Розширена анотація українською мовою

Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання належної інституційної архітектури, яка є це однією із двох основних тем, представлених на Всесвітньому Саміті Землі зі сталого розвитку. Інституційна архітектура має глобальне значення не лише для управління, а й для національних та регіональних влад. Належне управління є важливим для розробки, моніторингу та реалізації політики, яка необхідна для задоволення трьох основних напрямків політики ‒ соціальної, екологічної та економічної. Після створення інституції міжнародного рівня ‒ Програми Організації Об’єднаних Націй по навколишньому середовищу у 1972 році та за результатами Стокгольмської конференції та Комісії зі сталого розвитку (CSD), а також після саміту у Ріо-де-Жанейро у 1992 р. багато країн висловили свої зобов’язання щодо розвитку сильної інституційної архітектури в межах своєї адміністративної мережі для досягнення цілей сталого розвитку. Аргументи полягають у тому, що для припинення або зменшення глобальної деградації навколишнього середовища необхідно створити міцну основу для інституційної архітектури. Критики, однак, говорять, що для досягнення цілей сталого розвитку існують конкуруючі претензії, такі як співпраця між приписами Програми Організації Об’єднаних Націй по навколишньому середовищу та Комісії зі сталого розвитку. Значення інституційної архітектури продовжує зростати після проведення Міжнародного саміту зі стійкого розвитку у 2002 році для досягнення цілей сталого розвитку у 21 столітті. Проте, незважаючи на орієнтовані на конкретні дії, підходи Міжнародного саміту зі стійкого розвитку глобальних та регіональних партнерств, багато країн не змогли запровадити необхідні зміни у межах своїх інституційних архітектур. Аналізуючи стан інституційної архітектури у чотирьох країнах Південної Азії ‒ Бангладеші, Індії, Непалі та Пакистані ‒ за допомогою опублікованої літератури, досліджень з урядових порталів та аналізу вторинних даних, ця стаття оцінює сильні та слабкі сторони інституційної архітектури цих країн. Методичним інструментарієм проведеного дослідження став метод аналізу основних чотирьох показників ‒ індексу ефективності довкілля (EPI), індексу глобальної конкурентоспроможності (GPI), індексу людського розвитку (HDI) та індикатору багатовимірного бідності (MPI), які свідчать, що всі чотири країни мають різні рівні соціальних, економічних та екологічних установ. Проте всі вони прагнуть досягти цілей сталого розвитку на міжнародних конференціях, шляхом підписання та ратифікації багатосторонніх природоохоронних угод. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що розроблені політики, закони та адміністративні організації цих країн відповідають вимогам багатосторонніх природоохоронних угод, слабкі показники ефективності свідчать про потребу подальшого вивчення показників інституційної архітектури. У цій статті продемонстровано чи достатньо простої участі у різних конференціях, укладанні договорів та створення інституційної архітектури для здійснення міжнародної допомоги та чи існують інші чинники, які перешкоджають країнам досягти цілей сталого розвитку.

Ключові слова: інститут, сталий розвиток, біорізноманіття, збереження навколишнього середовища, управління.

Класифікація JEL: Q001, Q50, Q56.

Цитувати як: Bhandari, M.P., Bhattarai, K. (2017). Institutional Architecture for Sustainable Development (SD): A Case Study from Bangladesh, India, Nepal, and Pakistan. SocioEconomic Challenges, 1(3), 6-21. DOI: 10.21272/sec.1(3).6-21.2017

Список використаних джерел

1. Asian Development Bank (2004). Development Indicators Reference Manual; Concepts and Definitions; Economics and Research Department, Development Indicators and Policy Research Division, the Asian Development Bank (ADB), Manila, Philippines. Available at http://www.adb.org/Statistics/pdf/Reference-Manual.pdf.
2. ADB-ICIMOD (2006). Environment Assessment of Nepal: Emerging Issues and Challenges. ADB, Manila, ICIMOD, Kathmandu.
3. Alkire, Sabina and Santos, Maria Emma (2010). Multidimensional Poverty Index: 2010 Data. Oxford Poverty and Human Development Initiative. Available at www.ophi.org.uk/policy/multidimensional-poverty-index/. Accessed on 5/20/2011.
4. Allvoices (2010). India ranks 119th in Human Development Index 2010-UN. Allvoices, San Francisco, CA 94104. Available at http://www.allvoices.com/contributed-news/7238938-india-ranks-119th-in-human-development-index-2010un. Accessed on 5/20/2011.
