Розширена анотація українською мовою

Останнє розширення Європейського Союзу засвідчило отриманню як додаткових можливостей для економічного зростання інтеграційного утворення, так і загроз, пов’язаних із складністю процесу інтеграції та незбалансованого соціально-економічного розвитку країн-членів. Метою даної статті є оцінювання рівня конвергенції між країнами-членами Європейського Союзу, а також проведення порівняльного аналізу між новими (13 держав) та старими (15 держав) членами інтеграційного утворення. У межах даного дослідження проаналізовано абсолютну та умовну конвергенцію між країнами протягом 1995-2019 років на основі даних про обсяг валового внутрішнього продукту на душу населення. Методологічним інструментарієм для оцінювання β- та σ- конвергенції обрано регресійні моделі з використанням перехресних та панельних даних. Результати проведеного емпіричного дослідження підтвердили наявність двох відсоткового зближення країн у межах Європейського Союзу. Однак аналіз макроекономічних показників нових і старих членів Європейського Союзу дозволив отримати протилежні результати: швидкість зближення соціально-економічних показників розвитку нових країн-членів становила в середньому 2,7%, тоді як для старих країн-членів не виявлено статистично значущої залежності між початковим доходом та темпами його зростання. З метою врахування економічних та соціальних відмінностей між країнами-членами у роботі більш детальніше проаналізовано умовну конвергенцію, цим самим ілюструючи визначальну роль інвестицій, торгівлі та продуктивності праці в стимулюванні зближення як нових, так і старих членів. Крім цього, за результатами проведеного дослідження автор припускає, що нарощення обсягу державних видатків та надмірна заборгованість у Європейському Союзі загрожують збільшенню розриву між країнами. Результати дослідження можуть бути корисними для органів влади на національному та європейському рівнях при формуванні стратегічних та тактичних заходів щодо стимулювання конвергенції між країнами та забезпечення збалансованого розвитку Європейського Союзу.

Ключові слова: конвергенція, Європейський Союз, нові держави-члени, β-конвергенція, σ-конвергенція.

Класифікація JEL: O40, O52, O57.

Цитувати як: Holobiuc, A.-M. (2020). Real Convergence In The European Union: “New” Versus “Old” Member States. SocioEconomic Challenges, 4(4), 5-17. https://doi.org/10.21272/sec.4(4).5-17.2020

