Розширена анотація українською мовою

Стаття присвячена проведенню квазі-експериментального аналізу впливу мікрокредитування на подолання бідності населення в Ефіопії. Автори дослідження проаналізували на скільки покращився рівень життя населення після користування ними послугами з мікрофінансування порівняно з тими верствами населення, які досі не мають доступу до даного виду послуг. Дослідження питання мікрокредитування як інструменту у боротьбі із бідністю населення в статті здійснено в наступній логічній послідовності: проведено оцінювання показників схильності до користування населенням одночасно декількома мікрофінансовими послугами; здійснено поділ населення, які виступають клієнтами та не-клієнтами мікрофінансових послуг; визначено середній ефект від користування населенням мікрофінансових послуг. Методичним інструментарієм проведеного дослідження є метод анкетування, метод псевдорандомізації (propensity score matching), популяційний середній ефект впливу (average reatment effect), непараметричний метод відбору подібного за коефіцієнтом схильності. Дослідження проводилося у чотирьох місцях у північній Ефіопії протягом 2009 року. Проведене емпіричне дослідження засвідчило, що вплив мікрофінансування на показники бідності розглянутих домогосподарств був незначним. Зокрема, вплив на основні показники добробуту населення є незначним як за описовою статистикою, так і за методами відповідності балів схильності, за винятком відповідності стратифікації. Однак мікрофінансування може слугувати інструментом виживання для домогосподарств у періоди кризи та нестабільності. Крім цього, автори дослідження довели, що мікрокредити у короткостроковому періоді впливають на розвиток виробничих активів домогосподарства та на збільшення інвестицій в людський капітал (витрати на придбання матеріалів для потреб школи та на охорону здоров’я). Важливо відзначити, що установи, що надають послуги з мікрофінансування в Ефіопії, мали значний вплив на нарощення витрат домогосподарств на продукти харчування, непродовольчі товари. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для представників влади та міжнародних організацій з позиції удосконалення програми боротьби з бідністю, розширити її або розробити подібні схеми втручання для інших країн.

Ключові слова: мікрокредити, бідність, аналіз впливу, контрфакти, непараметричний метод відбору подібного за коефіцієнтом схильності, мікрофінансування.

Класифікація JEL: G2, G20, G21, G23.

Цитувати як:Weldeslassie, H. A., Vermaak, C. (2019). Do Micro-Credits Work As An Effective Anti-Poverty Pro-gram For Poverty Eradication? Evidence From Ethiopia. SocioEconomic Challenges, 3(2), 31-53. http://doi.org/10.21272/sec.3(2).31-53.2019.