5. Anaedu, O. and Engfeldt, Lars-Goran (2002). Sustainable Development Governance. Paper prepared for consideration in the Second Week of the Third Session of the Preparatory Committee for WSSD.
6. Bhandari, Medani P. (2017). The Pedagogical Development of the International Organization and Organizational Sociology Theories and Perspectives, in Douglass Capogrossi (Ed.). Educational Transformation: The University as Catalyst for Human Advancement. Xlibris Corporation, USA (in press).
7. Bhandari, Medani P. (2012). Environmental Performance and Vulnerability to Climate Change: A Case Study of India, Nepal, Bangladesh, and Pakistan. Climate Change and Disaster Risk Management. Series: Climate Change Management, pp. 149-167. Springer, New York / Heidelberg, ISBN 978-3-642-31109-3.
8. Bhandari, Medani P. (2012). Exploring the International Union for the Conservation of Nature (IUCN’s) National Program Development in Biodiversity Conservation: A Comparative Study of India, Pakistan, Nepal, and Bangladesh. Sociology – Dissertations. 73. Available at http://surface.syr.edu/soc_etd/73.
9. Biswas, Aruna and Islam, Safiqul, A.N.M. (2004). Regional Workshop on Science & Technology Statistics organized by: UNESCO Institution for Statistics, Ministry of Science and Information & Communication Technology (MOSICT), Bangladesh.
10. CIA (2010). The World Fact Book, Government of the United States of America, The Central Intelligence Agency, Office of Public Affairs, Washington, D.C. https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/bg.html (Bangladesh) https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/in.html (India) (accessed on 11/17/10) https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/np.html (Nepal) https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/pk.html (Pakistan).
11. Climate change in Asia (2007). Background Paper Impacts, vulnerability and adaptation to climate change in Asia, Beijing, China 11-13 April 2007, This paper was commissioned by the secretariat of the United Nations Framework Convention on Climate Change and prepared by Mozaharul Alam, Atiq Rahman, Mariam Rashid, Golam Rabbani, Preety Bhandary, Suruchi Bhadwal, Murali Lal, and Moekti Handajani Soejachmoen. In some parts of the document the secretariat introduced modifications.http://unfccc.int/files/adaptation/methodologies_for/vulnerability_and_adaptation/application/pdf/unfccc_asian_workshop_background_paper.pdf.
12. Cotter, B. and Hannan, K. (Environs Australia) (1999). Our Community Our Future: A Guide to Local Agenda 21, Commonwealth of Australia, Canberra.
13. Desai, B. H., Oli, K. P., Yang Yongping, Chettri, N. and Sharma, E. (2011). Implementation of the Convention on Biological Diversity: A retrospective analysis in the Hindu Kush-Himalayan countries, ICIMOD, Kathmandu.
14. Environmental Performance Index (EPI) (2010). (repared by the Yale Center for Environmental Law and Policy (YCELP) Yale University and Center for International Earth Science Information Network (CIESIN), Columbia University, Available at: http://epi.yale.edu and distributed by the NASA Socioeconomic Data and Applications Center at http://sedac.ciesin.columbia.edu/es/epi/.
15. EPI (2010). Environmental Performance Index, Summary for Policymakers, Yale Center for Environmental Law and Policy, CT and Columbia University in collaboration with the World Economic Forum, Geneva, Switzerland, Joint Research Centre of the European Commission, Ispra, Italyhttp://epi.yale.edu/epi-2010.pdf; http://epi.yale.edu/Countries/Bangladesh; http://epi.yale.edu/
    Countries/Nepal?grouping_id=2; http://epi.yale.edu/Countries/India?grouping_id=2; http://epi.yale.edu/
    Countries/Pakistan?grouping_id=2; http://www.ciesin.columbia.edu/repository/epi/data/2010EPI_
    summary.pdf.
16. European Union-EU (2009). Study on understanding the causes of biodiversity loss and the policy assessment framework, in the context of the Framework Contract No (DG ENV/G.1/FRA/ 2006/0073, Specific Contract No-DG.ENV.G.1/FRA/2006/0073) (prepared by Allister Slingenberg, Leon Braat, Henny van der Windt, Koen Rademaekers, Lisa Eichler, Kerry Turner) for European Commission, Directorate-General for Environment, Brussels http://ec.europa.eu/environment/enveco/biodiversity/pdf/causes_biodiv_loss.pdf
17. FAO (1997). Asia-Pacific Forestry Sector Outlook. Study Working Paper Series Working Paper No: APFSOS/WP/32, Country Report – Nepal, Forestry Policy and Planning Division, Rome and Regional Office for Asia and the Pacific, Bangkok. Available at ftp://ftp.fao.org/docrep/fao/W7719E/W7719E00.pdf.