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Barro, R. J. and Sala-i-Martin, X. (1992). Convergence. Journal of Political Economy, 100(2), 223-251. https://doi.org/10.1086/261816.
2. Checherita-Westphal, C. D., Rother, P. (2010). The Impact of High and Growing Government Debt on Economic Growth: An Empirical Investigation for the Euro Area. ECB Working Paper No. 1237. European Central Bank. Available from: https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpwps/ecbwp1450.pdf.
3. Dauderstädt, M. (2014). Convergence in Crisis: European Integration in Jeopardy. International Policy Analysis. Friedrich-Ebert-Stiftung.http://gesd.free.fr/dauderstadt14.pdf.
4. Diaz del Hoyo, J. L., Dorrucci, E., Heinz, F. F.,  Muzikarova, S. (2017). Real Convergence in the Euro Area: A Long-Term Perspective. ECB Occasional Paper, 203. http://doi.org/10.2866/121513
5. Dobrinsky, R. and Havlik, P. (2014). Economic Convergence and Structural Change: the Role of Transition and EU Accession. Research Report No. 395. The Vienna Institute for International Economic Studies. https://wiiw.ac.at/economic-convergence-and-structural-change-the-role-of-transition-and-eu-accession-p-3357.html.
6. Dobrinsky, R. (2013). What is Happening to Growth in Europe? Research Report No. 385. The Vienna Institute for International Economic Studies. Available from: https://wiiw.ac.at/what-is-happening-to-growth-in-europe-p-2894.html.
7. Duro, E. (2012). Speed of convergence. CEE and Western Balkans countries. International Journal of Scientific and Engineering Research, 3(4). https://www.ijser.org/viewPaperDetail.aspx?I013855.
8. Eurostat (2020). Database. https://ec.europa.eu/eurostat/data/database.
9. Forgó, B. and Jevčák, A. (2015). Economic Convergence of Central and Eastern European EU Member States over the Last Decade (2004-2014). European Economy Discussion Papers. European Commission.http://dx.doi.org/10.2765/89677
10. Gros, D. (2018). Convergence in the European Union: Inside and outside the euro. Centre for European Policy Studies.https://www.ceps.eu/ceps-publications/convergence-european-union-inside-and-outside-euro/.
11. Holobiuc, A.M and Mihai, B. (2018). Real Convergence in the European Union: Myth or Reality? OEconomica, 3/4, 67-80. http://www.oeconomica.org.ro/abstract/525/Real-Convergence-in-the-European-Union-Myth-or-Reality.html.
12. Kutan, A. M. and Yigit, T. M. (2005). Real and Nominal Stochastic Convergence: Members Ready to Join the Euro-zone? Journal of Comparative Economics. 33(2), 387-400. https://doi.org/10.1016/j.jce.2005.03.001.
13. Mankiw, G., N., Romer D., Weil, D. N. (1992). A Contribution to the Empirics of Economic Growth. The Quarterly Journal of Economics, 107(2), 407-437. https://doi.org/10.3386/w3541.
14. Matkowski, Z. and Próchniak, M. (2007). Economic Convergence between the CEE-8 and the European Union. Eastern European Economics, 45(1). 59-76. https://doi.org/10.2753/EEE0012-8775450103.
15. Matkowski, Z., Próchniak, M., Rapacki, R. (2016). Real Income Convergence between Central Eastern and Western Europe: Past, Present, and Prospects. 33rd Centre for International Research on Economic Tendency Surveys Conference on Economic Tendency Surveys and Economic Policy (September 14 – September 17, 2016). Available from: https://www.econstor.eu/handle/10419/146992.
16. Nenovsky, N. and Tochkov, K. (2013). The Distribution Dynamics of Income in Central and Eastern Europe relative to the EU: A Nonparametric Analysis. William Davidson Institute Working Paper, 1063. https://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2370625.
17. Próchniak, M. (2011). Determinants of economic growth in Central and Eastern Europe: the global crisis perspective. Post-Communist Economies, 23(4), 449–468. DOI: 10.1080/14631377.2011.622566.
18. Raileanu Szeles, M., Marinescu, N., (2010). Real convergence in the CEECs, Euro Area accession and the Role of Romania. European. Journal of Comparative Economics, 7(1), 181-202. https://ideas.repec.org/a/liu/liucej/v7y2010i1p181-202.html.
19. Ramsey, F. P. (1928). A Mathematical Theory of Saving. The Economic Journal, 38 (152), 543-559. https://doi.org/10.1111/ecoj.12229.
20. Rapacki, R. and Próchniak, M. (2009). Real Beta and Sigma Convergence in 27 Transition Countries, 1990-2005. Post-Communist Economies, 21(3), 307-326. http://doi.org/10.1080/14631370903090616.
21. Rapacki, R. and Próchniak, M. (2019). EU membership and economic growth: empirical evidence for the CEE countries. European Journal of Comparative Economics, 16(1), 3-40. http://ejce.liuc.it/18242979201901/182429792019160101.pdf.
22. Reza, R. and Zahra K. T. (2008). Evaluation of the Income Convergence Hypothesis in Ten New Members of the European Union. A Panel Unit Root Approach. Panoeconomicus, 55(2), 157-166. http://doi.org/10.2298/PAN0802157R.
23. Solow, R. M. (1956). A Contribution to the Theory of Economic Growth. The Quarterly Journal of Economics, 70(1), 65-94. http://doi.org/10.2307/1884513.
24. Stanišić, N. (2012). The effects of the economic crisis on income convergence in the European Union. Acta Oeconomica, 62(2), 161-182. http://doi.org/10.1556/AOecon.62.2012.2.2.
25. Stoica, O., Roman, A., Diaconaşu, D. E. (2019). Real Convergence and European Integration with Focus on the New Member States. Scientific Annals of Economics and Business, 66(SI2), 215-228. http://dx.doi.org/10.2478/saeb-2019-0035.
26. Vojinović, B., Acharya, S.,Próchniak, M. (2009). Convergence Analysis Among the Ten European Transition Economies. Hitotsubashi Journal of Economics, 50(2), 17-35. http://doi.org/10.15057/18049.
27. World Bank (2020). Data. Available from: https://data.worldbank.org/.