Список використаних джерел

1. Armendáriz de Aghion, B., & Morduch, J. (2005). The Economics of Microfinance MIT Press. Cambridge, Massachusetts.
2. Banerjee, A., Duflo, E., Glennerster, R., & Kinnan, C. (2015). The miracle of microfinance? Evidence from a randomized evaluation. American Economic Journal: Applied Economics, 7(1), 22-53.
3. Becker, S. and Ichino, A. (2002) ‘Estimation of average treatment effects based on propensity scores’, The Stata Journal 2 (4), 358-377.
4. Boudreaux, K.C. and Cowen, T. (2009) ‘The micro magic of microcredit’, The Wilson Quarterly 32 (1): 27-31.
5. Cheston, S., & Reed, L. (1999). Measuring transformation: assessing and improving the impact of microcredit. Journal of Microfinance/ESR Review, 1(1), 3.
6. Christen, R. P. (2001). Commercialization and Mission Drift: The transformation of Microfinance in Latina America, occasional paper, n 5.
7. Crépon, B., Devoto, F., Duflo, E., & Parienté, W. (2015). Estimating the impact of microcredit on those who take it up: Evidence from a randomized experiment in Morocco. American Economic Journal: Applied Economics, 7(1), 123-50.
8. Datar, S. M., Epstein, M. J., & Yuthas, K. (2008). In microfinance, clients must come first. Stanford Social Innovation Review, 6(1), 38-45.
9. Deaton, A. (2010). Instruments, randomization, and learning about development. Journal of economic literature, 48(2), 424-55.
10. Foster, J., & Greer, J. (1984). E. Thorbecke (1984), A class of decomposable poverty measures. Econometrica, 52(3), 761-766.
11. Freedman, D. A. (2006). Statistical models for causation: what inferential leverage do they provide? Evaluation review, 30(6), 691-713.
12. González Vega, C. (1998). Microfinance: broader achievements and new challenges.
13. Haggblade, S., Hazell, P., & Reardon, T. (2010). The rural non-farm economy: Prospects for growth and poverty reduction. World Development, 38(10), 1429-1441.
14. Heckman, J. J. (1979). Sample selection bias as a specification error. Econometrica: Journal of the econometric society, 153-161.
15. Julien, K. (2009). A look at interest rates in microfinance. New York: New School University.
16. Kar, A. K. (2013). Mission drift in microfinance: are the concerns really worrying? Recent cross-country results. International Review of Applied Economics, 27(1), 44-60.
17. Karlan, D. S., & Zinman, J. (2008). Credit elasticities in less-developed economies: Implications for microfinance. American Economic Review, 98(3), 1040-68.
18. Khandker, S. (2001, February). Does micro-finance really benefit the poor? Evidence from Bangladesh. In Asia and Pacific Forum on Poverty: Reforming Policies and Institutions for Poverty Reduction (Vol. 14).
19. Khandker, S. R. (2005). Microfinance and poverty: Evidence using panel data from Bangladesh. The World Bank Economic Review, 19(2), 263-286.
20. Kondo, T., Orbeta Jr, A., Dingcong, C., & Infantado, C. (2008). Impact of microfinance on rural households in the Philippines. IDS bulletin, 39(1), 51-70.
21. Roodman, D., & Morduch, J. (2009). The impact of microfinance on the poor in Bangladesh: revisiting the evidence. Center for Global Development (CGD) Working Paper, 174.
22. Morduch, J. (1998). Does microfinance really help the poor?: New evidence from flagship programs in Bangladesh. Research Program in Development Studies, Woodrow School of Public and International Affairs.
23. Morduch, J. (1999a). The role of subsidies in microfinance: evidence from the Grameen Bank. Journal of development economics, 60(1), 229-248.
24. Morduch, J. (1999b). The microfinance promise. Journal of economic literature, 37(4), 1569-1614.
25. Morduch, J. (2000). The microfinance schism. World development, 28(4), 617-629.
26. Morduch, J., & Johnston, J. (2007a). The unbanked: evidence from Indonesia. Financial access institute (FAI), NYU Wagner Graduate School of Public Service, March.
27. Morduch, J. (2007b). Smart subsidies. In Microfinance and Public Policy (pp. 72-85). Palgrave Macmillan, London.
28. Nega, F. (2008). Poverty, asset accumulation, household livelihood and interaction with local institutions in northern Ethiopia (Doctoral dissertation, Katholieke Universiteit Leuven).
29. Olivares-Polanco, F. (2005). Commercializing microfinance and deepening outreach? Empirical evidence from Latin America. Journal of Microfinance/ESR Review, 7(2), 5.
30. Ravallion, M. (2001). The mystery of the vanishing benefits: An introduction to impact evaluation. the world bank economic review, 15(1), 115-140.
31. Rhyne, E. (1998). The yin and yang of microfinance: Reaching the poor and sustainability. MicroBanking Bulletin, 2(1), 6-8.
32. Rosenbaum, P. R., & Rubin, D. B. (1983). The central role of the propensity score in observational studies for causal effects. Biometrika, 70(1), 41-55.
33. Tesfay, G. B., & Gardebroek, C. (2009). Does microfinance reduce rural poverty? Evidence based on household panel data from Tigray, northern Ethiopia.
34. Verbeek, M. (2008). A guide to modern econometrics. John Wiley & Sons.
35. Weldeslassie, H.A. (2017). Does Microfinance Help to Reduce Poverty in Ethiopia ? Propensity Score Matching Impact Analysis. Enterprise Development & Microfinance 28(4), 255-283. http://10.0.13.34/1755-1986.2017.HAW%0Ahttp://search.ebscohost.com/login.aspx?direct=true&db=bth&AN=127504364&site=ehost-live&authtype=ip,uid.
36. Woldehanna, T. (2005). The impact of Debedit Credit and Savings Institution (DECSI) on Poverty Reduction and Community Development. In Proceedings of the International Conference on Microfinance Development in Ethiopia: Impact and Systainability of MIFs, Addis Ababa, Ethiopia, 2005 (pp. 236-269).
37. Waller, G. M., & Woodworth, W. (2001). Microcredit as a grass‐roots policy for international development. Policy Studies Journal, 29(2), 267-282.
38. Woller, G. M., Dunford, C., & Woodworth, W. (1999). Where to microfinance. International Journal of Economic Development, 1(1), 29-64.
39. Wooldridge, J. M. (2010). Econometric analysis of cross section and panel data. MIT press.
40. Wooldridge, J. (2012, January). Treatment effect estimation with unconfounded assignment. In American Accounting Association/Financial Accounting and Reporting Section Workshop.
41. Zewde, Z. N. (2008). Microfinance loan delivery, utilization and impact: with specific reference to Tigray, northern Ethiopia.