Розширена анотація українською мовою

Друга половина 20 століття характеризується подальшим збільшенням масштабів господарської діяльності, розширенням зв’язків між різними країнами, поглибленням міжнародного поділу праці. Немає країн, що не взаємодіяли б між собою економічно або не були б включені в систему виробничих відносин і взаємозалежностей. У даний час весь світ ‒ це арена взаємозалежної господарської діяльності людей. В економічній літературі та у повсякденній мові широко використовуються поняття “світова економіка”, “світове (глобальне) господарство”. Очевидно, що в економічних відносинах світ при всій його складності і суперечливості являє собою визначену цілісність, єдність. Східна Європа довгий час залишалася регіоном постачання трудових ресурсів для країн Західної Європи. Через високий рівень безробіття, різницю у рівнях економічного розвитку та значну диференціацію доходів між країнами Східної та Західної Європи, виникає відтік економічно активного населення. Поточна міграційна ситуація в регіоні неоднорідна. Соціальні, економічні та політичні зміни, що відбуваються в регіоні, змінили міграційний статус країн Східної Європи. Значне зниження кількості населення у країнах Східної Європи та його старіння, викликане високим рівнем еміграції, призвело до дефіциту трудових ресурсів. У регіоні еміграція є домінуючою в порівнянні з імміграцією, що пов’язано із нестабільністю соціально-економічному розвитку країн та вимагає подальшого наукового вивчення. У цій статті розглянуті основні фактори руху робочої сили, головним чином у Східній Європі. Вивчено вплив економічних показників та особливостей економічного розвитку країн регіону у поточній міграційній ситуації, яка склалася у Європі, в цілому. Проведено аналіз міграційної політики країн Європейського Союзу та окремих країн. Виявлено основні тенденції міграційних потоків населення регіону та окремих країн Східної Європи. Узагальнено загальні проблеми міграції як інтеграційної форми існування сучасних економік країн.

Ключові слова: трудові рухи, Східна Європа, міграція.

Класифікація JEL: J6.

Цитувати як: Kleinschmidt, H. (2017). Labor Movements, Mainly in Eastern Europe. SocioEconomic Challenges, 1(3), 45-50. DOI: 10.21272/sec.1(3).45-50.2017

