Розширена анотація українською мовою

Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання оцінювання ефективності державного регулювання реструктуризації економіки з урахуванням екологічного чинника. У статті удосконалено методичні засади до оцінювання рівня ефективності державного регулювання процесу реструктуризації економіки, враховуючи її екологічну складову. Запропоновано науково-методичний підхід, який базується на адаптації моделі Кубіна і Штерна шляхом побудови нелінійної економетричної моделі залежності логарифма витрат на проведення реформ (з урахуванням екологічного чинника) від інтегральних показників «динамічні зрушення», «інклюзивність», «стійкий розвиток», «коригування» та індексу державного регулювання реструктуризації економіки (WGI). Індекс WGI Кауфмана і Крау розраховано на основі застосування підходу до моделювання незалежних компонентів (UCM) як узагальнююча характеристика наступних складових: гласність та підзвітність; політична стійкість і відсутність тиску; ефективність уряду; якість регулювання; верховенство права; контроль за корупцією. В статті здійснено формалізацію параметрів економетричної моделі шляхом застосування параметричних методів з попередньою нормалізацією вхідних показників методом Харрінгтона. В статті представлено результати емпіричного аналізу, який дозволив за допомогою побудови кореляційної матриці провести якісну інтерпретацію отриманих результатів рівня ефективності державного регулювання процесу реструктуризації економіки, враховуючи її екологічну складову. Подальші наукові дослідження будуть спрямовані на практичне оцінювання рівня ефективності державного регулювання процесу реструктуризації економіки, враховуючи її екологічну складову; визначення інструментів підвищення державного менеджменту в сфері реструктуризації економіки; розробки методів реструктуризації економіки, які будуть синергетично впливати на всі процеси в державі; доведення необхідності державних органів влади більш активно враховувати екологічну складову реструктуризації економіки, а також формування стратегічного плану реструктуризації економіки держави в залежності від рівня технологічного прогресу в світі.

Ключові слова: ефективність, державне регулювання, реструктуризація економіки, екологічний чинник.

Класифікація JEL: E24.

Цитувати як: Karintseva, O., Benetyte, R. (2018). Estimation of Efficiency of State Regulation in Economic Restructuring Based on the Environmental Factor. SocioEconomic Challenges, 2(1), 91-102. DOI: 10.21272/sec.2(1).91-102.2018

