Розширена анотація українською мовою

У цій статті узагальнено аргументи та контраргументи щодо політики у сфері освіти стосовно зв’язку між економічним зростанням та когнітивними й некогнітивними навичками дітей раннього віку. В епоху цифрової економіки формуються умови коли інтегровані когнітивні та некогнітивні навички сприяють підвищенню продуктивності праці за годину. Метою статті є оцінювання ступеня зв’язку між рівнем продуктивності праці за годину у країнах Азії, Європи та Північної Америки та результатами тесту Програми міжнародного оцінювання студентів (PISA) шляхом використання інструментарію регресійного аналізу. За результатами побудови регресійної моделі отримано коефіцієнт детермінації на рівні 0,60. Перший висновок роботи полягає в тому, що підвищення рівня гармонізованих тестів, включаючи результати тестів PISA, не сприяє зростанню продуктивності праці на особу у країнах із високим рівнем доходу в Азії, Європі та Північній Америці. З іншого боку, розвиток когнітивних і некогнітивних навичків дітей раннього віку можуть стимулювати національну економіку в країнах з високим рівнем доходу в Африці, Карибському басейні, Близькому Сході та Південній Америці; країнах з рівнем доходу вище середнього в Африці, Карибському басейні, Близькому Сході, Океані та Південній Америці; країнах з низьким середнім рівнем доходу; і країнах з низьким середнім рівнем доходу більше, ніж у країнах з високим рівнем доходу. Другий висновок наукового дослідження полягає в тому, що підвищення рівня гармонізованих тестових балів (HTS) сприяє зростанню продуктивністю праці у розрахунку на одну годину. Автори рекомендують політикам інвестувати кошти в розвиток дітей раннього віку, щоб не лише покращувати результати тесту PISA, але й розвивати некогнітивні навички, пов’язані із психологією. Загалом у цій роботі представлено аналіз та емпіричні результати, спрямовані на побудову більш орієнтованої на майбутнє освітньої політики. Результати даного дослідження мають практичну значимість для політиків, педагогів та економістів.

Ключові слова: продуктивність праці, когнітивні та некогнітивні навички, розвиток економіки та освіти, освітня політика в цифровій економіці.

Класифікація JEL: J01, I25, I28.

Цитувати як: Yoshimori, H., Yoshimori, M. (2022). An Education Gift — Integrated Cognitive and Non-Cognitive Skills — for Future Generations to Grow the Economy in the Digital Phase. SocioEconomic Challenges, 6(2), 5-18. https://doi.org/10.21272/sec.6(2).5-18.2022

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Brooks-Gunn J., Britto P.R., and Brady C. (1999). Struggling to make ends meet: Poverty and child development. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, 279–304. [Link].
2. Carneiro P., and Heckman J.J. (2003). Inequality in America: What Role for Human Capital Policy? MIT Press, 77-240. [Link].
3. Deming D.J. (2017). The Growing Importance of Social Skills in the Labor Market. The Quarterly Journal of Economics, 132(4), 1593-1640. [Link].
4. Karoly L.A., Kilburn M.R., Cannon J.S. (2005). Early childhood interventions: Proven results, future promise, RAND Corporation. [Link].
5. Hanushek, E. A., & Woessmann, L. (2012). Do better schools lead to more growth? Cognitive skills, economic outcomes, and causation. Journal of Economic Growth, 17(4),  267-321 Link].
6. Hanushek, EA., and Kimko DD. (2000). Schooling, Labor Force Quality, and the Growth of Nations.” American Economic Review, 90 (5), 1184-1208. [Link].
7. Hanushek, E.A. and Woessmann, L. (2010a). Education and Economic Growth. In: Penelope Peterson.” International Encyclopedia of Education, 2, 245-252. [Link].
8. Hanushek, E.A. and Woessmann, L. (2010b). The Cost of Low Educational Achievement in the European Union.” European Commission, EENEE Analytical Report 7. [Link].
9. Heckman, J., Pinto, R., & Savelyev, P. (2013). Understanding the Mechanisms through which an Influential Early Childhood Program Boosted Adult Outcomes. The American Economic Review, 103(6), 2052–2086. [Link].
10. Hanushek, E. A. and Woessmann. (2020). A quantitative look at the economic impact of the European Union’s Educational Goals. Education Economics, 28(3), 225-244, [Link].
11. Heckman, J.J. and Rubinstein Y. (2001. The importance of noncognitive skills: Lessons from the good testing program. The American Economic Review, 91(2), 145-149. [Link].
12. Heckman J.J. (2006). Skill formation and the economics of investing in disadvantaged children. Science, 312, 1900-1902. [Link].
13. Ichino, Andrea. and Winter-Ebmer, R. (2004). The Long-Run Educational Cost of World War II,” Journal of Labor Economics, 22. [Link].
14. UNESCO. (2020). “UNESCO Global Education Monitoring Report: Inclusion and education: all means all,” UNESCO. [Link].
15. OECD. (2010). “The High cost of low educational performance: The long-run economic impact of improving PISA outcomes.” OECD. [Link].
16. Morandini M.C., Thum-Theysen A. and Vandeplas A. (2020). Facing the Digital Transformation: are Digital Skills Enough? European Commission, Economic Brief 054. [Link].
17. Psacharopoulos G., and Patrinos H.A. (2018). Returns to Investment in Education: A Decennial Review of the Global Literature. Education Economics, 26(5), 445-458. [Link].
18. Wilk M.B. and Gnanadesikan, R. (1968). Probability Plotting Methods for the Analysis of Data. Biometrika, Biometrika Trust, 55 (1), 1-17. [Link].