18. Government of India-GoI (2010). Inputs for the Secretary-General’s Report to the Second Preparatory Committee of UNCSD Ministry of Environment and Forests, Government of India. Available at http://www.uncsd2012.org/files/response-member-states/Questionnaire-Email-submission-India
    (Attachment).pdf.
19. GoI (Government of India) (2010). India’s major donors and collaborative partners in addressing the environment and climate change issues. Available at http://www.karmayog.com/lists/foreigndonors.htm. Accessed on 05/02/2011.
20. — (2004). India’s Initial National Communication to the United Nations Framework Convention on Climate Change. New Delhi: Ministry of Environment and Forests.
21. — (2007). Protection, Development, Maintenance and Research in Biosphere Reserves in India. Guidelines and Proforma. Government of India, Ministry Of Environment and Forests, CGO Complex, Lodi Road, New Delhi-110003. Available at www.envfor.nic.in October, 2007. http://envfor.nic.in/divisions/csurv/BR_Guidelines.pdf. Accessed on 04/23/2010.
22. Government of Bangladesh (2005). National Adaptation Program of Action (NAPA), Final Report. November 2005, Ministry of Environment and Forest Government of the People’s Republic of Bangladesh. Available at http://www.moef.gov.bd/bangladesh%20napa%20unfccc%20version.pdf. Accessed on 05/29/2011.
23. — (2007). Climate Change and Bangladesh. Climate Change Cell Department of Environment Government of the People’s Republic of Bangladesh, Dhaka. Available athttp://www.bdresearch.org.bd/home/climate_knowledge/cd1/pdf/Bangladesh%20and%20climate%20change/Climate%20change%20impacts%20,vulnerability.
24. Government of Bangladesh (2008). National Sustainable Development Strategy (NSDS). Department of Environment Ministry of Environment and Forests Government of the People’s Republic of Bangladesh, Dhaka.
25. Government of Nepal (2002). Nepal Biodiversity Strategy, Ministry of Forests and Soil Conservation, Government of Nepal, Kathmandu. Available at http://www.mfsc.gov.np/upload/4_Biodiversity_Strategy.pdf. Accessed on 05/10/2011.
26. — (2004). Initial National Communication to the Conference of the Parties of the United Nations Framework Convention on Climate Change, Ministry of Population and Environment, Kathmandu. Available at http://unfccc.int/resource/docs/natc/nepnc1.pdf.
27. — (2009). Nepal Major Activities on Climate Change Regime, Government of Nepal, Ministry of Environment, Science and Technology (MoEST), Singhdarbar, Kathmandu, Nepal. Available atwww.most.gov.np/np/downloads/cc%20activities.doc. Accessed on 05/26/2011.
28. Government of Pakistan (2000). National Report of Pakistan on the Implementation of United Nations Convention to Combat Desertification (UNCCD). Ministry of Environment, Local Government and Rural Development, Government of Pakistan, Islamabad (April 2000). Available at http://www.unccd.int/cop/reports/asia/national/2000/pakistan-eng.pdf.
29. — (2003). Pakistan’s Initial National Communication on Climate Change. Government of Islamic Republic of Pakistan Ministry of Environment, Islamabad, Pakistan. Available at http://unfccc.int/resource/docs/natc/paknc1.pdf. Accessed on 06/03/2011.
30. — (2009). Implementation of the UU Framework Convention on Climate Change (UNFCCC) in Pakistan (presented by Ahmad Jan Malik Section Officer (NCS-1), Ministry of Environment, Islamabad. Available at http://www.ap-net.org/docs/14th_seminar/malik.pdf. Accessed on 06/03/2011.
31. — (2010). Labor Policy 2010. Government of Pakistan, Islamabad. Available at http://www.lmis.gov.pk/publications/LPP.pdf.
32. ICIMOD (2007). Protected Areas, Ramsar Sites, and World Heritage Sites. Nepal Biodiversity Resource Book. ICIMOD, MOEST, GoN, Kathmandu, Nepal.
33. ICIMOD-UNEP (2009). Inception Workshop Report, Kailash Sacred Landscape Conservation Initiative Kathmandu, Nepal, International Centre for Integrated Mountain Development (ICIMOD), Nepal, United Nations Environment Program (UNEP), Kenya.