Список використаних джерел

1. Ambec, S., Cohen, M. A., Elgie, S. & Lanoie, P. (2013). The Porter hypothesis at 20: Can environmental regulation enhance innovation and competitiveness? Review of Environmental Economics and Policy, 7(1), 2–22.
2. Barbera, A. J. & McConnell, V. D. (1990). The impact of environmental regulations on industry productivity: Direct and indirect effects. Journal of Environmental Economics and Management, 18, 50–65.
3. Barro, R. S. & Gordon, D. B. (1983) Rules, discretion & reputation in a model of monetary policy. Journal of Monetary Economics, 12, 1169-1189.
4. Berman, E. & Bui, L. T. (2001a). Environmental regulation and labor demand: Evidence from the South Coast air basin. Journal of Public Economics, 79(2), 265–295.
5. Berman, E., & Bui, L. T. (2001b). Environmental regulation and productivity: Evidence from oil refineries. Review of Economics and Statistics, 83(3), 498–510.
6. Cimato, F. and Mullan, M. (2010). Adapting to Climate Change: Analysing the Role of Government. Defra Evidence and Analysis Series.
7. Coglianese, C., Finkel, A. M. & Carrigan, C. (eds.). (2013). Does regulation kill jobs? Philadelphia: University of Pennsylvania Press.
8. Davidson C. (2000). Economic growth and the environment: alternatives to the limits paradigm. BioScience, 50, 433–440.
9. Domazlicky, B. R. & Weber, W. L. (2004). Does environmental protection lead to slower productivity growth in the chemical industry? Environmental and Resource Economics, 28, 301–324.
10. Dutt, K. (2009). Governance, institutions and the environment-income relationship: a cross-country study. Environment, Development and Sustainability, 11(4), 705-723.
11. Ekins, P. (2000). Economic Growth and Environmental Sustainability: The Prospects for Green Growth. Routledge, London.
12. Environmental Protection Agency (EPA) (2011). Improving Our Regulations: Final Plan for Periodic Retrospective Reviews of Existing Regulations. Available at www.epa.-gov/improvingregulations/documents/eparetroreviewplan-aug2011.pdf.
13. Evans, M. K. (1973). A forecasting model applied to pollution control costs. American Economic Review, 63(2), 244–252.
14. Harris, J M. and Goodwin, N. R. (2003). Reconciling Growth and Environment. GDAE Working Papers 03-03, GDAE, Tufts University.
15. Jacobzone, S., Choi, C. & Miguet, C. (2007). Indicators of Regulatory Management Systems. OECD Working Papers on Public Governance # 4, OECD Publishing. Available at http://dx.doi.org/10.1787/112082475604.
16. Jaffe, A. B., & Palmer, K. (1997). Environmental regulation and innovation: A panel data study. Review of Economics and Statistics, 79(4), 610–619.
17. Kaufmann, D. and Kraay, A. and Mastruzzi, M. (2010) .The Worldwide Governance Indicators: Methodology and Analytical Issues (September 2010). World Bank Policy Research Working Paper No. 5430. Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=1682130.
18. Kaufmann, D. and Kraay, A. and Zoido, P. (October 1999). Aggregating Governance Indicators. World Bank Policy Research Working Paper No. 2195. Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=188548 or http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.188548.
19. Kaufmann, D. and Kraay, A. and Zoido, P. (August 1999). Governance Matters. World Bank Policy Research Working Paper No. 2196. Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=188568.
20. Kaufmann, D., Aart, K. and Mastruzzi, M. (2007b). Growth and Governance: A Reply/Rejoinder. Journal of Politics, 69(2), 555-562.
21. Malyshev, Nick A. (2006). Regulatory Policy: OECD Experience and Evidence. Oxford Review of Economic Policy, 22(2), 274-299.
22. Meyer S. M. (1992). Environmentalism and economic prosperity: testing the environmental impact hypothesis. MIT Mimeo.
23. Panayotou T., (2000). Economic Growth and the Environment. CID Working Papers 56, Center for International Development at Harvard University.
24. Portney, P. R. (1981). The macroeconomic impacts of federal environmental regulation. Natural Resources Journal, 21, 459–488.
25. Repetto, R. D., Rothman, D., Faeth, P. & Austin, D. (1997). Has environmental protection really reduced productivity? Challenge, 40(1), 46–57.
26. Rogerson, R. (2015). A macroeconomic perspective on evaluating environmental regulations. Review of Environmental Economics and Policy, 9(2), 219–238.
27. Stern, J. & Holder, S., (1999). Regulatory governance: criteria for assessing the performance of regulatory systems. An application to infrastructure industries in the developing countries of Asia. Utilities Policy, 8, 33-50.
28. Stern, J. & Trillas, F. (2001). Regulation of telecoms: what works and why? Lessons from Independent Central Banks. Business Strategy Review, 12(4), 17-28.
29. Stern, J. and Cubbin, J. S. (2003). Regulatory Effectiveness: The Impact of Regulation and Regulatory Governance Arrangements on Electricity Outcomes – A Review Paper. London Business School Regulation Initiative Working Paper, Forthcoming.
30. Stern, J. (2003). Regulation & contracts for utility services: Substitutes or complements? Lessons from UK historical experience. London Business School Regulation Initiative Working Paper No. 54.
31. The Inclusive Development Index 2018 Summary and Data Highlights. Available at http://www3.weforum.org/docs/WEF_Forum_IncGrwth_2018.pdf.
32. Viscusi, W. K. (1996). Regulating the Regulators. The University of Chicago Law Review, 63(4), 1423-1461.
33. Worldwide Governance Indicators. Available at http://info.worldbank.org/ governance/wgi/#doc-sources.
34. Kovch, T. B. (2011). Metodychni pidkhody do otsinyuvannya efektyvnosti finansovoho monitorynhu v komertsiynykh bankakh [Methodical approaches to the evaluation of the effectiveness of financial monitoring in commercial banks]. Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny, 21.15, 334–343.