Розширена анотація українською мовою

Однією з рушійних сил економічного розвитку країни є формування її міжнародного бренду, впізнаваності в очах туристів та привабливості для відвідування. Зростання міжнародної привабливості країни створює передумови для підвищення її глобальної конкурентоспроможності, позитивно впливає на зростання вхідних інвестиційних потоків, що в результаті забезпечує створення додаткових робочих місць, підвищення ефективності використання наявних конкурентних переваг країни тощо. Саме тому дослідження шляхів популяризації туризму має важливе значення у забезпеченні економічного розвитку країни. Найбільш важливими аспектами цього напрямку є визначення мотивації споживачів туристичних послуг, оцінювання якості обслуговування в туристичній галузі, а також вивчення ролі гастрономії у розвитку туристичної галузі. У статті було досліджено чотири гіпотези щодо місця гастрономії в туристичному розвитку країни, а також взаємозв’язку гастрономії з рівнем задоволення клієнтами відвідування країни та її впливу на вибір країни для відвідування. Основним методом дослідження стало опитування, результати якого представлені в перехресних таблицях (тестування на адекватність за допомогою критерію Пірсона), що дозволило підтвердити висунуті гіпотези щодо стимулюючого впливу гастрономії на розвиток туризму, а також її значної ролі у формуванні вибору клієнтами місця та країни для відвідування. Стосовно місця гастрономії в туристичному та економічному розвитку країни було виявлено, що більшість респондентів вважають її частиною національної культури та традицій, у той час як незначна частка обирає варіант «імідж та бренд місця прибуття», що має бути враховано при формуванні та розвитку міжнародного бренду країни шляхом акцентування уваги на національних гастрономічних особливостях. Також було виявлено, що у випадку гастрономічного туризму ціновий фактор має суттєво нижчий вплив на рішення відвідувача щодо придбання послуг, що створює додаткові можливості отримання доходів країною та, відповідно, має бути враховано місцевими органами влади при формуванні стратегічних планів розвитку територій.

Ключові слова: гастрономія, кулінарія, туризм, культура, традиції, призначення.

Класифікація JEL: Z3, L83, L66.

Цитувати як: Tovmasyan, G. (2019). Exploring The Role Of Gastronomy In Tourism. SocioEconomic Challenges, 3(3), 30-39. http://doi.org/10.21272/sec.3(3).30-39.2019.

Список використаних джерел

1. Long, L. M. (Ed.). (2004). Culinary tourism. Lexington: University Press of Kentucky.
2. Kivela, J. & Crotts, J. C. (2006). Tourism and Gastronomy: Gastronomy’s Influence on How Tourists Experience a Destination. Journal of Hospitality & Tourism Research, 30(3), 354-377.
3. Montanari, A.; Staniscia, B. (2009). Culinary Tourism as a Tool for Regional Re-Equilibrium. European Planning Studies, 17(10), 1463-1483.
4. Horng, J. S. & Tsai, C.T.(S) (2010). Government Websites for Promoting East Asian Culinary Tourism: A Cross-National Analysis. Tourism Management, 31, 74-85.
5. Sánchez-Cañizares, S.M. & López-Guzmán, T. (2012). Gastronomy as a Tourism Resource: Profile of the Culinary Tourist. Current Issues in Tourism, 15 (3), 229-245.
6. McKercher, B.; Okumuş, F.; Okumuş, B. (2008). Food Tourism as a Viable Market Segment: It’s All How You Cook the Numbers!. Journal of Travel & Tourism Marketing, 25(2), 137-148.
7. Hall, M.C., Sharples, L., Mitchell, R., Macionis, N., Cambourne, B. (2003). Food tourism around the world: development, management and markets, Butterworth-Heinemann: Elsevier.
8. Hall, M., Mitchell, R., (2005). Gastronomic tourism: comparing food and wine tourism experiences, Niche Tourism, Contemporary Issues, Trendsand Cases, ss. 89-100.
9. Hall, C.M. & Sharples, L. (2003). The consumption of experiences or the experiences of consumption? An introduction to the tourism of taste. C. Michael Hall, Liz Sharples, Richard Mitchell, Niki Macionis and Brock Cambourne (Ed.) Food Tourism: Around the World: Development, Management and Markets. Chapter 1, p.1-24, Butterworth-Heinemann, Oxford.
10. Shenoy, S.S. (2005). Food Tourism And The Culinary Tourist. A Thesis Presented to the Graduate School of Clemson University, (Doctoral dissertation).
11. Tikkanen, I. (2007). Maslow’s hierarchy and food tourism in Finland. British Food Journal, 721 – 734.
12. Henderson, Joan C.(2009). Food tourism reviewed. British Food Journal, 111(4), 317-326.
13. Alonso, A. D. (2010). Olives, hospitality and tourism: a Western Australia perspective. British Food Journal, 55 – 68.
14. Wolf, E. (2002). Culinary tourism: A tasty economic proposition. Portland, Oregon: International Culinary Tourism Association.
15. Bessiere, J. (1998). Local development and heritage: Traditional food and cuisine as tourist attractions in rural areas. Sociologia Ruralis, 38(1), 21-43.
16. Boyne, S., Williams, F., & Hall, D. R. (2002). On the trail of regional success: Tourism food production and the Isle of Arran Taste Trail. In G. Richards & A. M. Hjalager (Eds.), Tourism and Gastronomy (pp. 91-114). London: Routledge.
17. Henderson, J.C. (2009) Food tourism reviewed. British Food Journal, 111, 317–326.
18. Lin Yi-Chin , Pearson Thomas E. , Cai Liping A. (2011). Food as a form of Destination Identity: A Tourism Destination Brand Perspective. Tourism and Hospitality Research, 11(30-48), https://doi.org/10.1057/thr.2010.22.
19. Stone J.Matthew , Soulard Joelle , Migacz Steven , Wolf Erik (2017), Elements of Memorable Food, Drink, and Culinary Tourism Experiences. Journal of Travel, 57(8), 1121-1132. https://doi.org/10.1177/0047287517729758
20. Levitt Jamie A, Meng Fang , Zhang Pei , Di Pietro Robin B. (2017). Examining factors influencing food tourist intentions to consume local cuisine. Tourism and Hospitality research, https://doi.org/10.1177/1467358417742687
21. Kivela, J. Jakša, Crotts C. John (2009). Understanding Travelers’ Experiences of Gastronomy Through Etymology and Narration. Journal of Hospitality and tourism research, 33(2), 161-192.
22. OECD (2012). Food and the Tourism Experience: The OECD-Korea Workshop, OECD Studies on Tourism, OECD Publishing. pp. 10-11.
23. World Tourism Organization (2017). Affiliate Members Report, Volume sixteen – Second Global Report on Gastronomy Tourism, UNWTO, Madrid, pp. 17-19.
24. UNWTO (2019). 5th UNWTO World Forum on Gastronomy Tourism, URL: http://www2.unwto.org/event/5th-unwto-world-forum-gastronomy-tourism-0.
25. UNWTO (2018). 4th UNWTO World Forum on Gastronomy Tourism, Closing remarks, URL:http://cf.cdn.unwto.org/sites/all/files/pdf/closing_remarks_from_the_4th_world_forum_on_gastronomy_tourism.pdf.