Зміст |
Автори:
Владислав Павлик, ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1222-8937
здобувач, кафедра маркетингу, Сумський державний університет, Україна
Сторінки: 122-128
DOI: http://doi.org/10.21272/sec.4(1).122-128.2020
Завантажити: |
Перегляди: |
Завантаження: |
|
|
|
Розширена анотація українською мовою
У статті розглянуто підходи до аналізу факторів, які впливають на різницю між потужністю та поточним виробництвом енергії в країні, тобто – на розрив енергоефективності в економіці. З метою дослідження основних трендів у розвитку теорії енергоефективності та енергозбереження здійснено бібліометричний аналіз (за допомогою інструментарію VOSViewer v.1.6.10), об’єктом якого стала 1428 наукових статей у виданнях, що індексуються наукометричною базою даних Scopus. Аналіз засвідчив, що у 2019 році вчені опублікували в 1,5 рази більше робіт з даної проблематики порівняно з 2005 роком, а також дозволив виявити п’ять кластерів вчених, які досліджували проблеми зв’язку між інституційними детермінантами та нестачею електроенергії в країні. Гіпотеза дослідження – це перевірка впливу інституційних детермінант на розрив енергоефективності в економіці. Для оцінки інституційних детермінант використано такі індикатори ефективності державного управління, як: «верховенство права», «ефективність роботи уряду», «політична стабільність та відсутність насильства / тероризму», «якість регуляторної діяльності» та «боротьба з корупцією». Джерелом збору статистичної інформації є звіти глобальних міжнародних досліджень Worldwide Governance Indicator та дані Євростат, методичним інструментарієм дослідження – тест на коінтеграцію Педроні та метод найменших квадратів, розрахунки здійснено за допомогою програмного забезпечення EViews 11. Об’єктом дослідження є країни ЄС та Україна, періодом для аналізу – 2009-2018 роки. Отримані результати підтвердили статистично значимий вплив інституційних детермінант на розрив енергоефективності в економіці: підвищення ефективності уряду та політичної стабільності на 1 ум. од. призводить до зменшення розриву енергоефективності на 0,47 та 0,54 ум. од. відповідно. Емпірично доведено, що покращення якості регуляторної діяльності та удосконалення верховенства права в Україні на 1 ум. од. спричинює підвищення енергоефективності на 0,34 та 0,41 ум. од. відповідно. Результати дослідження можуть бути використані державними та місцевими органами влади при удосконаленні системи енергоефективності та енергозбереження в країні.
Ключові слова: енергетичний баланс, відновлювані джерела енергії, енергетичний розрив, корупція, якість державного управління, політична стабільність, ефективність уряду, енергоефективність, енергозбереження, інституційні детермінанти.
Класифікація JEL: O13, P18, P28, P48, Q42, Q43.
Цитувати як: Pavlyk, V. (2020). Institutional Determinants Of Assessing Energy Efficiency Gaps In The National Economy. SocioEconomic Challenges, 4(1), 122-128. http://doi.org/10.21272/sec.4(1).122-128.2020.
Список використаних джерел
- Alberini, A. (2019). Revealed versus stated preferences: What have we learned about valuation and behavior? Review of Environmental Economics and Policy, 13(2), 283-298. doi:10.1093/reep/rez010
- Broberg, T., Egüez, A., & Kažukauskas, A. (2019). Effects of energy performance certificates on investment: A quasi-natural experiment approach. Energy Economics, 84 doi: 10.1016/j.eneco.2019.104480
- Chygryn, O. Yu., & Krasniak, V. S. (2015). Theoretical and applied aspects of the development of environmental investment in Ukraine. Marketing and Management of Innovations, (3), 226–234. http://mmi.fem.sumdu.edu.ua/en/journals/2015/3/226-234
- Chygryn, O., Pimonenko, T., Luylyov, O., & Goncharova, A. (2018). Green Bonds like the Incentive Instrument for Cleaner Production at the Government and Corporate Levels Experience from EU to Ukraine. Journal of Advanced Research in Management, 9(7), 1443-1456. https://doi.org/10.14505//jemt.v9.7(31).09
- Dunlop, T. (2019). Mind the gap: A social sciences review of energy efficiency. Energy Research and Social Science, 56. doi: https://doi.org/10.1016/j.erss.2019.05.026
- Eurostat. (2019). Energy efficiency. Available at: https://ec.europa.eu/eurostat/cache/metadata/EN/nrg_ind_eff_esms.htm
- Kaufmann Daniel, Kraay Aart and Mastruzzi Massimo (2010-2019). “The Worldwide Governance Indicators : A Summary of Methodology, Data and Analytical Issues”. World Bank Policy Research Working Paper No. 5430. Available at: http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1682130
- Konur, O., Bayraktar, M., Pamik, M., Kuleyin, B., & Nuran, M. (2019). The energy efficiency gap in turkish maritime transportation. Polish Maritime Research, 26(3), 98-106. doi: https://doi.org/10.2478/pomr-2019-0050
- Kwilinski, A. (2018). Mechanism of modernisation of industrial sphere of industrial enterprise in accordance with requirements of the information economy. Marketing and Management of Innovations, (4), 117. http://doi.org/10.21272/mmi.2018.4-11
- Lyulyov, O., Chygryn, O., & Pimonenko, T. (2018). National brand as a marketing determinant of macroeconomic stability. Marketing and Management of Innovations, (3), 142–152. https://doi.org/10.21272/mmi.2018.3-12
- Newell, R. G., Jaffe, A. B., & Stavins, R. N. (1999). The induced innovation hypothesis and energy-saving technological change. Quarterly Journal of Economics, 114(3), 941-975. doi: https://doi.org/10.1162/003355399556188
- Omer, A. M. (2008). Energy, environment and sustainable development. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 12(9), 2265-2300. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2007.05.001
- Pimonenko, T., Lyulyov, O., Chygryn, O., & Palienko, M. (2018). Environmental Performance Index: relation between social and economic welfare of the countries. Environmental Economics, 9(3), 1. Doi: 10.21511/ee.09(3).2018.01
- Şengül, Ü., Eren, M., Eslamian Shiraz, S., Gezder, V., & Sengül, A. B. (2015). Fuzzy TOPSIS method for ranking renewable energy supply systems in turkey. Renewable Energy, 75, 617-625. doi: https://doi.org/10.1016/j.renene.2014.10.045
- Wang, Q., & Yuan, Q. (2020). Energy-saving and emission reduction potential of the tobacco industry: A case study of Сhina’s 18 cigarette enterprises. Journal of Cleaner Production, 244 doi: 10.1016/j.jclepro.2019.118429
- Yevdokimov, Y., Chygryn, O., Pimonenko, T., & Lyulyov, O. (2018). Biogas as an alternative energy resource for Ukrainian companies: EU experience. Innov. Mark, 14, 7-15. https://doi.org/10.3390/en12203891
|