34. Indian National Science Academy (2001). Pursuit and promotion of science: The Indian experience. Publication of Indian National Science Academy, Published by S. K. Sahni, Executive Secretary, Indian National Science Academy, Bahadur Shah Zafar Marg, New Delhi-110001. http://www.insaindia.org/INSA-book.pdf. Accessed on 04/22/2011.
35. OPHI (2010). Oxford Poverty & Human Development Initiative. Oxford Department of International Development, Queen Elizabeth House, University of Oxford. Available at http://www.ophi.org.uk/policy/multidimensional-poverty-index/. Accessed on 05/20/2011.
36. SAARC (2008). SAARC Statistics Year Book Part-1. SAARC Secretariat, Kathmandu. Available at http://www.bbs.gov.bd/WebTestApplication/userfiles/Image/Test1/SAARC_Part-1.pdf.
37. — (2010). Area of Cooperation-Environment, SAARC Secretariat, Kathmandu. Available at http://www.saarc-sec.org/areaofcooperation/cat-detail.php?cat_id=54. Accessed on 05/30/2011.
38. Sathaye, Jayant, Shukla, P. R. and Ravindranath, N. H. (2006). Climate change, sustainable development and India: Global and national concerns. Current Science, 90(3), 314-325.
39. SDPI (2006). Sustainable Industrial Development / National Environmental Quality Standards. Sustainable Development Policy Institute, Islamabad Available at http://www.sdpi.org/research_Programme/environment/sustainable_industrial_development.htm#6 (accessed on 06/03/2011).
40. The World Economic Forum (2010) The Global Competitiveness Index 2010-2011 rankings and 2009-2010 comparisons, World Economic Forum 91-93 route de la Capite, CH – 1223 Cologny/Geneva, Switzerland and World Economic Forum USA, 3 East 54th Street, 17th Floor, New York, NY 10022, USA http://www.weforum.org/en/index.htm
41. Treaties Office Database of the European Commission (2010). Database of the European Commission, Belgium. Available at http://ec.europa.eu/world/agreements/default.home.do.
42. UNDP (2010). Global Human Development Report 2010. Human Development Report Office, New York.
43. United Nations (2002). Country Profile of Government of India for World Summit for Sustainable Development (WSSD). United Nations, New York.
44. — (2002). Country Profile of Government of Bangladesh for World Summit for Sustainable Development (WSSD), United Nations, New York.
45. — (2002). Country Profile of Government of Nepal for World Summit for Sustainable Development (WSSD), United Nations, New York.
46. — (2002). Country Profile of Government of Pakistan for World Summit for Sustainable Development (WSSD), United Nations, New York.
47. — (2002). Implementing Agenda 21 Report of the Secretary-General. Commission on Sustainable Development acting as the preparatory committee for the World Summit on Sustainable Development Second session 28 January-8 February. 2002.E/CN.17/2002/PC.2/7.
48. UN-DSD (United Nations Division for Sustainable Development) (2007). Indicators of Sustainable Development: Guidelines and Methodologies (3rd Edition). United Nations, New York Available athttp://www.un.org/esa/sustdev/natlinfo/indicators/guidelines.pdf.
49. United Nations Department of Economic and Social Affairs (UNDESA) (2011). The Transition to a Green Economy: Benefits, Challenges and Risks from a Sustainable Development. Perspective Report by a Panel of Experts* to Second Preparatory Committee Meeting for United Nations Conference on Sustainable Development Prepared under the direction of Division for Sustainable Development, UN-DESA United Nations Environment Program UN Conference on Trade and Development, New York. Available at http://www.uncsd2012.org/rio20/content/documents/Green%20Economy_full%20report%
    20final%20for%20posting%20clean.pdf.
50. United Nations Environment Program and Development Alternatives – UNEP-DA (2008). South Asia Environment Outlook 2009: United Nations Environment Program (UNEP), South Asian Association for Regional Cooperation (SAARC) and Development Alternatives (DA) UNEP, SAARC and DA. Available at http://www.saarc-sec.org/userfiles/SAEO%202009.pdf.
51. Warleigh, A. (2002). Introduction: institutions, institutionalism and decision making in the EU, Understanding European Union Institutions. A. Warleigh (ed.). Routledge, London and New York, UK and USA.
52. World Bank (2010). World Development Report, Development and Climate Change. The International Bank for Reconstruction and Development, The World Bank, Washington, DC.
53. World Bank Data (2011). Multiscale data portal. World Bank, Washington, DC. Available at http://data.worldbank.org/data-catalog. Accessed on 05/07/2011.