Розширена анотація українською мовою

Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання фальшивих (фейкових) новин, імміграції та поляризації думок. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що фейкові новини – одна із проблемних тем у сучасному світі, яка торкається не лише медіа-індустрії, а й всіх сфер життєдіяльності суспільства. В статті зазначається актуальність розповсюдження фейкових новин в мережі Інтернет, в результаті чого, суспільство переживає важкі часи у зовсім новій спотвореній епосі неправомірної інформації та упереджених новин. Методичним інструментарієм проведеного дослідження запропоновано метод експерименту. В статті досліджено вплив фейкових новин про поляризацію думок людей на таку тему, як імміграція. Доведено, що ефект зворотньої дії та когнітивні упередження, які є підтвердженням обмеженості поглядів, трапляються, коли люди читають фейкові новини, незалежно від того, вірять вони в них чи ні. Крім того, результати дослідження демонструють, як фейкові новини впливають на поляризацію думок суспільства, наведено докази того, що ефект зворотньої дії є більш значущим, ніж його аналог (наприклад, підтвердження обмеженості поглядів). Отримані результати свідчать, що емоційний вплив фейкових новин можливо нейтралізувати завдяки попередньому сигналу про їх помилковість. Напрям подальших досліджень полягає у висвітленні побудови складних індексів обчислення емоційно-контрольованого рівня людей. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для дослідження психологічних ефектів в таких сферах, як аборт, війна з наркотиками, політика та інші. Потребує додаткових досліджень аналіз того, як величина поляризації думок змінюється в залежності від рівня сенсуалізму фейкових новин. Дослідження теоретично доводить, що компанії та уряди країн вже вдаються до конкретних дій, пов’язаних із боротьбою з фейковими новинами на їх наслідками.

Ключові слова: фейкові новини, поляризація думок, імміграція, ефект зворотньої дії, обмеженність поглядів, псевдоправда.

Класифікація JEL: C90.

Цитувати як: Borella, C. A. (2017). Fake News, Immigration, and Opinion Polarization. SocioEconomic Challenges, 1(4), 59-72. DOI: 10.21272sec.1(4).59-72.2017

Список використаних джерел

1. Allcott, H. and Gentzkow, M. (2017). Social Media and Fake news in the 2016 Election. Journal of Economic Perspectives, 31(2), 211-236.
2. Baron, J. (1995). Myside bias in thinking about abortion. Thinking & Reasoning, 1(3), 221-235.
3. Baron, J. (2012). Thinking and deciding. Cambridge: Cambridge University Press.
4. Brundidge, J. (2010). Encountering “Difference” in the Contemporary Public Sphere: The Contribution of the Internet to the Heterogeneity of Political Discussion Networks. Journal of Communication, 60(4), 680-700.
5. Colleoni, E., Rozza, A. and Arvidsson, A. (2014). Echo Chamber or Public Sphere? Predicting Political Orientation and Measuring Political Homophily in Twitter Using Big Data. Journal of Communication, 64(2), 317-332.
6. Iyengar, S. and Hahn, K. (2009). Red Media, Blue Media: Evidence of Ideological Selectivity in Media Use. Journal of Communication, 59(1), 19-39.
7. Kim, Y., Hsu, S. and de Zúñiga, H. (2013). Influence of Social Media Use on Discussion Network Heterogeneity and Civic Engagement: The Moderating Role of Personality Traits. Journal of Communication, 63(3), 498-516.
8. Lyons, P. A., Kenworthy, J. B., & Popan, J. R. (2010). Ingroup identification and group-level narcissism as predictors of U.S. citizens’ attitudes and behavior toward Arab immigrants. Personality and Social Psychology Bulletin, 36(9), 1267-1280.
9. Nilsson, J. (2017). Ben Franklin Used Fake News.
10. Siebörger, R. (2017). Fake News, Alternative Facts, History Education. Public History Weekly, 8.
11. Soll, J. (2016). The Long and Brutal History of Fake News.
12. Stanford History Education Group (2015). Evaluation Information: The Cornerstone of Civil Online Reasoning.