Розширена анотація українською мовою

Види діяльності, які беруть походження з ринків, що утворилися завдяки появі цифрової економіки, займають в економіці нові місця, витісняючи ті види діяльності, які мали місце в традиційній економіці. Створюючи віртуальні посилання, нова економіка обумовлює порядок спілкування, який структурує відносини із іншими суб’єктами, а також формує ставлення людини до себе у новій динаміці: цифрова індивідуальність у нових взаємозв’язках відтворюється між вільною людиною та людиною, накладеною на віртуальну індивідуальність, приведену у відповідність до віртуального світу. Нове спілкування або «цифрова медіація» породжує питання про взаємовідносини між індивідуальним та цифровим, про нову форму економіки. Виходячи з цього, індивідуальність опосередковується «цифровою медіацією» на нових ринках, які з’являються під час нового формату структуризації економіки. Нетрадиційні форми комунікацій у новій формі соціальної (більш суб’єктивної) та технічної взаємодії, яку нав’язує ринок цифрової економіки, стає новим об’єктом аналізу. В межах цього аналізу надана характеристика нового порядку «медіації» з урахуванням культурологічних особливостей суб’єктів комунікацій, що обумовлені процесами цифровізації економіки, а також визначена специфіка взаємозв’язків між індивідуальними, цифровими та економічними аспектами ринкових відносин. В статті підтверджено існування нового соціально-економічного порядку в контексті поведінки, ставлення та соціального управління новою соціальною ідентичністю. Виходячи з цього, автором статті надано низку рекомендацій, які заслуговують на увагу на міжнародному, національному, та місцевому рівнях, та описують новий тип управління, орієнтований на безпечні, динамічні, інтерактивні та стійкі мережі людських комунікацій, в яких об’єктами є ідеальні індивіди, створені віртуально. Основними з цих рекомендацій є наступні: на технічному рівні – використання технічних засобів багатомовного перетворення контентів спілкування як нового інструментарію ринкової медіації та, відповідно – налагодження міжнародного та глобального соціального діалогу; на політичному рівні – прийняття нового інтерфейсу ідентичності та безпеки; на соціально-ектичному рівні – вирішення питання цензури інтерфейсів з урахуванням різноманітності користувачів та чутливості контентів спілкування для кожного користувача.

Ключові слова: цифрове посередництво, зв’язок, цифрова економіка, віртуальна мережа.

Класифікація JEL: Z, Z1.

Цитувати як: Beyi, W. A. (2018). The Trilogy of a Digital Communication between the Real Man, His Digital Individual and the Market of the Digital Economy. SocioEconomic Challenges, 2(2), 66-74. DOI: 10.21272/sec.2(2).66-74.2018

Список використаних джерел

1. Chevrier, S. (2003). Le management interculturel. Paris, PUF.
2. Edward, T. H. (1979). Au-delà de la culture. Seuil.
3. Frame, A.(2008). Repenser l’interculturel en communication. Performance culturelle et construction des identités au sein d’une association européenne. Science de l’homme et Société. Université de Bourgogne.
4. Mead, G., H. (1934). Mind, Self and Society from the Standpoint of a Social Behaviorist, Chicago: University of Chicago Press
5. Gudykunt, W. et kim, Y. (1992). Communication With Strangers: An Approch to Interculutral Communication. New York, McGraw Hill.
6. Hofstede, G. (1991). Culture and Organisations: Software of the Mind, Londres: McGraw Hill.
7. Kaufmann, J.-C. (2004). L’invention de soi, Paris, Armand Colin.
8. Boureau, M., et Penard, T. (2016). Introduction. L’économie numérique en question. Revue d’économie industrielle, 156(4), 11-15.
9. Negroponte, N. (1997). L’homme numérique : comment le multimédia et les autoroutes de l’information vont changer votre vie. Pocket.
10. Revue Economique (2001). 52(numéro hors-série), 7-36.
11. Strucker, S and Burke, P. (2000). The Past, Present, and Future of an Identity Theory. In Social Psychology Quarterly, 63(4), 284-297.