Список використаних джерел

1. Aristide R. Zolberg (1981). International Migration in Political Perspective. In: Mary M. Kritz, Charles B. Keely and Silvano M. Tomasi (eds.). Global Trends in Migration. Staten Island, NY: Center for Migration Studies, pp. 3-27.
2. August Meitzen (1886, 1891, 1903, 2003). Geschichte, Theorie und Technik der Statistik (Berlin: Hertz, 1886), pp. 25-30 [second edn (Stuttgart and Berlin, 1903); reprint of the second edn (Saarbrüclen: Müller, 2003); English version (Philadelphia: American Academy, 1891)].
3. Barbara Rhode (1993). Brain Drain, Brain Gain, Brain Waste. Reflections on the Emigration of Highly Educated and Scientific Personnel from Eastern Europe. In: Russell King (ed.). The New Geography of European Migrations. London: Belhaven Press, pp. 228-245.
4. Commission on Human Security (2003). Human Security Now. New York: The Commission, p. 44.
5. Daniel Kubat (ed.). (1993). The Politics of Migration Policies. second edn. New York: Center for Migration Studies, first published (ibid., 1979).
6. Daniel Statt (1995). Foreigners and Englishmen. The Controversy over Immigration and Population. 1660–1760. Newark, DE, pp. 121-165.
7. David Cressy (1987). Coming Over. Migration and Communication between England and New England in the Seventeenth Century. Cambridge: Cambridge University Press, pp. 178–212.
8. Donald J. Bogue (1959). International Migration. In: Philip Morris Hauser and Otis D. Duncan (eds.). The Study of Population. Chicago: University of Chicago Press, pp. 486-509.
9. Dorota Bartyzel (2017). Poland Can’t Get Enough of Ukrainian Migrants. Bloomberg News (7 March 2017). Available at https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-03-06/. Accessed 10 August 2017.
10. Edgar Kant (1953). Migrationernes klassifikation och problematic. In: Svensk geografisk Årsbok, 29, 180-209.
11. Joseph Mangalam (1968). General Theory in the Study of Migration. In: International Migration Review, 2, 3-18.
12. Ernst Georg Ravenstein (1876). Census of the British Isles 1871, Birthplaces and Migration. In: Geographical Magazine, 3, 173-177, 201-206; Laws of Migration, in: Journal of the Royal Statistical Society, 49 (1885), 167–225, 52 (1889), 214–301.
13. Ernst Georg Ravenstein (1876). Laws of Migration. Counties and General. In: Geographical Magazine 3, 229–233; also in: Ravenstein, The Laws of Migration. New York (1987).
14. EURACTIV (21 January 2016). Available at https://www.euractiv.com/section/Europe-s-east/news/. Accessed 10 August 2017.
15. Eurostat (EU). Available at ec.europa.eu/Eurostat/statistics-explained/index.php/. Accessed 10 August 2017.
16. Frank Bovenkerk (1974). The Sociology of Return Migration. Publications of the Research Group for European Migration Problems, 20. The Hague: Nijhoff and Dordrecht: Springer.
17. Franz Nuscheler (1995, 2012). Internationale Migration, Flucht und Asyl. Grundwissen Politik, 14. Opladen: Leske + Budrich, pp. 27–31; reprint: Wiesbaden: Verlag für Sozialwissenschaft.
18. Gérard Chaliand, Michel Jan and Jean-Pierre Rageau (1994). Atlas historique des migrations. Paris: Éditions du Seuil.
19. Graziano Tassello, ed., Lessico migratorio (Rome: Centro Studi Emigrazione, 1987).
20. Guy S. Goodwin-Gill, International Law and the Movement of Persons between States (Oxford: Clarendon Press, 1978). International Labor Office, ed., Methods of Compiling Emigration and Immigration Statistics (Geneva: ILO, 1922).
21. Hania Zlotnik, “The Concept of International Migration as Reflected in Data Collection Systems”, in: International Migration Review 21 (1987), pp. 925–945.
22. Ivan Krastev (2017). Europadämmerung (Berlin: Suhrkamp, 2017) [first published s. t.: After Europe (2017)].
23. J. v. W. (1846). Die Errichtung statistischer Bureaus und statistischer Privatvereine. In: Deutsche Vierteljahrs-Schrift, 3, pp. 95-128.
24. Joanna Fomina (2017). Economic Migration of Ukrainians to the European Union. A View from Poland. In: Agnieszka Pikenlizka-Wilczewska and Greta Uehling (eds.). Migration and the Ukraine Crisis 2016. Bristol: E-International Relations, pp. 78-89.
25. Johann Gottfried Hoffmann (1840). Lehre von den Steuern. Berlin: Verlag der Nicolaischen Buchhandlung, p. 4.
26. Josef Edmund Woerl (1841). Erläuterung zur Theorie der Statistik in näherer Rücksicht für Staatszwecke. Freiburg: Herder, pp. 32-60.
27. Johann Nepumuk Zizius (1810). Theoretische Vorbereitung und Einleitung zur Statistik. Vienna and Triest: Geistinger, pp. 69-71 [new edn, edited by Franz Kerschbaumer (Vienna and Triest: Geistinger, 1827)].
28. Josef Schmid (1995). Population Development Models as Criteria for Migration Policies?” In: Friedrich Heckmann and Wolfgang Bosswick, (eds). Migration Policies. A Comparative Perspective. Stuttgart: Enke, pp. 211-220.
