Розширена анотація українською мовою

Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії з проблеми виявлення найбільш чутливих до деструктивного впливу Covid-19 складових макроекономічної стабільності України. Основною метою дослідження є відібрати з-поміж великої кількості макроекономічних показників саме ті, що спричиняють епідеміологічні сплески захворюваності та смертності населення на прикладі пандемії Covid-19. Систематизація літературних джерел та підходи до вирішення проблеми пошуку детермінант, що впливають на перебіг пандемі] свідчить про те, що досі не проаналізовано вплив макроекономічного середовища на поширення COVID-19 в Україні. Дослідження теми виявлення впливу показників макроекономічної стабільності на деструктивний вплив пандемії в роботі здійснюється в такій логічній послідовності:1) систематизація літературних джерел за темою дослідження; 2) створення статистичної бази, яка задовольняє вимоги обраних методів; 3) приведення отриманих часових рядів до співставного вигляду та досягнення їх стаціонарності; 4) проведення двостороннього тесту на виявлення причинності. Методичним інструментарієм методів дослідження були тест Дікі-Фулера на виявлення одиничного кореня та стаціонарності ряду, способи досягнення стаціонарності ряду за допомогою методів різниць та двосторонній тест Грейнджера для виявлення причинності показників. Об’єктом дослідження є Україна, терміном дослідження є початок пандемії лютий 2020 року по грудень 2021 року. У статті наведено результати емпіричного аналізу виявлення найбільш чутливих до деструктивного впливу Covid-19 складових макроекономічної стабільності України, який показав, що такі показники існують та причинний зв’язок присутній у обидва боки. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що найбільш впливовими факторами є індекс споживчих цін та інфляція, які спричиняють мінливість кількості інфікованих та кількості смертельних випадків в Україні. Результати дослідження можуть бути корисними для при створенні регіональних та національних патернів резистентності до деструктивного впливу пандемії на макроекономічну стабільність.

Ключові слова: макроекономічна стабільність, тест Грейнджера, тест Дікі-Фулера, пандемія Covid-19, стаціонарність ряду.

Класифікація JEL: C12, С22, E01, E60, H51, I15.

Цитувати як: Kashcha, M., & Dun, V. (2022). The impact of indicators of macroeconomic stability on the destructive manifestation of Covid-19 in Ukraine. SocioEconomic Challenges, 6(3), 107-113. https://doi.org/10.21272/sec.6(3).107-113.2022

Ця стаття публікуються за ліцензією Creative Commons Attribution International License

Список використаних джерел

1. Cepni, O., Dogru, T., & Ozdemir, O. (2022). The contagion effect of COVID-19-induced uncertainty on US tourism sector: Evidence from time-varying granger causality test. Tourism Economics, 135481662210776. [CrossRef].
2. Demiessie, H. G. (2020). COVID-19 pandemic uncertainty shock impact on macroeconomic stability in ethiopia. Journal of Advanced Studies in Finance, 11(2), 132. [CrossRef].
3. Godovykh, M., Ridderstaat, J., Baker, C., & Fyall, A. (2021). COVID-19 and Tourism: Analyzing the Effects of COVID-19 Statistics and Media Coverage on Attitudes toward Tourism. Forecasting, 3(4), 870–883.  [CrossRef].
4. Hong, Y., Ma, F., Wang, L., & Liang, C. (2022). How does the COVID-19 outbreak affect the causality between gold and the stock market? New evidence from the extreme Granger causality test. Resources Policy, 102859. [CrossRef].
5. Ibraghimov, E. A. (2022). Management of Innovation in Azerbaijan: Relationships with Competitiveness and Sustainable Development. Marketing and Management of Innovations, 1, 247-256. [CrossRef].
6. Loayza, N., & Pennings, S.,M. (2020) Macroeconomic Policy in the Time of COVID-19: A Primer for Developing Countries. World Bank Research and Policy Briefs No. 147291. [Link].
7. McKibbin, W., & Fernando, R. (2020). The global macroeconomic impacts of COVID-19: Seven scenarios. Asian Economic Papers, 1–55. [CrossRef].
8. Proaño, C. R. (2020). On the macroeconomic and social impact of the coronavirus pandemic in latin america and the developing world. Intereconomics, 55(3), 159–162. [CrossRef].
9. Sahoo, P.K. (2021). COVID-19 pandemic and cryptocurrency markets: an empirical analysis from a linear and nonlinear causal relationship. Studies in Economics and Finance, 38(2), 454-468. [CrossRef].
10. Sharif, A., Aloui, C., & Yarovaya, L. (2020). COVID-19 pandemic, oil prices, stock market, geopolitical risk and policy uncertainty nexus in the US economy: Fresh evidence from the wavelet-based approach. International Review of Financial Analysis, 70, 101496. [CrossRef]. 
11. Sharma, G. D., Tiwari, A. K., Talan, G., & Jain, M. (2021). Revisiting the sustainable versus conventional investment dilemma in COVID-19 times. Energy Policy, 156, 112467. [CrossRef].
12. Zherdetska, L., & Tkach, V. (2021). Banking system for enforcement of economic growth: theory and empirical relationship. Scientific Bulletin of the Odessa National Economic University, 7-8 (284-285), 33–46.  [CrossRef].
13. State Statistics Service. (b. d.). State Statistics Service. [Link].
14. Macroeconomic indicators – GDP dynamics, statistics, … (b. d.). [Link].
15. Council of National Security and Defense of Ukraine. (b. d.). National Security and Defense Council of Ukraine. [Link].