агентство охорони навколишнього середовища Сполучених Штатів Америки вже підготували правила, які регулюють споживання цих матеріалів. Тому в майбутньому у цих країнах можна очікувати появу торгівельних санкцій на експорт нанотекстилю із таких країн, як Індія. У цій статті автори обговорюють технічну літературу, яка вказує на потенційні небезпеки нанотекстилю та політичні аспекти, які існують у даний час. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стала широко розповсюджена економічна обчислювана модель загальної рівноваги (GTAP ‒ Проект глобального торгового аналізу) для оцінки економічного та ділового впливу таких санкцій кількісно, у стохастичному та порівняльному обсязі. Регулювання у сфері використання наноматеріалів може призвести до несприятливих глобальних наслідків. Можливо поетапний підхід до підвищення стандартів, пов’язаних зі стійкістю цих наноматеріалів, міг би допомогти звести до мінімуму економічні втрати, виявлені у цій статті.

Ключові слова: міжнародна торгівля, охорона навколишнього середовища, здоров’я, наноматеріали, пластмаса.

Класифікація JEL: F13, F18, C68, I18, L5, N4.

Цитувати як: Narayanan, B. G., Kadasala, N. R., Achari, L. V. N., Sahoo, S. (2017). International trade policies and sustainability of nano-textiles. SocioEconomic Challenges, 1(2), 27-33. http://doi.org/10.21272/sec.1(2).27-33.2017.

Список використаних джерел

1. Aitken, R., et al. (2006). Manufacture and use of nanomaterials: current status in the UK and global trends. Occupational Medicine, 56(5), 300-306.
2. Ulrich, C. (2006). Nano-textiles are engineering a safer world. Human Ecology, 34(2), 2.
3. Mitrano, D.M., et al. (2014). Presence of nanoparticles in wash water from conventional silver and nano-silver textiles. ACS nano, 8(7), 7208-7219.
4. Singh, V., et al. (2006). Applications and future of nanotechnology in textiles, in National Cotton Council Beltwide Cotton Conference, January 3, 2006.
5. Windler, L., et al. (2012). Release of titanium dioxide from textiles during washing. Environmental Science & Technology, 46(15), 8181-8188.
6. Nowack, B., et al. (2012). Potential scenarios for nanomaterial release and subsequent alteration in the environment. Environmental Toxicology and Chemistry, 31(1), 50-59.
7. Gottschalk, F., Nowack, B. (2011). The release of engineered nanomaterials to the environment. Journal of Environmental Monitoring, 13(5), 1145-1155.
8. Klaine, S.J., et al. (2008). Nanomaterials in the environment: behavior, fate, bioavailability, and effects. Environmental Toxicology and Chemistry, 27(9), 1825-1851.
9. Petersen, A., et al. (2007). Nanotechnologies, risk and society.
10. Wiench, K., et al. (2009). Acute and chronic effects of nano-and non-nano-scale TiO2 and ZnO particles on mobility and reproduction of the freshwater invertebrate Daphnia magna. Chemosphere, 76(10), 1356-1365.
11. Handy, R.D., Shaw, B.J. (2007). Toxic effects of nanoparticles and nanomaterials: implications for public health, risk assessment and the public perception of nanotechnology. Health, Risk & Society, 9(2), 125-144.
12. Johnson, D.R., et al. (2010). Potential for occupational exposure to engineered carbon-based nanomaterials in environmental laboratory studies. Environmental Health Perspectives, 49-54.
13. OECD Annual Report (2009).
14. Nerlich, B., Clarke, D.D., Ulph, F. (2007). Risks and benefits of nanotechnology: How young adults perceive possible advances in nanomedicine compared with conventional treatments. Health, Risk & Society, 9(2), 159-171.
15. Powell, M.C. (2007). New risk or old risk, high risk or no risk? How scientists’ standpoints shape their nanotechnology risk frames. Health, Risk & Society, 9(2), 173-190.
16. Ganzleben, C., et al. (2011). Review of Environmental Legislation for the Regulatory Control of Nanomaterials: Final Report.
17. Duvall, M., Wyatt, A. (2011). Regulation of nanotechnology and nanomaterials at EPA and around the world: Recent developments and context. Washington, DC: Beveridge & Diamond, PC.
18. Hertel, T.W. (1997). Global trade analysis: modeling and applications. Cambridge university press.
19. Narayanan, G.B., Angel Aguiar, McDougall, R. (2012). Global Trade, Assistance, and Production: The GTAP 8 Data Base. Center for Global Trade Analysis, Purdue University.