29. Khalid Koser (2007). Refugees, Transnationalism and the State. In: Journal of Ethnic and Migration Studies, 12, 233-254.
30. Russell King (1993). Why do People Migrate? The Geography of Departure. In: King (ed.). The New Geography of European Migrations. London: Belhaven Press, pp. 17–46.
31. Mangalam and Henry K. Schwartzweller (1970). Some Theoretical Guidelines Toward a Sociology of Migration. International Migration Review, 4, pp. 5-21; reprinted in: Kenneth C. W. Kammeyer (1975, ed.), Population Studies. Chicago: Rand McNally, pp. 173–187.
32. Martin Baldwin-Edwards and Martin A. Schain (eds) (1994). The Politics of Immigration in Western Europe. London: Cass.
33. Michael Marrus (1990). The Uprooted. An Historical Perspective. In: Göran Rystad (ed.). The Uprooted. Forced Migration as an International Problem in the Postwar Era. Lund: Lund University Press, pp. 47-57.
34. Nina Glick Schiller, Linda Basch and Christine Blanc-Szanton (1995). From Immigrant to Transmigrant. Theorizing Transnational Migration. Anthropological Quarterly, 68, 48-63.
35. Office for National Statistics for 2015. Available at https://www.ons.gov.uk/peoplepopulationandcommunity/populationandmigration/internationalmigration/bulletins/; reported by the BBC on 25 August 2016. Available at www.bbc.com/news/uk-politics-37183733. Accessed 10 August 2017.
36. Olena Malynovska (2016). Migration in Ukraine. International organization for Migration (IOM).
37. Olga Oleinikova (2017). Moving out of ‘Their Places’. 1991-2016. Migration of Ukrainians to Australia. In: Agnieszka Pikenlizka-Wilczewska and Greta Uehling (eds). Migration and the Ukraine Crisis 2016 (Bristol: E-International Relations), pp. 90-104.
38. Oscar Handlin (1951, 1973). The Uprooted. The Epic Story of the Great Migrations That Made the American People. Boston: Little, Brown and Co.; second edn (ibid.).
39. P. Neal Ritchey (1976). Explanations of Migration. In: Annual Review of Sociology, 2, pp. 363-404.
40. Maja Zwick (2015). Transnationale Migration. Eine dauerhafte Perspektive. Saharauische Flüchtlinge zwischen agency und vulnerability. In: Peripherie, 138/139, pp. 260–280.
41. Peter Stalker (2001, 2008). The No-Nonsense Guide to International Migration. Oxford: The New Internationalist, esp. at pp. 20-39, 129; second edn (Toronto: New International Publications, 2008).
42. Philip L. Martin and J. Edward Taylor (1996). The Anatomy of Migration Hump. In: Taylor (ed.). Development Strategy, Employment and Migration. Paris: OECD, pp. 43-62.
43. Philip Martin (1993). The Migration Issue. In: Russell King (ed.). The New Geography of European Migrations. London: Belhaven Press, pp. 1–16.
44. Philip Martin (1975) reprinted in: Kenneth C. W. Kammeyer (ed.). Population Studies. Chicago: Rand McNally, pp. 173–187.
45. Robin Cohen and Zig Layton-Henry (eds.) (1997). The Politics of Migration. Cheltenham and Brookfield, VT: Elgar.
46. Roland B. Dixon, Louis Halphen and Imre Ferenczi (1937). Migrations. In: Edwin Robert Anderson Seligman (ed.). Encyclopaedia of the Social Sciences, 10. New York: Macmillan, pp. 420–441.
47. Statista. https://de.statista.com/statistic.daten/. Accessed 10 August 2017.
48. UK Office for National Statistics. https://www.ons.gov.uk/peoplepopulationandcommunity/
    populationandmigration/internationalmigration. Accessed 10 August 2017.
49. Ulrich Teichler (2007). Die Internationalisierung der Hochschulen. Frankfurt and New York: Campus. pp. 63–104.
50. Vladimir Grečić (1993). Mass Migration from Eastern Europe. A Challenge to the West? In: Russell King (ed.). The New Geography of European Migrations. London: Belhaven Press, pp. 135-151.
51. Volodymyr Evtoukh (1995). Contemporary Migrations in the Ukraine. In: Friedrich Heckmann and Wolfgang Bosswick (eds.). Migration Policies. A Comparative Perspective. Stuttgart: Enke, pp. 243-248.
52. Walter Schweitzer (1978). Modelle zur Erfassung von Wanderungsbewegungen. Schriften zur wirtschaftswissenschaftlichen Forschung, 129. Meisenheim: Hain.
53. Wilbur Zelinsky (1971). The Hypothesis of the Mobility Transition. In: Geographical Review, 61, pp. 219-249.
54. Wilhelm Ernst August von Schlieben (1830, 1839). Ansichten über Zweck und Einrichtung statistischer Sammlungen und Bureaus. Halle: Anton and Gelbcke. London Statistical Society, “Introduction”. In: Journal of the London Statistical Society, 1, pp. 1-5.
55. Wolfgang Weidlich and Günter Haag (eds.). (1988). Interregional Migration. Dynamic Theory and Comparative Analysis. Berlin, London, New York, Paris and Tokyo: Springer, pp. 9-11.